W

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
W
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

W, w («дубль-ве») — 23-а літера латинського альфабету. У класичній латинській мові літери W не існувало, хоча також не розрізнялися U і V.

Історія[ред. | ред. код]

В алфавіті класичної латинської мови літери «W» не існувало, вона з'явилася лише у ранньому Середньовіччі і призначалася для передавання деяких звуків германських мов. Утворена як лігатура двох літер V, з чим і пов'язана її назва («подвійне V»).

Використання[ред. | ред. код]

W вживається в багатьох писемностях, заснованих на латинському альфабеті (англійською, німецькою, нідерландською, польською та іншими мовами), але в писемності романських мов, що походять від латинської, а також фінно-угорських мов та низки інших мов — практично лише в запозичених словах.

Германські мови[ред. | ред. код]

У германських мовах на певному етапі розвитку виникло два подібні звуки:

  • за загальнонімецьким пересуванням приголосних фонема p перейшла в фонему /f///v/, яка вимовлялася як v між голосними і як /f/ — в інших випадках;
  • поряд з цим існував звук /w/ (приблизно як в англійській, відповідає в кирилиці ў (в)), який утворився з праіндоєвропейського незлогового /u/.

Слов'янські мови[ред. | ред. код]

У польському альфабеті літера Ww завжди використовується для позначення звуку /v/, вживання літери Vv є лише в запозичених словах.

До ХХ століття ця літера використовувалася завжди в білоруському латинському альфабеті. Наприкінці 1930-х років відбулася остання графічна трансформація білоруської латиниці через те, що деякі видавці, ймовірно, намагаючись уникнути досить ненависних для деяких білорусів ознак «польськости», почали відмовлятися від історичного w на користь v, яка стала переважаючою практикою в другій половині 1930-х років, яка застосовується і до цього часу.

Також вона використовується в сучасних системах латинізації білоруської мови для літери Ўў, наприклад у британській[1] і BGN/PCGN системах, навідміну від літери Ŭŭ, яку використовує Інструкція з транслітерації білоруської мови.

Літера Ww присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло» для позначення звуків /ʋ/ і /w/. Також в історичному проєкті української латинки Їречека літера Ww використовувалася лише в запозичених словах. У британській та

Способи кодування[ред. | ред. код]

  • У Юнікоді велика W кодується як U+0057 , мала w — U+0077.
  • Код ASCII для великої W — 87, для малої w — 119; або у двійковій системі 01010111 та 01110111 відповідно.
  • Код EBCDIC для великої W — 230, для малої w — 166.
  • NCR код HTML та XML — «W» та «w» для великої та малої літер відповідно.
Інші позначення літери W
Фонетичний алфавіт НАТО код Морзе
Whiskey ·––
⠺
Морський прапорний сигнал Семафорна абетка Американська мова жестів (ASL) Шрифт Брайля


Інше використовування[ред. | ред. код]

Велика літера[ред. | ред. код]

Мала літера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Belarusian romanization (June 2019) (publishing.service.gov.uk). Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.