Ā
| Ā | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Латинська абетка | |||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |||
| H | I | J | K | L | M | N | |||
| O | P | Q | R | S | T | U | |||
| V | W | X | Y | Z | |||||
| Додаткові і варіантні знаки | |||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |||
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | |||
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | |||
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |||
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ | |||
| Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | |||
| Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | Ņ | |||
| Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | Ó | |||
| Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | |||
| Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | |||
| ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | |||
| Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | |||
| ẗ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | |||
| Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | |||
| Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | |||
| Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
Ā, ā — латинська літера, форма літери A з макроном.
Використання[ред. | ред. код]
У латиській мові Ā є окремою літерою і в алфавіті йде між A та B: наприклад baznīca в словнику йде перед bārda. Ā позначає довге A.
На позначення довгого A літера також використовується в інших мовах: полінезійських, включаючи маорі, для транслітерації китайської через піньїнь, у деяких романізаціях японської (ромадзі) та арабської, а також у текстах латиною (особливо для тих, хто вивчає мову).
У міжнародній абетці для транслітерації санскриту Ā позначає Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (आ).
У всіх цих мовах Ā не вважається окремою літерою і в алфавіті йде разом з іншими варіаціями A. Макрон має значення лише коли є єдиною відмінністю між двома словами, наприклад, у маорі tāu (твій) йде після tau (рік), але перед taumata (пагорб).
Юнікод[ред. | ред. код]
В Юнікоді Ā має позначення 256 (100 в шістнадцятковій системі числення), ā — 257 (101). Це перші коди, що йдуть після базового набору ISO-8859-1.