Тісіфона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тісіфона зводить з розуму Атаманта та Іно

Тісіфона (грец. Τισιφόνη) — середня з ериній, народилася від Геї, котра всотала краплі крові, що протекли під час оскоплення Урана. Згідно з іншою версією, її з сестрами породила богиня ночі Нікта від Ереба.

За Вергілієм, живе у залізній вежі в Аїді. За Данте («Пекло», ІХ), разом із сестрами мешкає в отхлані, де панує володарка вічних сліз Прозерпина. Її ім'я означає «та, що мститься за убивство». Як і решта еріній, виглядає старою жінкою, в якої замість волосся в'ються гадини, тіло чорне, як вугілля, голова псяча, крила, як у кажана, з рота капає кров і стирчить довгий язик, а очі налляті кров'ю. За іншими зображеннями, схожа на звичайну жінку-мисливицю. В руках має запалений смолоскип або канчук. За «Божественною комедією» Данте Аліг'єрі, мала, як сестри, бліду шкіру й була перевита зеленими гідрами і мешкала на багристій вежі. У царстві мертвих б'є злочинців батогом і лякає зміями. За переказом, покохала царя Киферона, а коли той знехтував її коханням, задушила його своїми косами. За деякими версіями, живиться трупами убитих і миється їхньою кров'ю.

Література[ред.ред. код]