Ů (латиниця)
| Ů | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę |
| Ě | Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ |
| Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î |
| Ï | Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ |
| J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ |
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | LJ | Ñ |
| Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ |
| NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ō |
| Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ƥ | Ɋ |
| ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Ṣ̌ | Þ |
| Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý |
| Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ |
| Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | |
Ů, ů (u з кільцем) — літера розширеної латинської абетки. Використовується в чеській і сілезькій мовах, а також у запропонованій орфографії сілезької мови Фелікса Штоєра. Назва літери в чеській мові — u s kroužkem.
У чеській мові позначає довгий звук /u:/, використовується на рівні з літерою ú, з якою чергується.
Поява літери ů тісно пов’язана з фонетичною зміною /ó/ > /uo/ > /ú/, що відбулася в чеській мові в 14-15 століттях.
Літера ů чергується з літерою ú. Якщо літера ú пишеться на початку слова, то ů — у середині[1] або в кінці, наприклад kůň[1], průkazka[1], původ, dolů, domů.
В алфавіті сілезької мови Фелікса Штоєра позначає звук, перехідний між o та u, за звучанням схожий на польське ó.
Окрім алфавіту Штоєра використовується в так званому "сілезькому фонетичному алфавіті", де позначає такий самий звук, що і в алфавіті Штоєра - [ó].
- ↑ а б в Чеський алфавіт зі звуками та прикладами. www.movapp.cz (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.