Перейти до вмісту

Ô (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ô, ô
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Č̣ Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ
È É Ê Ë Ē Ė Ę
Ě Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ
Ƣ Ĥ Ħ Ì Í Î
Ï Ī Į İ I IJ Ĵ
J̣̌ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ LJ Ñ
Ń Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ
NJ Ò Ó Ô Õ Ö Ō
Ǫ Ø Ő Œ Ơ Ƥ Ɋ
ʠ Ŕ Ř Ɍ ß ſ
Ś Ŝ Ş Š Ṣ̌ Þ
Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý
Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ȥ
Ź Ż Ƶ Ž Ẓ̌  

Ô, ô (о-циркумфлекс) — графема розширеної латиниці. Використовують у французькій, португальській, в'єтнамській та словацькій абетках.

Використання

[ред. | ред. код]
  • У французькій мові виникнення Ô, так само як Â та Ê, пояснюється випаданням приголосних в потоці народно-романської мови: hospitalum → hôpital («лікарня»), hostellum → hôtel («ратуша»), rostire → rôtir («підсмажувати»), costa → côte («берег»). Звук о в цьому випадку закритий: /o/, однак в Південній Франції відмінності відкритості-закритості нерелевантні.
  • Португальська мова вживає ô також для позначення закритого звуку о, але без випадаючого за нею приголосного. Їй протиставлена буква Ó, що позначає відкритий звук.
  • У словацькій ô позначає дифтонг /u̯o/.
  • У В'єтнамській мові використовується ô для позначення звука о , а літера o означає звук ɔ .

Якщо у французькій та португальській ô вважається діакритичним варіантом о, то у словацькій та в'єтнамській це окрема літера абетки.

Кодування

[ред. | ред. код]
Графема HTML Юнікод TeX
Ô Ô U+00D4 \^O
ô ô U+00F4 \^o

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]