Голоднюк Устим Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голоднюк Устим Володимирович
Народився 12 серпня 1994(1994-08-12)
Тернопільська область Тернопільська область:
Збаразький район, Збараж
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (19 років)
Київ
·постріл снайпера
Поховання Збараж
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Тернопільська область Тернопільська область:
Збаразький район, Збараж
Діяльність громадський активіст
Відомий завдяки громадський діяч, активіст Євромайдану, Герой
Alma mater Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут
Батько Голоднюк Володимир Васильович
Нагороди
Орден «Золота Зірка»
Почесний громадянин Тернопільської області

Зовнішні відеофайли
Похорон Героя України Голоднюка устима Вічна память...
Панахида за Устимом Голоднюком зі Збаража
Небесна сотня Устима Голоднюка
Батько загиблого Устима Голоднюка про сина
Небесна сотня. Зима, що нас змінила

Голоднюк Устим Володимирович (нар. 12 серпня 1994(19940812), м. Збараж — пом. 20 лютого 2014, м. Київ, похований у Збаражі) — громадський активіст Євромайдану, боєць 38 сотні самооборони майдану..

Життєпис

У 2011 р. закінчив Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (3 рота 2 взвод).

Навчався у «Бережанському агротехнічному інституті».

Участь у Майдані

Був захисником Майдану з листопада 2013 року.[1]. 30 листопада був побитий, на потилиці був шрам, наклали 12 швів. Тільки-но зажило, то знову поїхав на Майдан[2]. 20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову загинув. Отримав його, допомагаючи забирати загиблих біля верхнього виходу станцїї метро Хрещатик. Куля снайпера влучила над правим оком і на виході пробила його голубу миротворчу каску. Коли його доправили у готель «Україна», лікарі вже не могли допомогти хлопцю.

Свідчення очевидців

Голоднюк Устим в 2011 р. закінчив Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут. Був зразковим ліцеїстом, був хорошим товаришом. 20 лютого я з іншими активістами забирав тіла з Інститутської. Я навіть і не знав, що Устим є на Майдані. Коли ми його підібрали, він вже був мертвим. Спочатку я його і не пізнав, але коли в готелі «Україна» витягнув з його кишені паспорт, то зрозумів, що наша держава втратила свого великого героя. (Телещук Юрій)
«Тієї ночі я кричала… Небо падає! Небо падає! Небо падає! Устиме, чому ти не сказав, що впадеш замість неба?! Останнє, що ти написав на сторінці в соцмережі: «Рабів до раю не пускають!». Таких, як ти, Устиме, туди запрошують, Герої потрібні всюди… Сподіваюсь, ми колись зустрінемось! Тримай для нас небо, хлопче! RIP», (Ліда Панків, Фейсбук).

Вшанування памяті

27 березня 2014 року 24 сесія Бережанської міської ради вирішила присвоїти звання «Почесний громадянин міста Бережани» посмертно громадському активісту Євромайдану, бійцю 38 сотні самооборони майдану, студенту Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» — Голоднюку Устиму Володимировичу.

Також депутати проголосували за те, щоб міський сквер, який знаходиться між вулицями Вірменська та Академічна, перейменувати в «Сквер Устима Голоднюка» та встановити там меморіал у честь Героїв Майдану.[3].

На його честь названо 38 сотню самооборони майдану імені Устима Голоднюка, бійцем якої він був.

Посилання

Примітки