Ô (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ô, ô
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ô, ô (о-циркумфлекс) — графема розширеної латиниці. Використовують у французькій, португальській, в'єтнамській та словацькій абетках.

Використання[ред. | ред. код]

  • У французькій мові виникнення Ô, так само як Â та Ê, пояснюється випаданням приголосних в потоці народно-романської мови: hospitalum → hôpital («лікарня»), hostellum → hôtel («ратуша»), rostire → rôtir («підсмажувати»), costa → côte («берег»). Звук о в цьому випадку закритий: /o/, однак в Південній Франції відмінності відкритості-закритості нерелевантні.
  • Португальська мова вживає ô також для позначення закритого звуку о, але без випадаючого за нею приголосного. Їй протиставлена ​​буква Ó, що позначає відкритий звук.
  • У словацькій ô позначає дифтонг /u̯o/.
  • У В'єтнамській мові використовується ô для позначення звука о , а літера o означає звук ɔ .

Якщо у французькій та португальській ô вважається діакритичним варіантом о, то у словацькій та в'єтнамській це окрема літера абетки.

Кодування[ред. | ред. код]

Графема HTML Юнікод TeX
Ô Ô U+00D4 \^O
ô ô U+00F4 \^o

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]