Ü

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ü
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ü, ü — літера розширеного латинського альфабету або символ, утворений буквою U шляхом додавання умлаута чи треми. У випадку з умлаутом позначає огублений голосний переднього ряду високого піднесення.

В історичному проєкті української латинки Їречека літера ü використосувалася на позначення /і/, що походить від старослов'янського о (оскільки Йосиф Їречек розрізняв і < о та і < е, ѣ). Цей звук вимовляється як заокруглене i (кість — küsť, гвіздь — hvüźď).

Літера Ü[ред. | ред. код]

Літера Ü зустрічається в абетках угорської, карельської, турецької, уйгурської (латинський варіант), естонської, азербайджанської, туркменської, кримськотатарської та татарської мов, де позначає огублений голосний переднього ряду високого піднесення ([y]). Це окрема літера абетки, відмінна від U, Y та UE.

Ця літера також фігурує в деяких романізаціях китайської, де позначає той самий звук ([y]). Піньїнь використовує Ü лише у випадку можливої неоднозначности з іншим словом, записаним через U, система Вейда-Джайлза та система Лессинга використовують Ü в усіх ситуаціях. Оскільки літера «ü» відсутня на більшості клавіатур, а звука «v» у сучасній китайській (путунхуа) немає, часто літеру «v» використовують замість «ü» у відповідних словах. Через це інколи можна побачити романізації китайської з «v» на позначення [y].

U-умлаут[ред. | ред. код]

Ідентичний символ, U з умлаутом, присутній у німецькій абетці та позначає той самий звук [y]. В альфабеті має ту ж позицію, що й U чи UE. Цей символ можна зустріти і в деяких мовах, що успадкували німецькі назви чи окремі слова, наприклад у шведській, хоча він не належить до їхніх альфабетів. У шведській літеру називають tyskt y (Німецька y).

У мовах, які не мають Ü у складі стандартної абетки, та в обмежених наборах символів (ASCII тощо), U-умлаут часто замінюється комбінацією «ue». Деякі програми з розпізнавання знаків інколи приймають ü за ii.

  • у російській мові XVIII—XIX ст. німецьке ϋ часто транскрибували як і:
    Bϋren → Бірон,
    Münnich → Мініх
    Üxküll → Ікскюлль

U-трема[ред. | ред. код]

Деякі мови використовують трему (аналогічну умлауту) над літерою U, щоб показати, що літера вимовляється за звичними правилами та утворює дифтонг.

  • В іспанській розрізняє склади gue/gui та güe/güi (antigüedad , pingüino, vergüenza).
  • У каталанській використовується так само, як і в бразильській португальській, як з «g», так і з «q»: pingüins, qüestió:
    "gue~güe" are [ɡe]~[ɡwe],
    "gui~güi" are [ɡi]~[ɡwi],
    "que~qüe" [ke]~[kwe],
    "qui~qüi" [ki]~[kwi],
    Також у каталанській трему використовують для розбиття дифтонгу: reüll.
  • У французькій трема вживається над e, i та u у певній групі слів: capharnaüm, crapaüter, maïs, caïd, amüir, ouïr, aigüe, exigüe, ambigüe, gageüre, noël тощо. Після орфографічних реформ 1990 року до цього списку додалися інші, наприклад, aigüe (раніше aiguë), ambigüe (раніше ambiguë) та argüer [arɡ(ɥ)e] (раніше без позначки).
  • У бразильській португальській комбінації «gue» та «gui» вимовляються [ge], [gi] («u» не вимовляється, але відповідає за звучання [g]), натомість, «güe» та «güi» позначають [gue], [gui]: pingüim, agüentar; «ü» також зустрічається в складах «qüe» (conseqüência) та «qüi»: (qüinqüênio).
  • Також літера ü може позначати шосту голосну сулетинського діалекту баскської мови, схожої на французьку u.

Типографія[ред. | ред. код]

Історично самостійна літера Ü та U-дієреза (трема) писалися як U з двома крапками зверху, а U-умлаут — як U з дрібною e вгорі: цей знак згодом у середньовічних рукописах перетворився на U з двома вертикальними рисками. У більшості пізніших рукописів ці риски майже перетворилися на крапки.

У сучасній типографії бракувало місця на друкарських машинках, пізніше — на клавіатурах для розміщення Ü та U з рисками. Оскільки на вигляд вони були майже ідентичними, два символи об'єднали, що було також зроблено у кодувальних системах на зразок ISO 8859-1. В результаті було неможливо розрізнити три різні знаки. Хоча Юнікод теоретично надає рішення, ним майже не користуються.

У Microsoft Windows, утримання alt та введення 0220 чи 154 (при ввімкненому Num Lock) виводить Ü, утримання alt та введення 0252 чи 129 виводить ü.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ü