19-й окремий мотопіхотний батальйон (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
19-й окремий мотопіхотний батальйон
19ompb.png
Засновано 30 травня 2014
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЗ МВ.svg Механізовані війська
Чисельність батальйон
У складі 40 ОАБр
Війни/битви Антитерористична операція на сході України (2014)
Командування
Поточний
командувач
Цогоєв Сергій
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Командир 19-го БТрО Сергій Цогоєв

19-й окремий мотопіхотний батальйон (19 ОМПБ, пп В2326) — формування у складі Збройних сил України, створене як 19-й батальйон територіальної оборони з мешканців Миколаївської області. Командир батальйону — Сергій Цогоєв.

Передумови[ред. | ред. код]

Весною 2014 року після втрати Україною Кримського півострову різко ускладнилася внутрішньополітична обстановка. В результаті втручання Російської Федерації у внутрішні справи України після Революції гідності — зросла соціальна напруга. Незабаром, на сході України незаконно створені збройні об'єднання проросійського спрямування почали захоплювати будівлі органів державної влади, стратегічні об'єкти, військові частини та установи Збройних сил, Внутрішніх військ і Служби безпеки України. Постала загроза втрати Україною інших окрім Криму територій. Виникла нагальна потреба в створенні з патріотично налаштованих громадян підрозділів територіальної оборони[1].

Створення[ред. | ред. код]

Відповідно до Закону України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України „Про часткову мобілізацію“», а також — Указу Президента України від 2 вересня 2013 року № 471/2013 «Про затвердження „Положення про територіальну оборону України“», директив і розпоряджень Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, на території Миколаївської області у травні 2014 року на базі обласного військового комісаріату розпочалося формування Миколаївського батальйону оборони області. Свій ідентифікаційний номер 19-й БТрО одержав згідно з номером зони ТрО, де він створювався. Комплектування батальйону особовим складом проходило на базi Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»[2], «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України»[3], наказу Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» тощо[4].

Склад[ред. | ред. код]

Штатна чисельність батальйонiв територіальної оборони мирного часу була визначена в 426 військовослужбовців (з них — 40 офіцерів і 70 сержантів)[5]. В тербатальйонах як правило створювались три структурних підрозділи: дві роти охорони та стрілецька рота[6]. 5 травня Миколаївський обласний військовий комісаріат почав розглядати заяви охочих вступити до лав 19-го БТрО[7]. Зі слів військового комісара Олександра Іванова, за перші два дні записалися 60 добровольців. Серед них був і Юрій Сидоренко, який залишив престижну роботу в компанії «Нібулон» щоб стати батальйонним замполітом[8][9]. Військове містечко для 19-го БТрО обладнали у Миколаєві в казармах 2-го Об'єднаного навчального центру спеціального зв'язку, в/ч А0831.

Спорядження[ред. | ред. код]

Після прийняття присяги солдати та офіцери 19-го батальйону одержали штатну, легку стрілецьку зброю: пістолети, автомати АКС-74У та ручні кулемети, з якою вони несли чергування на блокпостах. Перед відправленням на початку вересня в зону АТО батальйон мав одну БРДМ, яку передав народний депутат Ігор Бриченко від партії «Народний фронт», та кілька ЗУ-23. По прибуттю у зону ведення АТО в район Донецька, батальйону передали декілька відремонтованих БМП-1. Згодом, привезли РПГ-22 та протитанкові ракетні комплекси[10]. У батальйоні власними силами був створений взвод матеріального забезпечення (МТЗ), який очолив капітан Сергій Мельничук. Бійці взводу МТЗ під час бою стають десантом на БМП[11]. Через два тижня після прибуття в зону АТО весь особовий склад був екіпірований бронежилетами, до того, — їх мала лише третина бійців.

Військовослужбовці батальйону нарікають на неспроможність вищого армійського командування організувати процес навчання при передачі нового озброєння. Як заявив один із солдатів:

Дали гранатомети одноразові — ніхто з них стріляти не вміє. З якого боку до нього підходити. Це що? Я повинен під час бою читати інструкцію, півгодини розбиратися, в який бік стріляти?[12].

Протитанкові комплекси вояки освоювали при допомозі Вікіпедії[13]. Проблемними була і є нестача тепловізорів й надійних засобів зв'язку[14].

Хроніка подій[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2014 року бойовий шлях Миколаївського батальйону територіальної оборони умовно ділиться на такі етапи:

  • Після завершення вишколу особовий склад 19-го БТрО почав нести чергування на блокпостах навколо Миколаєва.
  • Далі, миколаївців відправили нести службу на блокпости у Одеську область на кордон з Придністров'ям.
  • В подальшому, територіалів, як вони самі себе називають, перекинули на блокпости кримського напрямку до Херсонської області.
  • Згодом, після короткого перепочинку у Миколаєві, батальйон на початку вересня був направлений в Донецьку область, на передову лінію АТО, за кілька десятків кілометрів від Донецьку, де 19-й БТрО обладнав базовий польовий табір поміж селами Старогнатівка та Прохорівка[15]. Там миколаївці опинилися на справжній війні, — посеред мінних полів, під майже щоденними обстрілами із мінометів, часто-густо під час короткого нічного сну у ямах-щілинах, де солдати та офіцери спали у черевиках та верхньому одязі, щоб своєчасно встигнути на вогневі позиції для відбиття атаки[11]. За словами заступника командира батальйону підполковника Сергія Зеленіна, воякам прийшлося на перших порах важко не тільки фізично, а й психологічно:

    Наш батальйон формувався влітку для несення чергування на блокпостах навколо Миколаєва. Передислокація на нове місце виконання бойових завдань, на Донеччину, для нас стала раптовою та неочікуваною. Розумію, то була воєнна необхідність. З „важкого“ озброєння у нас на той час — одна БРДМ та кілька ЗУ-23-3. Не багато завдань ми могли виконувати з таким озброєнням. Проте з часом в складі батальйону з’явилися протитанкові ракетні комплекси, БМП-1. З’явився досвід. Ми стали повноцінною бойовою одиницею, котра спроможна і готова виконувати поставлені перед нами завдання[15].

Необхідний на війні досвід дійсно з'явився, але він був здобутий дорогою ціною. Чотири бійці батальйону підірвалися на мінному полі, у батальйоні є також поранені, один — побував у полоні[15].

  • 8 листопада колона батальйону потрапила пiд мінометний обстріл; троє бійців одержали поранення; був пошкоджений БРДМ[16].
  • На початку грудня, 250 бійців 19 БТрО після трьох місяців перебування у зоні проведення АТО по ротації прибули з-під Гранітного, Донецька область, у Миколаїв для відпочинку. Вояки-миколаївці по прибуттю в рідне місто заявили: «Із завданням впоралися, в очі дивитися не соромно»[17]. Незважаючи на втрати й труднощі, переважна більшість вояків батальйону в зоні АТО продемонструвала нескорений дух[14].

Інцидент під час від'їзду на АТО[ред. | ред. код]

2 вересня, 1, 2, і 3 роти батальйону були з труднощами відправлені із Миколаєва в зону АТО. Кілька десятків жінок, — членів родин солдатів, заблокували дорогу перед казармами батальйону. Вони заявили, що не пустять своїх синів і чоловіків на війну, доти ті не будуть усі захищені касками та бронежилетами. Представники командування Миколаївського військового гарнізону роз'яснили, що каски є у всіх, а бронежилети — будуть видані по прибуттю у зону АТО. Довгі перемовини закінчилися тим, що спецпідрозділ міліції «Грифон» відігнав жінок од воріт військової частини[18]. 12 вересня один із волонтерів повернувшись із зони АТО розповів громадськості Миколаєва, що весь особовий склад 19-го БТрО нарешті одержав бронежилети[19].

Інцидент з поверненням у Миколаїв[ред. | ред. код]

19 вересня, до Миколаєва прибули близько 80 солдатів, майже уся стрілецька рота 19-го БТрО, які залишили свої позиції в зоні проведення АТО в Донецькій області без наказу. Старшина стрілецької роти Олександр Копейкін пояснив журналістам, що солдати вирішили повернутися до місця постійної дислокації у Миколаєві через критичну ситуацію, яка виникла після того, як їх нібито виставили лише з автоматами супроти «танків, бронетранспортерів та мінометів»:

Наш батальйон відправили на передову. Ми не повинні були там бути. Наш батальйон призначений для того, щоб охороняти блокпости. Перебували на третій лінії оборони, але чомусь нас відправили на передову в Донецьку область. Ми потрапили там під обстріл, можна сказати, без зброї проти танків, бронетранспортерів та мінометів. Прийняли рішення командир мій першого взводу та я-вивести людей звідти. Здали зброю комбату та вивели людей. Там ще залишилися багато наших хлопців, які перебувають під бомбардуванням та обстрілом. Також вони не хочуть виводити інших, не знаємо чому. Напевно, ще не награлися у війнушки. Що буде далі з цими хлопцями, не знаємо... Без нормального зброї ми воювати не зможемо. Гарматним м'ясом ми не хочемо бути. Дайте нам озброєння, з яким можна воювати, ми будемо воювати. А так просто неможливо.

Оригінальний текст(рос.)
Наш батальон отправили на передовую. Мы не должны были там быть. Наш батальон предназначен для того, чтоб охранять блокпосты. Находились на третьей линии обороны, но почему-то нас отправили на передовую в Донецкую область. Мы попали там под обстрел, можно сказать, без оружия против танков, бронетранспортеров и минометов. Приняли решение командир мой первого взвода и я – вывести людей оттуда. Сдали оружие комбату и вывели людей. Там ещё остались много наших ребят, которые находятся под бомбежками и обстрелами. Также они не хотят выводить остальных, не знаем почему. Наверное, еще не наигрались в войнушки. Что будет дальше с этими ребятами, не знаем... Без нормального оружия мы воевать не сможем. Пушечным мясом мы не хотим быть. Дайте нам вооружение, с которым можно воевать, мы будем воевать. А так просто невозможно[12].

В свою чергу, начальник штабу 19-го БТрО прокоментував з передової вчинок своїх підлеглих так:

Сьогодні проти них порушені кримінальні справи, ведеться розслідування. Один наш колишній воїн договорився до того, що в інтерв'ю сайту „Преступности.нет“ заявив: його йти в бій заставляли погрозою розстрілом під дулами автоматів. Можливо, хтось і вірить в те, що так було. Тільки не ті, хто вистояв під обстрілами сепаратистів. З одним з тих, хто втік з поля бою, я був знайомий давно. Тепер при зустрічі руки не простягну, а ... це не для друку. Багато хто усвідомив, який неправедний крок вони зробили. Повертаються в розташування, на бойові позиції. Віри від колишніх товаришів їм вже нема. „Хто зрадив одного разу...“ Одних колектив приймає, вірячи в те, що крок був спонтанним. Іншим одразу вказують на зворотну дорогу. Військовий колектив, котрий побував у бою, — особливий[15].

Військовий комісар Миколаївської області Олександр Іванов підтвердив, що частина солдатів вирішили повернутися назад в зону АТО; по останнім, — військова прокуратура веде слідство[20].

Ротація[ред. | ред. код]

19 листопада рідні бійців 19-го БТрО зібралися під Міністерством оборони України з вимогою провести ротацію батальйону. На день раніше вони пікетували Адміністрацію президента[21]. З Мінобороні прислали листа у Миколаївську ОДА, в якому роз'яснили, що батальйон заплановано вивести на відпочинок у листопаді[22].

Шефська допомога[ред. | ред. код]

Органи влади та громадськість Миколаєва опікуються бійцями батальйону, яким постійно надходять в зону АТО гуманітарні вантажі[23]. Існує проблема їх своєчасного розподілу поміж ротами та взводами, так як підрозділи батальйону розміщені в різних містах.

Втрати[ред. | ред. код]

У ході бойового чергування 19-го БТрО в зоні АТО восени 2014 року, батальйон зазнав втрат. Чотири військовослужбовці батальйону загинули на мінному полі. 15 жовтня у Миколаєві був оголошений День жалоби за загиблими[24]. Миколаївці проводили в останній шлях Глеба Григораша, Григорія Береговенка, Дмитра Котишевського та Володимира Бабича[25][26].

26 серпня 2015 року внаслідок обстрілу терористами з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка Волноваського району — снаряд влучив у бліндаж, загинуло 4 бійців — Олег Середюк, Олександр Гуменюк, Валерій Головко, Олег Матлак.

Переформатування[ред. | ред. код]

У листопаді 2014 року, 19 батальйон територіальної оборони був переформатований у 19-й мотопіхотний батальйон 1-ї танкової бригади[27]. Станом на травень 2016 року батальйон знаходиться у складі 40-ої окремої артилерійської бригади оперативного командування «Південь».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іван Якубець. Україна: Проблеми територіальної оборони Архівовано 6 October 2014[Дата не збігається] у en:Wayback Machine. / «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння»
  2. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»
  3. «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України»
  4. Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 квітня 2009 року
  5. Добровольчі батальйони: структура, страхи, проблеми бойового застосування
  6. Особовий склад батальйону територіальної оборони укомплектовано на 90-95 %
  7. У Миколаєві почали формувати батальйон територіальної оборони
  8. У Миколаївський батальйон територіальної оборони вже записалися 60 осіб обласного центру
  9. У Миколаївський батальйон територіальної оборони за два дні вже записалися 60 добровольців
  10. Миколаївським бійцям 19-го батальйону територіальної оборони передали нову техніку
  11. а б 19-й територіальний приймає бій. І стоїть (Ч. 1)
  12. а б Втiкши із АТО солдати 19-го батальйону ТрО повернулися в Миколаїв і не вважають себе дезертирами (ВІДЕО)[недоступне посилання з грудень 2018]
  13. 19-й БТрО: «Вікіпедія» замість навчань та поношені радянські валянки
  14. а б Обділені увагою волонтерів, але міцні духом — 19 батальйон
  15. а б в г 19-й територіальний приймає бій. І стоїть (Ч. 2)
  16. 19-й миколаївський батальйон потрапив у засідку (ФОТО)
  17. 19-й батальйон тероборони прибув на відпочинок до Миколаєва
  18. У Миколаєві міліція відігнала жінок, що блокували військову частину
  19. Волонтер привіз звісточки від Миколаївського 19 батальйону територіальної оборони з зони АТО
  20. "«Поки наші в Донецьку, ми повинні готуватися до захисту»  — воєнком Миколаївщини
  21. АП вже вчетверте пікетують родичі бійців 19 батальйону
  22. Військовослужбовців 19-о батальйону територіальної оборони повернуть в Миколаїв (ДОКУМЕНТ)
  23. Бійцям 19-го територіального батальйону надходять гуманітарні вантажі
  24. У Миколаєві оголошено День жалоби
  25. Миколаїв попрощався з чотирма бійцями 19 батальйону тероборони, що загинули три дні тому в зоні АТО
  26. Поховали 4 загиблих в зоні АТО бійців батальйону територіальної оборони Миколаєва (відео)
  27. «Тил» миколаївських солдатів твердо, «без сліз і істерик» йде до своєї мети

Посилання[ред. | ред. код]