Медичний батальйон «Госпітальєри»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Госпітальєри (батальйон))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медичний батальйон «Госпітальєри»
Hospitallers, DUK.png
Нарукавний знак батальйону
Засновано 6 липня 2014
Країна  Україна
Тип Військова медицина
Чисельність батальйон
У складі
Логотип УДА.png
 УДА
Гасло Заради кожного життя!
Річниці 06 липня 2014
Війни/битви Війна на сході України
Командування
Поточний
командувач
Яна Зінкевич

Госпітальєри — український волонтерський медичний батальйон, що бере участь в російсько-українській війні на Донбасі з 2014 року. Займається наданням першої медичної, домедичної допомоги та евакуацією поранених українських воїнів з найгарячіших ділянок фронту. Гасло — «Заради кожного життя!».

За час існування МБ Госпітальєри, під час російсько-української війни, врятовано майже дві з половиною тисячі українських бійців.

Історія[ред. | ред. код]

6 липня 2014 року — офіційний день створення медичного батальйону «Госпітальєри». В цей день, після запеклих боїв за село Карлівку та село Піски, було створено медичний підрозділ «Госпітальєри», який увійшов до складу Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектора».

Засновником та керівником медичного підрозділу стала 18-річна Яна Зінкевич. Тоді ж, провід назначив її начальником усієї медично-польової служби ДУК Правого Сектору, і до сьогоднішнього дня Яна Зінкевич є начмедом Української Добровольчої Армії та незмінним командиром Медичного Батальйону «Госпітальєри».

Демілітаризований медичний батальйон надає допомогу усім добровольцям, військовим та мирному населенню, яке знаходиться зоні проведення бойових дій, і потребує домедичної допомоги, медичного термінового втручання чи терапевтичного лікування. Госпітальєрські екіпажі здійснюють евакуацію, стабілізацію і транспортування поранених з червоної зони до стабпунктів чи прифронтових госпіталів чи лікарень. Волонтери медбату здійснюють постійну підтримку поранених в місті Дніпро, в лікарні Мечнікова — місце, куди транспортують найважчих поранених. Також здійснюється післяшпитальна підтримка та реабілітація поранених, членів їх сімей.

Медики батальйону разом з Яною Зінкевич на Марші захисників України, 24 серпня 2019 року

Принципово, позиції Госпітальєрів знаходяться в найгарячіших точках фронту для надання кваліфікованої допомоги українським військовим з числа добровольців та офіційним частинам ЗСУ, ВМФ. Представники Госпітальєрів знаходяться безпосередньо на бойових позиціях з українськими військовими, що дає можливість більш ефективно та швидко надавати допомогу під час ведення бою та збільшує шанси на успішну евакуацію та стабілізацію поранених. Є постійні позиції в прифронтових лікарнях, як наприклад в місті Авдіївка, де ділять обов'язки з лікарями підсилення 66 госпіталю.

Ще один з важливих напрямків роботи Госпітальєрів є медико-тактичні вишколи, що постійно проводяться з періодичністю раз на місяць з початку весни до пізньої осені. На вишколах викладають досвідчені інструктори з числа найбільш кваліфікованих госпітальєрів, які пройшли не одну ротацію на передовій. Вишколи є популярними як серед бійців, так і серед цивільного населення, яке не має на меті пов'язувати своє майбутнє з військовими діями. Знання та навички, отримані на Вишколах є надзвичайно дієві і під час екстрених випадків в цивільному житті також.

На початку 2016 року батальйон «Госпітальєри» перейшов до структури Української Добровольчої Армії під проводом Дмитра Яроша.

3 листопада 2016 року помер в лікарні парамедик і водій Подаровський Олег Геннадійович[1].

Вшанування та нагороди[ред. | ред. код]

Батальйон користується великою пошаною серед бійців, має велику моральну підтримку усього народу України, діяльність його учасників викликає інтерес у сучасних митців — поетів, письменників, співаків, режисерів.

Незмінний Комбат Госпітальєрів Яна Зінкевич нагороджена державним орденом «За заслуги 3 ступеню» та недержавним орденом «Народний герой України».

Втрати батальйону[ред. | ред. код]

Ім'я, псевдо Посада, підрозділ Дата народження Місце народження Дата смерті Вік Місце смерті (смертельного поранення) Обставини смерті
Горбачова Анастасія Валентинівна «Лиса» Окрема тактична розвід група, парамедик 01983-03-1616 березня 1983 Чернівці 02015-08-066 серпня 2015 32 Маріуполь Загинула від вогнепального поранення з мисливської рушниці в серце.
Пірковська-Зелинська Олена Болеславівна «Єва» Керівник відділу догляду, турботи та реабілітації. 01974-05-2828 травня 1974 Київ 02015-08-1515 серпня 2015 41 Дніпро Померла в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова під час операції — не витримало серце. На початку липня була госпіталізована з переломом хребта.
Подаровський Олег Геннадійович «Сніжок»/«Анубіс» Фронтовий водій-парамедик 01984-07-3030 липня 1984 Берестя,
Білорусь
02016-11-033 листопада 2016 32 Дніпро Тяжко захворів восени 2015 року, цілий рік боровся з недугою. Помер в лікарні міста Дніпро.
Малявський Мар’ян «Марік» Фронтовий парамедик 01990-08-2525 серпня 1990 село Золотники,
Тернопільська обл.
02018-10-3030 жовтня 2018 28 Околиця Варшави,
Польща
Виявлений повішеним у лісосмузі.
Гладун Володимир Михайлович «Ботанік» Фронтовий водій-парамедик 01962-09-1313 вересня 1962 - 02019-01-2525 січня 2019 60 Брюховичі Помер після важкої боротьби із раком.
Мороз Сергій Васильович «Фрост» Фронтовий водій-парамедик, капелан, інструктором з тактичної медицини. 01977-02-099 лютого 1977 Івано-Франківськ 02019-03-1313 березня 2019 42 Івано-Франківськ Помер після важкої боротьби із раком (гліобластома).
Волков Микола «Смурф» Фронтовий парамедик, 2 рота "Тіні" Аратта 01999-02-2525 лютого 1999 Маріуполь 02019-04-1515 квітня 2019 18 Околиці села Водяне,
поблизу Маріуполя
Отримав важке кульове поранення в голову від російського снайпера на позиції. В лікарні імені Мечникова, що у Дніпрі, лікарі боролись за життя Миколи протягом 4 днів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]