Ë (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ë
Latin alphabet E with umlaut.svg
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Ë, ë — літера розширеної латиниці. Являє собою літеру E, e з тремою.

В албанській, мові гуам, кашубській, п'ємонтській, ладіно та люксембурзькій мовах позначає нейтральний голосний [ə], причому в албанській ë — найчастотніша літера (10 % вживання).

У нідерландській, французькій мовах, в мові африкаанс (рідко в англійській, німецькій та шведській мовах) означає окремо читану літеру e, тобто літера ë не утворює дифтонги з сусідньої голосною: фр. Noël (/nɔ.ɛl/) — Різдво, фр. сitroën — «Сітроен», нід. koloniën — колонії, англ. Diogenes Laërtius — Діоген Лаертський, нім. Abdiël — Авдіїл (біблійний персонаж).

У німецькій ë вказує на те, що буквосполучення «ie» слід вимовляти не як довге «i», а як коротке, наприклад, у прізвищі Piëch («Піх», «Піхь»).

У цих випадках трема грає роль діерезиса, а не умлаута, як у відоміших та поширеніших німецьких літерах ä, ö, ü. Функціонально це різні діакритичні знаки, хоча й мають однаковий вигляд.

Літера ë також використовується в записі латиницею штучної мови квенья й використовується тоді, коли слово закінчується на звук «е» і потрібно підкреслити, що він вимовляється, а не скорочується, як в англійській.

Кодування[ред.ред. код]

Графема HTML Юнікод TeX
Ë Ë U+00CB \\ddot E
ë ë U+00EB \\ddot e

Див. також[ред.ред. код]


Буква Я Це незавершена стаття про писемність або літеру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.