Більша книжка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Більша книжка — рукописна збірка поезій Тараса Шевченка

Повертаючись 1857 року з заслання в Санкт-Петербург, під час перебування у Нижньому Новгороді, Москві і вже в Петербурзі, Тарас Шевченко переробляв свої поетичні твори, переписуючи їх до нового альбому, записував туди і нові твори. Так сформувалася нова книжка поезій — «Більша книжка» (умовна назва науковців). Проте надрукувати за свого життя Шевченкові із цих творів нічого не вдалося.

Титульна і перша сторінка «Більшої книжки»

Історія створення[ред. | ред. код]

Спочатку «Більша книжка» призначалась для переписування поезій 18461850 років з «Малої книжки».

Відбирати, правити і переписувати твори з «Малої книжки» до «Більшої книжки», сподіваючись опублікувати їх, Шевченко розпочав 21 лютого 1858 року у Нижньому Новгороді, далі продовжив у Москві й закінчив у Петербурзі 5 грудня 1860 року.

Значна частина творів з «Малої книжки» ввійшла до «Більшої книжки» в істотно виправлених і перероблених редакціях («Відьма», «Княжна», «Варнак», «Царі», «Якби тобі довелося», «Петрусь», «Швачка», «У нашім раї на землі», «А. О, Козачковському», «Г. З.», «Якби зустрілись ми знов», «Лічу в неволі дні і ночі» та інші).

Деякі твори не були переписані Шевченком із «Малої книжки» (наприклад, «Якби ви знали, паничі»[1]). Всього було відібрано лише 79 творів за 18461857 роки. Завершальним серед них є поема «Москалева криниця», закінчена 16 травня 1857 в Новопетровському укріпленні.

Залишені в альбомі 10 чистих сторінок свідчать про наміри поета вписати до «Більшої книжки» ще якісь поезії періоду заслання.[джерело?]

За «невольничою поезією» Шевченко вніс до альбома й новостворені вірші та поеми. Розпочинається цей «розділ» поемою «Неофіти» (8 грудня 1857), написаною уже на волі у Нижньому Новгороді. Поступово він перетворив збірку на майже повне зібрання своїх творів 18571860 років, розміщених у хронологічному порядку (до збірки не ввійшли «Юродивий», «Кума моя і я», та передсмертний вірш «Чи не покинуть нам небого»).

На останніх сторінках «Більшої книжки» (твори 18581860) значно більше виправлень і переробок тексту. Частину з них зроблено під час переписування творів до альбома («Неофіти», «Муза», «Плач Ярославни», «Саул» та ін.), а частину внесено пізніше («Марку Вовчку» та ін.).

Кілька творів з авторських чернеток до альбома переписали брати І. та О. Лазаревські, В. Білозерський та інші («Марія», «Осії глава ХІV», «Ликері», «Якось-то йдучи уночі», «Молитва», «Тим неситим очам», «Дівча любе, чорнобриве», «Ой діброво — темний гаю!», «Ой по горі роман цвіте» та інші).

Не зумівши скрізь правильно прочитати автографи, переписувачі допустились багатьох викривлень у тексті. Шевченко помітив і виправив лише незначну частину їх. Від недбалого переписування особливо перекручено текст поезії «Бували войни й військові свари».

Незадовго до смерті Шевченко передав «Більшу книжку» до журналу «Основи» й там 18611862 року здійснено широку (першу посмертну) публікацію раніше недрукованої літературної спадщини поета.

Як джерело тексту «Більша книжка» — один з найважливіших рукописів Шевченка, за яким подається основний текст майже всіх уміщених у ньому творів (винятки поодинокі: «Сон», «Марія»).

Вигляд «Більшої книжки»[ред. | ред. код]

«Більша книжка» зовні являє собою саморобний альбом із синього поштового паперу (формат 20,3х13 см), оправлений у жовтий сап'ян і вкладений у футляр з того самого матеріалу.

Шевченко назвав збірку «Поезія Тараса Шевченка». Цей заголовок він власноручно поставив на титульному аркуші. Згодом його повторено на палітурці.

Зберігається рукопис в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Публікація[ред. | ред. код]

В 1963 році «Більшу книжку» вперше видано фототипним способом[2].

В 1989, 2013 та 2014 році видано фототипним способом «Більшу книжку» в новому художньому оформленні. Видання 2013 року ілюстровано репродукціями художніх творів Т. Г. Шевченка[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Якби ви знали, паничі // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847–1861. — С. 222–223; 683–684.
  2. Більша книжка: автографи поезій, 1847–1860 рр. / передм. Є. С. Шабліовського ; ред. М. Л. Мандрика ; худож. оформ. М. І. Марущанця. — К.: Вид-во АН УРСР, 1963. — IX, 328, [8] c.
  3. Більша книжка / підготов. факс. вид. Є. Шабліовського ; передм. Л. Новиченка ; ред. В. Я. Пипченко ; худож.-оформ. А. Ф. Пономаренко. — Факс. вид., [з дод.]. — К.: Наук. думка, 1989. — 328 c.
    Більша книжка / упоряд. С. Гальченко ; худож. оформ. М. Б. Гутмана ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Кліо, 2013. — 730 c.
    Тарас Шевченко. Більша книжка (упорядник Сергій Гальченко). — К.: ТОВ «Видавництво „Кліо“», 2014. — 720 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківська енциклопедія
  • Наталія Володимирівна Глоба. Фототипічні, факсимільні та репринтні видання творів Т. Г. Шевченка у колекції МКДУ/ Наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві», 2010 р.
  • Шевченківський словник у двох томах.- том 1-й.- К.,1977.- 411 с.
  • Тарас Шевченко. Твори в п'яти томах.- том 1-й.- К., 1971.- 544 с.
  • Історія української літератури у восьми томах.- том 2-й.- К., 1968.- 516 с.