Ă
| Ă | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę |
| Ě | Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ |
| Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î |
| Ï | Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ |
| J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ |
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | LJ | Ñ |
| Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ |
| NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ō |
| Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ƥ | Ɋ |
| ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Ṣ̌ | Þ |
| Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý |
| Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ |
| Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | |
Ă, ă (A-бревіс) — літера латинської абетки, що використовується в стандартній орфографії румунської та в'єтнамської мов. В обох абетках є другою і йде після A.
Ă/ă також використовується при транслітерації болгарської літери Ъ/ъ на словацьку, чеську, румунську, естонську, шведську та фінську[1] мови.
Звук, яким у румунській позначається ă, хоча називається шва (з чого можна подумати, що це ненапружений нейтральний звук), є повноцінним голосним. На відміну від англійської, каталанської чи французької, він може стояти під наголосом, як і в болгарській мові та африкаансі. В деяких словах це єдина голосна, наприклад «măr» /mər/ (яблуко) чи «văd» /vəd/ (бачу). Крім того, деякі багатоскладні слова мають наголос на ă, як-от «cărțile» /ˈkərt͡sile/ (книги) та «odăi» /oˈdəj/ (кімнати).
Ă у в'єтнамській мові позначає звук /a/. Через те, що в'єтнамська мова є тональною, ця літера також може мати один із п'яти знаків над чи під символом:
- Ằ ằ
- Ắ ắ
- Ẳ ẳ
- Ẵ ẵ
- Ặ ặ
- ↑ Стандарт SFS 4900.