Казарка червоновола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Казарка червоновола
Red-breasted Goose (Branta ruficollis) -side.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Gruiformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Казарка (Branta)
Вид: Казарка червоновола
Біноміальна назва
Branta ruficollis
(Pallas, 1769)
Синоніми
Rufibrenta ruficollis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Branta ruficollis
ITIS logo.jpg ITIS: 175015
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 184715
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Branta ruficollis
Fossilworks: 114652[1] 114652[1]

Казарка червоновола (Branta ruficollis) — водоплавний птах родини качкових (Anatidae). В Україні зустрічається під час сезонних міграцій та на зимівлі.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Розміром з чорну казарку. Забарвлення строкате. У дорослого птаха верх голови, задня частина шиї, спина, крила, боки тулуба і груди чорні; зверху на покривних перах крила дві вузькі білі смуги; покривні пера вух, передня частина шиї і воло каштаново-руді; вуздечка, вузькі петлеподібні смуги на боках голови, смуги на шиї і боках тулуба, задня частина черева, надхвістя та підхвістя білі; махові і стернові пера чорні; ноги і дзьоб чорні. Молодий має тьмяніше забарвлення, з білуватою смугастістю на крилах. Маса тіла: 890–1700 г, довжина тіла: 430–560 мм, розмах крил: 110–113 см.

Голос[ред.ред. код]

Голос — дзвінке гелготання, схоже на голос білолобого гусака, але зі своєрідним «бляшаним» відтінком і різкіше: «гиввы, гиввы», «гив», «гивьив».

Ареал виду та його поширення в Україні[ред.ред. код]

Гніздовий ареал простягається у зоні тундри від півострова Ямал до півострова Таймир. Основні місця зимівлі розміщені у Болгарії, Туреччині та південно-західній частині України. В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському біосферному заповіднику, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

Світова популяція оцінюється у 37 тис. дорослих птахів [2]. За іншими даними, станом на 2008 р. − не менше 44 300 ос.[3] У кінці 1980-х рр. на міграції в Україні реєстрували біля 40 тис. ос., на початку XXI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю (у м'які зими) у 1980-ті рр. залишалося 60–300, зрідка 1,2 тис. ос., у 2000 р. — 14 тис. 130 ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15 тис. ос. Основні причини її змін: незаконне полювання (в Україні щороку здобувають понад 1 тис. ос.), виловлювання птахів, освоєння територій у місцях зимівлі та міграційних скупчень, отруєння птахів добривами і пестицидами.

Особливості біології[ред.ред. код]

Перелітний птах. В Україні з'являється у жовтні — листопаді. Перельоти у зграях по 10–50 (іноді більше) ос., часто з іншими видами гусей. На лиманах Північного Приазов'я затримується на 4–8 тижнів. На зимівлі утворює скупчення на озерах, ріках, найбільші − на мілинах лиманів Північно-західного Приазов'я, Сиваші, у дельті Дунаю. Кормові міграції на поля вранці та ввечері. Відлітає на початку березня. Живиться озиминою, зерном пшениці, рису, навесні також пагонами, листям та цибулинами трав'яних рослин. Гніздові біотопи — сухі ділянки тундри та лісотундри поблизу водойм з крутими берегами, острови.

Охорона[ред.ред. код]

Вид занесено до Європейського червоного переліку, у Додаток I Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009), статус виду — вразливий.

В Україні на прольоті охороняється у Чорноморськомуі Дунайському біосферних заповідниках, біосферному заповіднику «Асканія-Нова», Азово-Сиваському національному природному парку, заказниках «Обитічна коса» і «Молочний лиман», на Лебединих островах (філія Кримського природного заповідника). Необхідно створити заказник у Новотроїцькому районі Херсонської області (ок. с. Сивашівка), де птахи зимують, та зони спокою у мисливських господарствах, де є їх скупчення на міграції та зимівлі.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В.  И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.