Мойри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мойри

Мойри (гр. Μοῖραι, Moirai, moira — частка, доля) — дочки богині ночі Нікс (за іншою версією — Зевса й Феміди, за Платоном — дочки божества неминучості Ананке): Клото, Лахесіс, Атропа (Атропос). Богині долі і призначення людей та богів. У сучасній мові мойра (парка) також уживається як синонім слова доля.

З мойрами було пов'язане все життя людини. Клото (Прядильниця) пряла нитку людського життя, Лахесіс (Дарувальниця) вела її крізь усі мінливості долі, Атропа (Невідворотна) перетинала нитку, коли наставала хвилина смерті. Мойри вважались охоронницями ладу у всесвіті та в стосунках між людьми; вони мали владу й над долями богів. Навіть боги не можуть урятувати людину від смерті, якщо це суперечить долі.

Платон уявляв мойр як сили вищого світового порядку: вони сиділи на небі на троні, в білому вбранні, з вінками на головах і пряли під звуки гармонії сфер. Від них залежало людське життя: їх прикликали, коли народжувалася дитина, молоді приносили їм жертви в день шлюбу, а вершники складали їм обітниці перед змаганнями. Зображували мойр статечними жінками з кужелем, терезами, ножицями або сувоєм папірусу, на якому записані непохибні слова долі. Їм приносили в жертву фрукти, мед, квіти. Римляни звали мойр парками. Образ мойр зустрічаємо в мистецтві різних народів.

Література[ред.ред. код]