43-й окремий мотопіхотний батальйон «Патріот»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
43 окремий мотопіхотний батальйон
43 OMPB ZSU.png
Нарукавний знак
Засновано 22 серпня 2014
Країна Україна Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЗ МВ.svg Механізовані війська
У складі
53 ОМБр.png
 53 ОМБр
Гарнізон/Штаб Луганська область Луганська область
м.Сєвєродонецьк
Військові конфлікти

Російська збройна агресія проти України

Командування
Поточний
командувач
полковник
Володимир Бербушенко
Знаки розрізнення
Прапор 43 OMPB flag.jpg

Commons-logo.svg 43-й окремий мотопіхотний батальйон «Патріот» у Вікісховищі

43-й окремий мотопіхотний батальйон (43 ОМПБ, в/ч А2026, пп В0829) — формування у складі Збройних сил України, створене як 43-й батальйон територіальної оборони «Патріот» з мешканців-добровольців Дніпропетровської області.[1].

Формування[ред. | ред. код]

Перші мобілізовані прибули в місце розташування 22 серпня. Весь процес формування зайняв близько двох тижнів. У вересні батальйон пройшов бойове злагодження. Формуванням батальйону займався підполковник Водолазький О. М., його заступники полковник Думанський В. С. та майор Мацейко С. Є.

Спершу комбатом 43-го БТрО було призначено Володимира Бербушенко, заступника начальника військової кафедри Дніпропетровського транспортного університету, але ні одного дня він не займався формуванням батальйону, це призначення було скасовано.[джерело?] Зрештою командиром батальйону було призначено Олександра Водолазького.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

З 4 жовтня був відправлений в зону проведення АТО, де без заміни і ротації знаходився чотирнацять місяців. За цей час батальйон контролював декілька важливих ділянок фронту: спочатку від Світлодарська Донецької області до дороги Артемівськ-Донецьк тримав рубежі на 25 блокпості, виконував бойові завдання поблизу населених пунктів Первомайське та Золоте[2], потім район Майорського у чотирьох кілометрах від Горлівки, далі Авдіївка і після неї селище Новогородське.

Найбільш відчутні втрати підрозділ зазнав у Новогородському, де було багато поранених та загиблих. Разом з тим, жодну позицію батальйон не здав і жодного разу не відступив.[3]

З вересня 2015 року командиром батальйону призначено підполковника Сергія Мацейко, а з листопада 2016 полковника Володимира Бербушенко.[джерело?]

Командування[ред. | ред. код]

  • формально Володимир Бербушенко
  • (2014 — вересень 2015) Олександр Водолазький
  • (вересень 2015 — листопад 2016) підполковник Сергій Мацейко
  • (з листопада 2016) полковник Володимир Бербушенко

Втрати[ред. | ред. код]

Всього ж в батальйоні втратили вбитими 18 осіб (бойові і небойові втрати), близько 120 людей отримали поранення під час ведення бойових дій[4].

Серед полеглих —

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]