Ā
Ā | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||
Латинська абетка | ||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||||
H | I | J | K | L | M | N | ||||
O | P | Q | R | S | T | U | ||||
V | W | X | Y | Z | ||||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | ||||
Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | ||||
Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ĥ | Ħ | Ì | ||||
Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | ||||
IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | ||||
Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | ||||
Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | ||||
Ó | Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | ||||
Œ | Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ā, ā — латинська літера, форма літери A з макроном.
Використання[ред. | ред. код]
У латиській мові Ā є окремою літерою і в алфавіті йде між A та B: наприклад baznīca в словнику йде перед bārda. Ā позначає довге A.
На позначення довгого A літера також використовується в інших мовах: полінезійських, включаючи маорі, для транслітерації китайської через піньїнь, у деяких романізаціях японської (ромадзі) та арабської, а також у текстах латиною (особливо для тих, хто вивчає мову).
У міжнародній абетці для транслітерації санскриту Ā позначає Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (आ).
У всіх цих мовах Ā не вважається окремою літерою і в алфавіті йде разом з іншими варіаціями A. Макрон має значення лише коли є єдиною відмінністю між двома словами, наприклад, у маорі tāu (твій) йде після tau (рік), але перед taumata (пагорб).
Юнікод[ред. | ред. код]
В Юнікоді Ā має позначення 256 (100 в шістнадцятковій системі числення), ā — 257 (101). Це перші коди, що йдуть після базового набору ISO-8859-1.