12-й окремий мотопіхотний батальйон «Київ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
12-й окремий мотопіхотний батальйон
12OMPB.jpeg
Нарукавний знак батальйону
На службі 16 травня[1] 2014 — понині
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЗ МВ.svg Механізовані війська
Чисельність Батальйон
У складі
72 ОМБр (1).png
 72 ОМБр
Гарнізон/Штаб Київська область, Біла Церква
Річниці 5 травня[2]
Війни/битви

Війна на сході України

Веб-сайт 12btro.kiev.ua
Командування
Поточний
командувач
підполковник
Едуард Пісоцький
Начальник штабу майор
Дмитро Карташов
Знаки розрізнення
Перший нарукавний
знак батальйону
12-й БТрО ЗСУ «Київ».png
Нашивка батальйону 12 BTrO ZSU 2.png

Commons-logo.svg 12-й окремий мотопіхотний батальйон «Київ» у Вікісховищі

12-й окремий мотопіхотний батальйон (12 ОМПБ, в/ч А4193, пп В2277) — батальйон ЗСУ, створений у травні 2014 року як 12-й батальйон територіальної оборони «Київ», з мешканців Києва та області.

З вересня 2014 року був підпорядкований 26-й артилерійській бригаді, а з червня 2016 — 72-й механізованій бригаді.

Створення[ред. | ред. код]

Батальйон сформований на підставі директиви Міноборони України. 20 березня було утворено організаційне ядро батальйону з п'яти офіцерів, комбат А. Микита отримав офіційне призначення. На початковому етапі батальйоном опікувався тогочасний голова КМДА Володимир Бондаренко[3]:

«Ми формуємо 12-й батальйон територіальної оборони Києва. Це військове формування, яке буде знаходитися на казарменому становищі в одній з військових частин Києва. …. В умовах сьогоднішніх, коли очікування терористичних акцій є небезпідставним, місто повинно охоронятися набагато ретельніше»[4].

Він надав матеріальну допомогу батальйону, хоча меншу ніж планувалося, та запевнив, що особовий склад підрозділу буде охороняти стратегічні об'єкти столиці. Паралельно, в столицi та областi МВС сформувало батальйони патрульної служби міліції особливого призначення «Київ-1», «Київ-2» i «Київщина», а Міноборони — 11-й БТрО «Київська Русь» i 25-й БТрО «Київська Русь». Аби запобiгти плутанині, в пресi зрештою стали називати 12-й БТрО — батальйон «Київ-12»[5][6][7].

Від початку виникли проблеми з матерiальним та грошовим забезпеченням, так як з державного та місцевого бюджетiв — Міністерства оборони України та КМДА — фiнансування здійснювалось нерегулярно, тому значною мірою підрозділ опирався на позабюджетнi кошти та благодiйникiв.[8] Спочатку Бондаренко, а згодом, пiсля його вiдставки, брати Клички переймалися питаннями пiдтримки жттєдіяльності батальйону[9]. Але формації так i не було видiлено обiцяного мiсця поcтiйної дислокацiї на території столицi. З 2015-го року вона дислокується на базі 26 ОАБр у Бердичеві в 190 км від Києва. Розглядається питання створення у Бердичеві окремої бази для батальйону.

Склад[ред. | ред. код]

До батальйону переважно записались добровольці-мешканці столиці[10]. Як прокоментував один iз бiйцiв:

Ми тут усі за повістками зібрані. У нас же не Швейцарія, де в нормальних працездатних чоловіків удома сейф зі зброєю і кожен входить до якоїсь частини на випадок війни. Усіх нас збирали звичайні військкомати, зрозуміло, тих, хто раніше служив строкову або був в армії... Зрештою, ми очікували, що тербат – це щось нове, цікаве, може, буде якось по-іншому, не так, як у нас в армії всюди. Тобто переважна частина з нас – такі собі добровільно-примусові бійці. Звичайно, хтось потрапив і через військкома, який починав лякати прокуратурою, хтось пішов, бо була проста альтернатива: або разом із киянами в один підрозділ, або чорт його знає, у який підрозділ і куди тебе закинуть. І все ж більшість тут із власної волі, бойовий дух високий, готові служити доти, доки наш парад на Красній площі не пройде. Майже не жартую.[11]

Бойове злагодження перший призов пiдроздiлу навпротязі місяця проходив на території Чернігівщини — полігон «Десна». Перше загальне шикування батальйону відбулося у Десні 10 травня 2014 року.

Дiяльнiсть[ред. | ред. код]

10 червня, одним iз перших серед БТО, був вiдряджений в сектор А зони АТО, де разом з iншими силовими пiдроздiлами боровся з незаконними збройними формуваннями, виконуючи завдання із захисту територіальної цілісності України[12][13].

У липні 2014 бійці батальйону брали участь у боях за Сіверськ.

12-й БТрО діяв на Луганщині в Новоайдарському районi, де особовий склад перебував на блокпостах та патрулював територію в складі мобiльних груп, під охороною підрозділу перебував стратегічно важливий міст через Сіверський Донець, вояки 12-ки брали участь в боях Жовтневого району Луганську[14]. Батальйон утримував свої позиції в місті (у Червоному Яру та Великій, Малій Вергунках, на Вергунському роз'їзді, які адміністративно належать до Луганська) полишив їх останнім пiсля того, як сили АТО, за наказом керівництва, залишили місцеве летовище, зруйнувавши злітно-посадкову смугу[15]. 22 липня під Металістом загинув старший солдат Олександр Шишко.

22 серпня на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр) внаслідок обстрілу терористів загинули Олег Войтенко та Дмитро Боровик. 2 вересня під час артилерійського обстрілу блокпосту в Красному Яру Жовтневого району Луганська загинув сержант 12-го батальйону тероборони «Київ» Юрій Артюх.

Відступ 3-4 вересня стався внаслідок оголення правого флангу оборони ЗСУ в районі Луганська.

Третього вересня позиції ЗСУ на трасі Луганськ — Харків, які утримувалися у тому числі бійцями 12-го батальйону, в районі Веселої Гори були прицільно обстріляні реактивною артилерією супротивника.

У ніч на 4 вересня було завдано артобстрілу по місцю дислокації 12-го батальйону в Дмитрівці, чотирма хвилями обстрілу було знищено базовий табір і табори суміжних частин, загинуло двоє вояків батальйону — старший лейтенант Олексій Ощепков та солдат Олег Задоянчук, була втрачена майже вся батальйонна технiка i майно[16][17].

12 вересня частинi бійців надали 10-денну відпустку за власний рахунок[18].

Журналістка Громадського телебачення Анастасія Станко повiдомляла, що солдати 12-го БТрО проголосували 26 жовтня 2014 року на позачергових виборах народних депутатів до Верховної Ради України на виборчiй дільниці в Новоайдарі. Волевиявлення за участю військовослужбовців відбулося також на дільниці у с. Райгородка. Місцева влада та дільнична комісія у райгородці відзначали, що це були найдемократичніші вибори на їхній пам'яті.

31 жовтня учні професійно-технічних навчальних закладів Києва передали допомогу солдатам 12-го батальйону територіальної оборони «Київ»[19]. У січні 2015 року київські школярі передали допомогу бійцям батальйону.

3 листопада від загострення хвороби помер солдат Вінніков Олександр Валентинович. Загинули 30 листопада 2014 року під час виконання бойового завдання — внаслідок ДТП — поблизу села Дмитрівка Новоайдарського району Васюк Олег Олександрович та Полонський Віталій Анатолійович.

Третього грудня 2014 року основні сили батальйону за винятком сотні бійців були виведені з зони АТО на переформатування. Шостого грудня відбулася урочиста хода військовослужбовців батальйону по центальній вулиці столиці — Хрещатику. Привітати бійців вийшли кілька тисяч киян.

Після переформатування (ротації) підрозділи батальйону виконують бойові завдання у Донецькій та Луганській областях України.

На початку березня 2015 року 109 військовослужбовців першої хвилі мобілізації були демобілізовані.

Указом Президента України від 14 березня 2015 року один боєць батальйону нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня і п'ятеро бійців батальйону — орденом За мужність ІІІ ступеня (усі — посмертно). Вручення нагород відбулося 2 квітня 2015 року міським головою Києва В.Кличком під час сесії Київради.

Станом на кінець березня 2015 року у батальйоні було 69 поранених. Майже усі поранення — осколкові поранення та мінно-вибухові травми. 28 березня на Донбасі загинув боєць батальйону Дяченко-Мальчик Олег Вікторович[20].

1 липня 2015-го за нез'ясованих обставин загинув старший солдат Бурдяк Тарас Васильович[21]. 25 липня 2015 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоселівка Перша Ясинуватського району загинув молодший сержант Пустовойтов Анатолій Анатолійович[22].

5 травня 2016 року 12 ОМПБ у м. Бахмут провів урочисті заходи з нагоди другої річниці з часу завершення формування батальйону.[23]

Переформатування[ред. | ред. код]

У жовтнi 12-й Київський батальйон територіальної переформатували в окремий мотопіхотний батальйон ЗСУ, переозброїли i оперативно підпорядкували 26-й окремій артилерійській бригаді (м. Бердичів)[24]. Акт прийому-передачі батальйону підписано у листопаді. З 1 січня 2015 року фінансування батальйону здійснюється через 26 бригаду. Батальйон залишається окремою юридичною особою зі своїм рахунком і печаткою.

Після зміни підпорядкування батальйону та введення його до складу 72 омбр місце постійної дислокації військової частини було також змінено на м. Біла Церква Київської області.

Командування[ред. | ред. код]

Командир батальйону
  • (2014—2015) полковник Андрiй Микита.
  • (березень 2015—2017) підполковник Микола Білосвіт.
  • (2017—2018) підполковник Едуард Пісоцький.
  • (2018 - до тепер) підполковник Микола Чумак.
Начальник штабу
  • (2014—2015) Микола Білосвіт.
  • (березень 2015—2017) ТВО Едуард Пісоцький.
  • (2017—2018) майор Дмитро Карташов.
  • (2018-2018) майор Олександр Кайданович
  • (2018- до тепер) лейтенант Дмитро Гнатюк
Заступник командира батальйону
  • Костянтин Сікорський.
Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія 12 батальйону територіальної оборони м. Києва
  2. Військовослужбовці 12 окремого мотопіхотного батальйону відзначили річницю створення підрозділу
  3. Київський батальйон територіальної оборони отримав благодійну допомогу Архівовано 16 October 2014[Дата не збігається] у en:Wayback Machine., 30 травня 2014
  4. Для охорони Києва створюється батальйон територіальної оборони
  5. Табір батальйону «Київ-12» обстріляли з установок «Смерч»: є загиблі та поранені, УНIАН
  6. Батальйон «Київ-12» у суботу проведе ходу Хрещатиком
  7. 6 грудня батальйон тероборони «Київ-12» проведе марш по Хрещатику
  8. Добровільні призовники - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2016-05-16. 
  9. Брати Клички профінансують укомплектування батальйону «Київ» у зоні АТО, 29 червня 2014
  10. Володимир Бондаренко відвідав Київський 12-й батальйон територіальної оборони Архівовано 17 October 2014[Дата не збігається] у en:Wayback Machine., 19 травня 2014
  11. Богдан Буткевич. Добровільні призовники, Тиждень.ua, 27 червня 2014
  12. До АТО сьогодні приєднається батальйон територіальної оборони Києва Архівовано 6 October 2014[Дата не збігається] у en:Wayback Machine., 10 червня 2014.
  13. Бійці батальйону Київ у Луганській області просять термінової допомоги. Архів оригіналу за 9 липень 2015. Процитовано 2 грудень 2018. 
  14. Звільнення Луганська: 12-й батальйон повідомляє про втрати
  15. Сили АТО пішли з Луганська, місто під контролем бойовиків — батальйон «Київ-12». Архів оригіналу за 6 березень 2016. Процитовано 2 грудень 2018. 
  16. Батальйон тероборони «Київ»: нам немає куди повертатись
  17. Дмитрівка після обстрілу.
  18. Частина 12-го батальйону територіальної оборони виїхала з зони АТО на відпочинок
  19. Бійці 12-го батальйону територіальної оборони «Київ» отримали допомогу від столичних ПТУ, Урядовий портал, 31 жовтня 2014
  20. Олег Дяченко-Мальчик
  21. Бурдяк Тарас Васильович
  22. Книга пам'яті
  23. 2 роки 12 батальйону | Офіційний сайт Володимира Кухара. Офіційний сайт Володимира Кухара. Архів оригіналу за 2016-06-10. Процитовано 2016-05-16. 
  24. Чи потрібно переформатовувати 12 Батальйон територіальної оборони «Київ». Архів оригіналу за 1 листопад 2014. Процитовано 13 листопад 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]