Брусниця звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Брусниця звичайна
Брусниця звичайна
Брусниця звичайна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Ericales
Родина: Вересові (Ericaceae)
Рід: Вакциніум (Vaccinium)
Вид: Брусниця звичайна
(Vaccinium vitis-idaea)

Брусниця звичайна (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avr.; Vaccinium vitis-idaea L.). Народна назва — борина, боровина, борівка (від пол. borówka), брослина, бруслинчик, брусниця; хворостя́нка (форостінки); у гуцулів: ґоґо́дза, ґоґо́зи, ґоґо́ци, ґоґо́цки від рум. coácăză (порічка)[1]; голозник, голубець, грушпан, кам'яниця, кам'янка, камінки, квасниця червона, квасничник, суфез, яфуза[2].

Морфологічні характеристики[ред.ред. код]

Кущі брусниці

Невисокий кущик родини брусничних (10—28 см заввишки) з повзучим довгим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні —(0,5—3 см завдовжки і 0,2—1,5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими вниз краями, гладенькі або при основі трохи опушені; зверху темно-зелені, блискучі, зісподу з темними залозками, тримаються на рослині протягом двох—трьох років. Квітки з двома приквітками знаходять я у верхівкових 2-16 квіткових китицях, зібрані на кінцях торішніх пагонів. Квітконіжки короткі, червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста, з короткими округлими червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок (5-6 мм завдовжки) дзвоникуватий, 4-5-зубчастий, біло-рожевий або рожевий. Тичинок 8 (10) з короткими, не виступаючими за межі віночка нитками. Маточка одна, зав'язь чотиригнізда. Плід — округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла — яскраво-червона. Насіння численне, червонувато-буре, з сітчастою шкірочкою, у формі півмісяця. Цвіте у другій половині травня і в червні, ягоди достигають у серпні — вересні.

Формула квітки: *К4С4А8G1_ (квітки двостатеві)

Поширення[ред.ред. код]

Росте брусниця у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Світлолюбна рослина.

В Україні[ред.ред. код]

В Україні поширена на Поліссі і в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській, на півночі Київської і в Житомирській. Можна зустріти брусницю на півночі Сумської і Чернігівської областей, дуже рідко при старицях в Надроссі. Запаси обмежені.

Практичне використання[ред.ред. код]

Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, декоративна рослина.

Господарське значення[ред.ред. код]

Ягоди брусниці

Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись. Ії застосовують як гарнір до м'ясних і рибних страв, добавляють у салати.

Високі харчові й смакові властивості брусниці зумовлені наявністю у них цукрів (до 7%), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, янтарної, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5%). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються

Брусниця звичайна, цвіт

У свіжому вигляді. Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32%), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7-23 мг%). Насіння брусниці містить 32% жирної, швидковисихаючої олії.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

У науковій медицині використовують листки брусниці — Folium Vitis idaea як сечогінний і дезинфікуючий засіб при нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, циститах. Антисептична й протизапальна дія препаратів з листків брусниці подібна до дії листків мучниці і зумовлена наявністю в них глікозидів, арбутину, гіперозиду, дубильних речовин, елагової та хінної кислот. Свіжі листки брусниці при подрібненні виділяють леткі фітонциди.

Медичне застосування[ред.ред. код]

У народній медицині застосовують ягоди і всю рослину, зібрану в період цвітіння при ревматизмі, простуді, кашлі, захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, при маткових кровотечах, туберкульозі легень, гіпертонії. Сік ягід вживають при запальних процесах і проносах.

Медонос[ред.ред. код]

Як медоносна рослина дає підтримуючий взяток, медопродуктивність її до 50 кг з 1 га. Як декоративна рослина рекомендується для декорування кам'яних гірок у лісопарках.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Ягоди збирають з середини серпня до перших заморозків. Збирають брусницю вручну, за допомогою гребінців або комбінованим способом. Складають ягоди у плетені кошики і зберігають під наметом, на полицях, розстилаючи їх шаром товщиною до 25 см. Перед відправкою на пункти переробки ягоди сортують на сортувальних машинах. Ягоди брусниці транспортабельні, добре зберігаються. У сучасному холодильнику стоїть цілий рік навіть без цукру.

Шляхом переробки з ягід готують екстракти, варення; джем, кондитерські вироби, консерви.

Як лікарську сировину листки брусниці заготовляють від початку сніготанення і до початку цвітіння або восени після збирання ягід. Якщо збирати листя і ягоди одночасно - листя почорніє. Збирають листки вручну, зразу ж відкидаючи почорнілі. Сушать листки в сушарках або під наметами з достатньою вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Пакують висушену сировину в мішки вагою до 25 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Урожайність брусниці 60-300 кг/га. Найкраще плодоносить вона в зріджених деревостанах, на свіжих порубах. Великих суцільних заростей не утворює і мало придатна для промислової заготівлі, збирається переважно місцевим населенням. Урожайність ягідника можна підвищити, інтенсифікуючи процес запилення шляхом вивезення пасік. Відсутність запилювачів негативно позначається на урожайності ягід, тільки 50% квіток зав'язують плоди, при цьому плоди дрібні і мають мало насіння.

Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4-5 років проводити омолоджувальне обрізування; два рази за вегетаційний період — поверхневе розпушування ґрунту. Добрі наслідки дає підсаджування в розріджені плантації брусниці кореневих живців і частин куща, підсівання насіння в післявегетаційний період. Брусниця потребує дбайливого використання, охорони та відтворення шляхом культури. Перші досліди по створенню культур брусниці розпочаті в 1968 р. Інститутом садівництва в Піккіо (Фінляндія). За даними фінських вчених, брусниця, перенесена з природних умов на пробні площі, прекрасно прижилась і протягом чотирьох років давала високі врожаї

Вирощування[ред.ред. код]

Всупереч критичній оцінці можливостей вирощування брусниці авторами радянських підручників, брусниця чудово приймається, росте вище, швидше і густіше, ніж дика. Виведено десятки високопродуктивних сортів.

Основні помилки: не садити в низинку, а навпаки на торф'яне, мохове підвищення. Не садити в тіні дерева - довго не цвістиме. Не боятися посухи. Торф миттєво не просохне. Поливати рясно, але не заливати.

Не варто боятися, що не така земля, не таке сонце, не такі температури, не такі дощі. Найважливіше мати можливість навідуватися влітку хоч раз на 5-6 днів у міждощовий період й оперативно реагувати на проблеми.

Найкраще садити декілька сортів для гарного запилення. Урожайність сортової брусниці в рази вища від дички.

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножувати брусницю в домашніх умовах не важко. Найдоступніші способи — насінням та черенкуванням в укорінювачі у вологому середовищі. Поділ куща не такий легкий, як мислять теоретики: копати треба дуже глибоко, недостатньо при пересадці захопити кореневище, треба ще корінці і обов'язково трохи землі, щоб була мікориза.

Саджанець дуже гарно реагує на кислий торф. Проте рівненський торф з кислотністю 3,5-4 можна трішки розбавити землею. Якщо торф не з верхових боліт і не дуже кислий, можна підлити розчин оцту: кілька ложок на приймацьке відро. Прополювати не варто: кропива чи липух там рости не зможе, а от трави брусниця любить, вони теж позитивно впливають на мікоризу.

Внесення перегною під молоді рослини неприпустиме. Набагато краще перепрілі голки і друзки з соснової кори, соснові смоли тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 448 (ґаґацки, ґоґоци); Т. 6. — С. 169 (хворостянка, форостінки)
  2. Лікарські рослини. Брусниця

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.