É (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
É, é
Latin small and capital letter e with acute.jpg
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

É, é (e з акутом)  — літера розширеної латиниці.

Як окрема літера вживається в чеській, угорській, кашубській, люксембурзькій, словацькій, ісландській абетках.

В англійській, французькій, каталанській, данській, галісійській, ірландській, італійській, окситанській, норвезькій, португальській, іспанській, шведській та в'єтнамській мовах використовується як варіант літери «е».

В англійській мові може вживатися в запозиченнях, наприклад, résumé (фр.), або при романізації: Pokémon (яп.).

Також використовується в голландському алфавіті та в алфавіті навахо.

Використання в різних мовах[ред.ред. код]

Китайська мова[ред.ред. код]

В піньїні é використовується для передачі другого тону.

Чеська та словацька мови[ред.ред. код]

É — п'ята літера чеської та словацької абеток, передає звук/ɛː /.

Скандинавські мови[ред.ред. код]

У данській, норвезькій та шведській мовами літера é часто використовується для розрізнення омонімів на письмі: én «один» — en (невизначений артикль) — данська; allé, kafé, idé, komité — норвезька; ide «барліг» — idé «ідея»; armé («армія») — arme («бідний, жалюгідний») — шведська. В ісландській мові É — це сьома літера абетки, яка передає фонему /jɛː/.

Французька мова[ред.ред. код]

Літера é (вимовляється, як закрита голосна /e/) протистоїть è (вимовляється, вимовляється як відкрита голосна /ɛ/). Ця літера широко вживається у французькій мові.

Італійська мова[ред.ред. код]

É в італійській мові є варіантом E з акутним наголосом; вона передає фонему /e/ з тонічним наголосом. Використовується лише як остання літера в слові. Наприклад: perché («чому» /perˈke/). Пор. з caffè (coffee, /kafˈfɛ/), що має гравісний наголос.

Іспанська мова[ред.ред. код]

У іспанській мові літера é є наголошеною й вимовляється як «e». У вимові не має відмінності між é та e, обоє вимовляються як /e/. Акутний на е вживається у випадку нетипового наголосу, наприклад «Éxtasis» або «Época».

Португальська мова[ред.ред. код]

У португальській мові é позначає наголошену /ɛ/ у словах з нетиповим наголосом, наприклад: «pé» (ступня), «péssimo» (найгірше). É /ɛ/ протистоїть ê, що вимовляється як закритий звук /e/. «É» є формою третьої особи однини дієслова «ser» (бути): ela é bonita (вона гарна).

Каталонська мова[ред.ред. код]

У каталонській мові é передає закритий наголошений звук [e] в тих випадках, коли без діакритичного знака наголос падав би на другий склад. Також іноді відіграє смислорозрізнювальну роль: és — 3-е особа однини дієслова «бути», es — зворотний займенник 3-ї особи.

Валійська мова[ред.ред. код]

У валійській мові наголос, як правило, падає на передостанній склад, у тому випадку, коли він падає на останній, вживають акут, часто акут вживається саме над е. Здебільшого тут йдеться про запозичення, наприклад: personél [pɛrsɔˈnɛl] «персонал», sigarét [sɪɡaˈrɛt] «цигарка», ymbarél [əmbaˈrɛl] «парасоля».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]