Очікує на перевірку

Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт.
Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський
нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich, Herzog von Teschen
Народився3 серпня 1817(1817-08-03)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[4]
Помер18 лютого 1895(1895-02-18)[1][2][3] (77 років)
Арко, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[4]
ПохованняІмператорський склеп
Країна Долитавщина
 Угорщина
Діяльністьофіцер, політик
УчасникАвстро-прусська війна, Австро-італійська війна 1848—1849 і Q4391823?
Титулерцгерцог
Посадачлен Палати панів Імперської Ради[d] і Member of the House of Magnatesd[5]
Військове званнягенерал
Партіяполітик до появи політичних партійd
Конфесіякатолицтво
РідГабсбурги-Лотаринзькі
БатькоКарл Тешенський
МатиГенрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька
Брати, сестриМарія Кароліна Австрійська, Марія Тереза Австрійська, Вільгельм Австрійський, Фрідріх Австрійський і Карл Фердинанд Австрійський
У шлюбі зГільдеґарда Баварська
ДітиМарія Тереза Австрійська, Матильда Австрійська і Archduke Karl Albrecht of Austriad[2]
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Командор ордена Марії-Терезії
Командор ордена Марії-Терезії
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Військова медаль (Австро-Угорщина)
Військова медаль (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Лицар Королівського Гвельфського ордена Ланцюг ордена Карлоса III Орден Святого Фердинанда
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Константинівський орден Святого Георгія Орден Святого Фердинанда за заслуги
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Білого орла (Сербія)
Офіцер ордена Таковського хреста
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Командор військового ордена Віллема
Командор військового ордена Віллема
 Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Слона
Орден Слона
Орден Серафимів Великий хрест ордена Святого Йосипа Бальї Великого хреста честі і відданості Мальтійського ордену
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
 Кавалер Великого хреста ордена Південного Хреста
Орден Османие 1 ступеня
Орден Османие 1 ступеня
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Орден князя Данила I
Орден князя Данила I
Верховний орден Христа
Верховний орден Христа
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія

Альбрехт Фрідріх Рудольф Австрійський, герцог фон Тешен (нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich-Teschen; 1817—1895) — ерцгерцог Австрійський, герцог Тешенський, фельдмаршал (1863), військовий діяч Австрійської імперії, обіймав посади головнокомандувача та генерал-інспектора Австрійської армії. Багатий землевласник та колекціонер мистецтва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ерцгерцог Альбрехт народився у Відні 3 серпня 1817 р. в родині видатного австрійського військовика епохи наполеонівський війн ерцгерцога Карла та принцеси Генрієтти Нассау-Вейльбурзької, яка померла, коли дитині було 13 років. Ерцгерцог Альбрехт був онуком імператора Леопольда ІІ.

  • Батько Альбрехта - ерцгерцог Карл Тешенський (1771-1847). Портрет роботи Георга Декера.
    Батько Альбрехта - ерцгерцог Карл Тешенський (1771-1847). Портрет роботи Георга Декера.
  • Мати ерцгерцога - Генріета Нассау-Вейльбурзька (1797-1829).
    Мати ерцгерцога - Генріета Нассау-Вейльбурзька (1797-1829).
  • Ерцгерцог Карл Тешенський з дружиною та дітьми. Іоган Ендер, 1832.
    Ерцгерцог Карл Тешенський з дружиною та дітьми. Іоган Ендер, 1832.

Альбрехт не мав фахової військової освіти. Теорію військової науки йому викладав особисто батько вдома. Шляхетне походження дозволило ерцгерцогу рано розпочати військову службу. У 1836 р., коли Альбрехту було 19 років його призначили командувати батальйоном Ц. і К. піхотного полку № 13 в Граці. У 1839 р. імператорським указом підвищено до підполковника і призначено в 4-й кірасирський барона Менгдена полк, який дислокувався в Угорщині[6].

1844 року отримав звання фельдмаршал-лейтенанта (у 27-річному віці) та посаду командувача військової залоги Відня. У 1848 р. покидає цей пост через загострення політичної ситуації в монархії.

Після тривалого відсторонення від військової справи йде добровольцем до італійської армії фельдмаршала Радецького. В грудні цього ж року Альбрехт отримує посаду командира дивізії в ІІ армійському корпусі. З нею бере участь в битвах під Мортарою (21 березня 1849 р.) та Новарою (23 березня 1849 р.) та взятті Ліворно, що поклало край Тосканському повстанню[7].

У 1850 р. призначений командувати ІІІ армійським корпусом в Богемії, на випадок військової агресії з боку Пруссії. Під час Східної війни 1853—1856 рр. командував обсерваційною армією.

З 1851 по 1860 був цивільним та військовим губернатором Угорщини. Оскільки політичні справи ерцгерцогу не були до вподоби, то він не зрадів цій посаді. У 1859 р., коли розпочалась війна з Сардинією, був відправлений з дипломатичними повноваженнями до Берліна, але місія не зазнала успіху. З 1860 р. із задоволенням стає до лав війська, очолює VIII армійський корпус. У 1863 р. отримує найвищий чин у австрійському війську — фельдмаршала.

Атака Ц. і. К. уланського полку № 13 в битві під кустоцою, 1866 р.

У 1866 р. з початком бойових дій проти Пруссії та Італії отримує в своє командування Південну армію. Рекомендує імператору Францу Йосифу І на пост очільника Північної армії Людвіга Бендека. Останній не погоджувався на це призначення, але ерцгерцог Альбрехт його переконав. 24 червня 1866 р. армія під керівництвом ерцгерцога Альбрехта отримала блискучу перемогу під Кустоцою. Ця подія підняла авторитет ерцгерцога серед австрійської громади. Але на богемському театрі військових дій Австрію спіткала невдача. Північна армія була розбита в битві під Садовою. Після цього ерцгерцог Альбрехт став очільником обох армій, та воювати вже не довелось, так як було досягнуто мирних домовленостей в Нікольсбурзі[8].

Після війни Альбрехт був призначений армійським генерал-інспектором. На цій посаді він стане одним з визначних теоретиків та організаторів Австро-Угорської армії. Ерцгерцог писав теоретичні праці, спираючись на досвід кампаній проти Італії та Пруссії. Піклувався практичною підготовкою офіцерського складу, зокрема організацією військових маневрів (зокрема весняних маневрів 1893 р. в Угорщині[8]).

Помер 18 лютого 1895 р. в м. Арко в Тіролі. Похований в Імператорському склепі у Відні.

  • Ерцгерцог Альбрехт у 1870 р.
    Ерцгерцог Альбрехт у 1870 р.
  • Фото ерцгерцога Альбрехта, виконане придворним фотографом у 1895 р.
    Фото ерцгерцога Альбрехта, виконане придворним фотографом у 1895 р.

Сім'я та захоплення

[ред. | ред. код]
Цікавинка
Ерцгерцогу Альбрехту було присвячено композицію авторства Карла Комзака — «Erzherzog Albrecht marsch»[9].

В 26 років 19 квітня 1844 р. одружився з баварською принцесою Гільдегардою Луїзою Шарлоттою Терезією Фредерикою. Мав трьох дітей:

  • Карл (1847—1848);
  • Марія Терезія Анна (1845—1927);
  • Матільда Марія Аденгульда (1849—1867).
  • Смерть сина, дружини та доньки важко відбились на характері ерцгерцога. Був багатим землевласником, мав віллу в Арко. Любив писати твори військової тематики. У своїй віденській резиденції мав збірку творів мистецтва[6].
  • Дружина ерцгерцога з доньками.
    Дружина ерцгерцога з доньками.
  • Резиденція Альбрехта у Відні, де розміщується його мистецька збірка Альбертіна.
    Резиденція Альбрехта у Відні, де розміщується його мистецька збірка Альбертіна.
  • Вілла Альбрехта в Арко, фото 1880 р.
    Вілла Альбрехта в Арко, фото 1880 р.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Австрійська імперія/Австро-Угорщина

[ред. | ред. код]

Російська імперія

[ред. | ред. код]

Королівство Баварія

[ред. | ред. код]

Королівство Ганновер

[ред. | ред. код]

Королівство Пруссія

[ред. | ред. код]

Велике герцогство Баден

[ред. | ред. код]

Королівство Італія

[ред. | ред. код]

Іспанія

[ред. | ред. код]

Королівство Обох Сицилій

[ред. | ред. код]

Королівство Сербія

[ред. | ред. код]

Інші країни

[ред. | ред. код]
  • Особиста зброя та знаки Військового Ордена Марії Терезії, які належали ерцгерцогу Альбрехту. Віденський військовий музей
    Особиста зброя та знаки Військового Ордена Марії Терезії, які належали ерцгерцогу Альбрехту. Віденський військовий музей
  • Німецький маршальський жезл від імператора Вільгельма ІІ ерцгерцогу Альбрехту.
    Німецький маршальський жезл від імператора Вільгельма ІІ ерцгерцогу Альбрехту.
  • Ерцгерцог Альбрехт в мундирі прусського генерал-фельдмаршала. Фото 1895 р.
    Ерцгерцог Альбрехт в мундирі прусського генерал-фельдмаршала. Фото 1895 р.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Ерцгерцог Альбрехт запам'ятався, як автор однієї з найбільших перемог австрійської армії в ХІХ ст. Його твори з військової теорії видавались у Франції,Бельгії та Російській імперії[10].. У 1899 р. імператор Франц Йосиф І затвердив Пам'ятну відзнаку фельдмаршала ерцгерцога Альбрехта для офіцерів генерального штабу[11]. В цьому ж році у Відні йому було поставлено пам'ятник, автором якого є Каспар фон Цумбаш[12].

Ерцгерцог Альбрехт Тешенський був шефом Ц. і. К. угорського піхотного полку № 44 та 5-го уланського Литовського і 86-го піхотного Вільманстрандського полків Російської імператорської армії[6]..

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання та інформаційні джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119482975 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 23. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  6. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Альбрехт, Фридрих-Рудольф // Военная энциклопедия Сытина / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: товарищество И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 2. — С. 352
  8. ↑ а б Там само — С. 353
  9. ↑ «Erzherzog Albrecht marsch» на YouTube. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2015.
  10. ↑ Альбрехт, Фридрих-Рудольф // Военная энциклопедия Сытина / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: товарищество И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 2. — С. 353
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ https://www.wien.gv.at/wiki/index.php/Albrecht_von_Österreich-Teschen[недоступне посилання з червня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альбрехт_Австрійський,_герцог_Тешенський&oldid=42463749