Чернь білоока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернь білоока
Aythya nyroca16.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Чернь (Aythya)
Вид: Чернь білоока
Біноміальна назва
Aythya nyroca
(Güldenstädt, 1770)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aythya nyroca
ITIS logo.jpg ITIS: 175139
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 197939
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aythya nyroca

Чернь білоока (Aythya nyroca) — ниркова качка. Один з 12-ти видів роду; один з 4-х видів роду у фауні України. Свою назву птах отримав за колір очей — райдужка ока у самців біла або світло-блакитна (здалеку здається білою). В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Самець

Качка середнього розміру, трохи менша від попелюха. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова, шия, воло, боки тулуба і черево рудувато-каштанові; спина, плечі, поперек та надхвістя чорні; підборіддя біле; шия біля основи темно-бура; спід крил, груди і підхвістя білі; верхні покривні пера крил чорно-бурі; першорядні махові пера білуваті, з темною верхівкою; «дзеркальце» біле; хвіст чорно-бурий; дзьоб сірувато-чорний; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока біла або світло-блакитна. Доросла самка забарвлена тьмяніше; райдужна оболонка ока світло-коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але підхвістя з бурувато-сірими плямами. Маса тіла — 400–650 г, довжина тіла — 400–420 мм, розмах крил — 670–690 мм.

Ареал виду та поширення в Україні[ред.ред. код]

Гніздовий ареал охоплює Південну Європу, Африку, Західну та Центральну Азію. Чернь білоока поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській області та Криму (Східний Сиваш). Місця зимівлі невеликої частини популяції розміщені на узбережжі Чорного моря.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

Найбільша гніздова популяція виду розташована у Азії та Африці. Загальна чисельність у Європі становить 36–54 тис. ос.[1] В Україні чисельність незначна, за винятком оз. Катлабух і Кугурлуй та Стенцівських плавнів (Одеська область), де гніздиться 0,5–1 тис. пар. На Східному Сиваші чисельність становить 45–50 пар, у Західній Україні (переважно Волинська та Рівненська області) — до 40 пар, у інших місцях гніздяться окремі пари та невеличкі групи з 3–5 пар. У минулому вид був численним у плавнях великих рік. Зміна чисельності відбувається через деградацію місць гніздування внаслідок затоплення заплав рік, інтродукції білого амура (кормового конкурента), осушення лиманів і перетворення їх на рисові плантації; заростання водойм очеретом через евтрофікацію, посилення фактору непокою, незаконне здобування мисливцями.

Особливості біології[ред.ред. код]

Чернь білоока — перелітний птах. На прольоті та зимівлі великих зграй не утворює. Прилітає у березні — на початку квітня. Пари формуються під час зимівлі та у перші дні після прильоту. Типовий вид заплав. Тримається на заплавних озерах, солоних лиманах і затоках з очеретом і плесами із заростями макрофітів. Гнізда розміщує на плавах та заломах очерету. Кладки з 6–14 яєць здійснюються з початку травня до середини червня. Насиджує самка, 27–28 діб. Пташенята вилуплюються у червні — липні, стають на крила у серпні. Відлітає у жовтні; окремі особини затримуються до льодоставу. Живиться водяними рослинами, личинками комах, рідше — дрібною рибою, жуками, молюсками.

Охорона[ред.ред. код]

Чернь білооку включено до резолюції № 6 Бернської конвенції (Додаток ІІІ) зі статусом 3, Боннської конвенції (Додаток ІІ), угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється у Дунайському і Чорноморському біосферних заповідниках,Шацькому НПП, РЛП «Ізмаїльські острови». Необхідно створити національний природний парк на Східному Сиваші. Чернь білоока досить часто розмножується у зоопарках. Охоче займає штучні гніздівлі, які виставляють на водоймах у мисливських господарствах.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К.: 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X
  • Лисенко В. І. Чернь білоока // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 412.

Література[ред.ред. код]

  • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.