Ā

Ā

Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Č̣	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ
È	É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę
Ě	Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ
Ƣ	Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì	Í	Î
Ï	Ī	Į	İ	I	Ĳ	Ĵ
J̌	J̣̌	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ
Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ǉ	Ñ
Ń	Ņ	Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ
Ǌ	Ò	Ó	Ô	Õ	Ö	Ō
Ǫ	Ø	Ő	Œ	Ơ	Ƥ	Ɋ
ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ	Ɽ	ß	ſ
Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š	Ṣ̌	Þ
Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	T̈
Ù	Ú	Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů
Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý
Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ȥ
Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž	Ẓ̌

Ā, ā — латинська літера, форма літери A з макроном.

Використання

У латиській мові Ā є окремою літерою і в алфавіті йде між A та B: наприклад baznīca в словнику йде перед bārda. Ā позначає довге A.

На позначення довгого A літера також використовується в інших мовах: полінезійських, включаючи маорі, для транслітерації китайської через піньїнь, у деяких романізаціях японської (ромадзі) та арабської, а також у текстах латиною (особливо для тих, хто вивчає мову).

У міжнародній абетці для транслітерації санскриту Ā позначає Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (आ).

У всіх цих мовах Ā не вважається окремою літерою і в алфавіті йде разом з іншими варіаціями A. Макрон має значення лише коли є єдиною відмінністю між двома словами, наприклад, у маорі tāu (твій) йде після tau (рік), але перед taumata (пагорб).

Юнікод

В Юнікоді Ā має позначення 256 (100 в шістнадцятковій системі числення), ā — 257 (101). Це перші коди, що йдуть після базового набору ISO-8859-1.