Ů (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ů
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ů, ů (u з кільцем) — літера розширеної латинської абетки. Використовується в чеській і сілезькій мовах, а також у запропонованій орфографії сілезької мови Фелікса Штоєра. Назва літери в чеській мові — u s kroužkem.

Чеська мова[ред. | ред. код]

У чеській мові позначає довгий звук /u:/, використовується на рівні з літерою ú, з якою чергується.

Історія[ред. | ред. код]

Перехід ó-uo-ú[ред. | ред. код]

Поява літери ů тісно пов’язана з фонетичною зміною /ó/ > /uo/ > /ú/, що відбулася в чеській мові в 14-15 століттях.

Чергування ú-ů[ред. | ред. код]

Літера ů чергується з літерою ú. Якщо літера ú пишеться на початку слова, то ů — у середині[1] або в кінці, наприклад kůň[1], průkazka[1], původ, dolů, domů.

Сілезька мова[ред. | ред. код]

В алфавіті сілезької мови Фелікса Штоєра позначає звук, перехідний між o та u, за звучанням схожий на польське ó.

Використання в інших алфавітах сілезької мови[ред. | ред. код]

Окрім алфавіту Штоєра використовується в так званому "сілезькому фонетичному алфавіті", де позначає такий самий звук, що і в алфавіті Штоєра - [ó].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Чеський алфавіт зі звуками та прикладами. www.movapp.cz (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]