Сиворакша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сиворакша
Доросла сиворакша з багатоніжкою
Доросла сиворакша з багатоніжкою
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшеподібні (Coraciiformes)
Родина: Сиворакшеві (Scolopacidae)
Рід: Сиворакша (Coracias)
Вид: Сиворакша
Біноміальна назва
Coracias garrulus
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Coracias garrulus
ITIS logo.jpg ITIS: 554518
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 188338
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Coracias garrulus
Поширення сиворакші
померанчевий: гнізовий ареал
блакитний: райони зимівель

Сиворакша, інколи ракша (Coracias garrulus) — птах ряду сиворакшоподібних. Один з 8-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом. В Україні гніздовий перелітний птах.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Трохи менша за голуба. Маса тіла — 140—190 г, довжина тіла — 30—32 см, розмах крил — 66—73 см. У дорослого птаха в забарвленні переважає яскравий зеленкувато-синій колір, передній край крил фіолетово-синій. Молодий птах блякліший, з бурим відтінком у синьому кольорі. Дзьоб прямий, сильний, темнобурий, ноги міцні.

Ареал виду та поширення в Україні[ред.ред. код]

Ареал охоплює степову, лісостепову та південь лісової смуги Євразії від Піренейського півострова на схід до долини Верхньої Обі, Західного Алтаю, Пакистану, а також північ західної Африки. Зимує у Східній Африці. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі чисельніший.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

Загальна чисельність в Україні орієнтовно становить 4–5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. Зараз найбільша щільність спостерігається в Одеській, Луганській та Харківській областях (до 1 тис. пар у кожній). У Кіровоградській області в 2005 р. гніздилося 100—120 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме винищення хижаками, браконьєрство, загибель на місцях зимівлі.

Особливості біології[ред.ред. код]

Coracias garrulus

Перелітний птах. В Україні прилітають на місця гніздування у кінці квітня — на початку травня. На півночі живуть у лісах, садах, на півдні у глинястих балках, на стрімких берегах річок. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій — заселяє нори у схилах урвищ, нерідко поряд із бджолоїдкою звичайною. Гніздиться окремими парами або колоніями до 5 пар. Кладка у травні — червні, з 3–6 яєць. Насиджують самка і самець протягом 18—19 днів. Має один гніздовий цикл. Пташенята вилітають з гнізда у віці 26—28 днів, у липні. Осінній відліт у серпні — вересні. Живляться переважно шкідливими комахами; корисні птахи.

Охорона[ред.ред. код]

Належить до категорії SPEC 2 (вид, поширення якого обмежене Європейським континентом і який має несприятливий охоронний статус). Знаходиться під охороною Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Включено до Червоної книги України (1994, 2009), статус — зникаючий. В Україні охороняється на об'єктах ПЗФ переважно степової смуги: Чорноморський біосферний заповідник, Луганський природний заповідник, НПП «Святі гори», Регіональний ландшафтний парк «Меотида» тощо.

Література[ред.ред. код]