W
| W | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę |
| Ě | Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ |
| Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î |
| Ï | Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ |
| J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ |
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | LJ | Ñ |
| Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ |
| NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ō |
| Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ƥ | Ɋ |
| ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Ṣ̌ | Þ |
| Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý |
| Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ |
| Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | |
W, w («дубль-ве») — 23-тя літера латинської абетки. У класичній латинській мові літери W не існувало, хоча також не розрізнялися U і V.
В алфавіті класичної латинської мови літери «W» не існувало, вона з'явилася лише у ранньому Середньовіччі і призначалася для передавання деяких звуків германських мов. Утворена як лігатура двох літер V, з чим і пов'язана її назва («подвійне V»).
W вживається в багатьох писемностях, заснованих на латинському альфабеті (англійською, німецькою, нідерландською, польською та іншими мовами), але в писемності романських мов, що походять від латинської, а також фінно-угорських мов та низки інших мов — практично лише в запозичених словах.
У германських мовах на певному етапі розвитку виникло два подібні звуки:
- за загальнонімецьким пересуванням приголосних фонема p перейшла в фонему /f///v/, яка вимовлялася як v між голосними і як /f/ — в інших випадках;
- поряд з цим існував звук /w/ (приблизно як в англійській, відповідає в кирилиці ў (в)), який утворився з праіндоєвропейського незлогового /u/.
У польському альфабеті літера Ww завжди використовується для позначення звуку /v/, вживання літери Vv є лише в запозичених словах.
До ХХ століття ця літера використовувалася завжди в білоруському латинському альфабеті. Наприкінці 1930-х років відбулася остання графічна трансформація білоруської латиниці через те, що деякі видавці, ймовірно, намагаючись уникнути досить ненависних для деяких білорусів ознак «польськости», почали відмовлятися від історичного w на користь v, яка стала переважаючою практикою в другій половині 1930-х років, яка застосовується і до цього часу.
Також вона використовується в сучасних системах латинізації білоруської мови для літери Ўў, наприклад у британській[1] і BGN/PCGN системах, навідміну від літери Ŭŭ, яку використовує Інструкція з транслітерації білоруської мови.
Літера Ww присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло» для позначення звуків /ʋ/ і /w/. Також в історичному проєкті української латинки Їречека літера Ww використовувалася лише в запозичених словах. У британській та
- У Юнікоді велика W кодується як U+0057 , мала w — U+0077.
- Код ASCII для великої W — 87, для малої w — 119; або у двійковій системі 01010111 та 01110111 відповідно.
- Код EBCDIC для великої W — 230, для малої w — 166.
- NCR код HTML та XML — «W» та «w» для великої та малої літер відповідно.
| Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
| Whiskey | ·–– | ||
| Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська жестова мова (ASL) | Шрифт Брайля |
- У неорганічній хімії — символ вольфраму.
- В органічній хімії — позначення триптофану.
- У фізиці — позначення потужності і вата.
- У математиці — позначення одного з векторів у векторному просторі.
- У фонології — позначення дзвінкого губно-м'якопіднебінного апроксиманта.
- ↑ Belarusian romanization (June 2019) (publishing.service.gov.uk) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.