Ŕ
| Ŕ | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | ||||
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | ||||
| Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ĥ | Ħ | Ì | ||||
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | ||||
| IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | ||||
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | ||||
| Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | ||||
| Ó | Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | ||||
| Œ | Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
Ŕ, ŕ — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою R з додаванням акуту. Використовується в баскській, нижньолужицькій, словацькій мовах і в проєктах української латиниці.
Вживання[ред. | ред. код]
Баскська мова[ред. | ред. код]
В ортографії баскської мови Сабіно Арани Ŕŕ використовувалося як дрижачий приголосний. Однак у стандартному баскському альфабеті r використовується в кінцевих позиціях складу, а rr — між голосними.[1]
Нижньолужицька мова[ред. | ред. код]
Він використовується в нижньолужицькій мові для передавання палаталізованого /rʲ/, як і в проєктах українського латинського альфабету.
Словацька мова[ред. | ред. код]
У словацькій мові позначає подовжений складотворний звук [ r̩ː ] (словац. dlhé er).
Українська мова[ред. | ред. код]
В історичному проєкті українського латинського альфабету Їречека літера Ŕŕ використосувалася на позначення м'якого звуку /rʲ/, наприклад: трьох — tŕoch.
Кодування[ред. | ред. код]
| Графема | HTML | Юнікод | ISO 8859-2 | TeX |
|---|---|---|---|---|
| Ŕ | Ŕ | U+0154 | C0 | \acute R
|
| ŕ | ŕ | U+0155 | E0 | \acute r
|
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lecciones de ortografía del euskera bizkaino, page 32 [Архівовано 8 червня 2015 у Wayback Machine.], Arana eta Goiri'tar Sabin, Bilbao, Bizkaya'ren Edestija ta Izkerea Pizkundia, 1896 (Sebastián de Amorrortu).
Посилання[ред. | ред. код]
- Словацька мова на omniglot.com [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)