6-й окремий мотопіхотний батальйон «Збруч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
6-й окремий мотопіхотний батальйон «Збруч»
6-й БТрО ЗСУ «Збруч».pngЕмблема 6 БТрО Тернопільської області «Збруч»
На службі 31 травня 2014
Країна Україна Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Чисельність Батальйон
У складі
44-та ОАБр.png
44 ОАБр
Походження Тернопільська область
Війни/битви Війна на сході України
Командування
Поточний
командувач
підполковник Ігор Ларін

Commons-logo.svg 6-й окремий мотопіхотний батальйон «Збруч» у Вікісховищі

6-й окремий мотопіхотний батальйон «Збруч» — формування у складі Збройних сил України, створене як 6-й батальйон територіальної оборони «Збруч» з мешканців-добровольців Тернопільської області, польова пошта — В0122. Командир батальйону — підполковник Ігор Ларін.

Формування[ред.ред. код]

Батальйон «Збруч» сформований у травнi 2014 року районними та міськими комісаріатами Тернопільської області з числа добровольців і мобілізованих громадян з Тернополя та інших районiв Тернопілля для виконання бойових завдань для захисту, охорони та оборони територіальної цілісності України. Назва батальйону пов'язана з річкою Збруч у Тернопільській області.

На оснащення батальйону «Збруч» з обласного бюджету був виділений один мільйон гривень. Паралельно, батальйон був профінансований Міністерством оборони України[1]. Громади та керівництво районів, звідки до «Збручу» прийшли бійці, також надали землякам посильну матеріальну та грошову допомогу. Волонтери передали воякам захисне спорядження — шоломи та бронежилети, предмети побуту, ліки тощо[2].

31 травня перша група з 19 військовослужбовців, якi ще не служили у Збройних Силах чи інших військових формуваннях України, склали Присягу на вірність українському народові[3]. На початку червня розпочалося бойове злагодження 6-го батальйону територіальної оборони «Збруч»[4].

Склад[ред.ред. код]

Штатна чисельність батальйонiв територіальної оборони мирного часу була визначена в 426 військовослужбовців (одна стрілецька и дві роти охорони)[5]. У багатьох членiв офіцерського та сержантського складу батальйону «Збруч» за плечима залишилися роки служби, як у радянській, так і в українській арміях. Серед добровольців були представники усіх верст суспільства, багато з яких брали участь у Революції гідності. Офіцери батальйону Олег Матяш та Володимир Кузяк обороняли барикади на вулиці Інститутській на Євромайданi в Києві. До лав батальйону приєднався італієць українського походження, уродженець Тернополя i активіст римського Майдану Зіновій Флекей, який загинув у зонi АТО[6].

Спорядження[ред.ред. код]

При формуванні особовий склад батальйону отримав легку стрілецьку зброю: пістолети, автомати та ручні кулемети. У серпнi небайдужі до потреб батальйону в техніці тернопільці відремонтували та передали у «Збруч» 6 броньованих розвідувально-дозорних машин (БРДМ)[7]. Якщо всі військовослужбовці одразу ж одержали сталеві шоломи, то із забезпеченням захисними бронежилетами відповідного класу захисту виникли проблеми бюрократичного плану. Тому бронежилети для солдатів закуплялися волонтерами за рахунок коштів, зібраних тернопільською громадою[8][9].

Діяльність[ред.ред. код]

Після проходження вишколу на військовому полігонi особовий склад 6-го батальйону територіальної оборони розпочав службу по охороні стратегічних об'єктів у Тернопільській області. Пізніше, частину батальйону було вирішено направити на Херсонщину для виконання завдань у район проведення Антитерористичної операції на півдні України. Це викликало певні проблеми, бо основна мета батальйону при його формуванні була доведена до майбутнього особового складу як охорона стратегічних об'єктiв Тернопільської області[10]. Тому, 17 липня замначальника батальйону по військовій підготовці Віталій Гуменний та 38 солдатів, у більшості з сімейних обставин, відмовилися їхати на Херсонщину. Вони залишилися служити в Тернополі, але проти них було відкрито кримінальне провадження за ст. 402 Кримінального кодексу України[11]. Деяких добровольців, зокрема, колишнього підполковника міліції Ігоря Длугоша, в якого виникли питання щодо ставлення командування батальйону до військовослужбовців, навпаки залишили в Тернополі. За його словами, при формуванні батальйону в. о. обласного комісара В. Катинський в усній формі оголосив, що той, хто відмовиться проходити службу у створюваному тернопільському батальйоні територіальної оборони, буде направлений для проходження подальшої служби в інші військові частини на території України за межами області. Треба зазначити, що у пресi були надруковані публікації протилежного характеру, якi обвинувачують солдата Ігоря Длугоша в порушенні уставних вимог ЗСУ[12]. Перебуваючи на Херсонщині, солдат-доброволець Володимир Микитчак поскаржився у військову прокуратуру на те, що керівництво батальйону спробувало вчинити над ним фiзичну розправу[13][14].

Восени 2014 року більшість бійців батальйону «Збруч» продовжила нести службу на блок-постах у Херсонській області на кордонi з Кримом. Звідти у вересні рідним поступили нарікання на те, що солдати залишилися без харчових припасiв і теплих речей: «Керівництво батальйону не навідується до бійців на блок-постах, хлопцям зрідка привозять воду, якої не вистачає, раз у тиждень завозять трохи хліба».[15]. Завдяки медiа та волонтерам це питання було врегульовано. Також, у ніч з 13 на 14 вересня на блок-посту біля села Каїрка, у Каланчацькому районі Херсонської області, солдат 6-го БТрО «випустив у бік чоловіка чергу попереджувальних пострілів», внаслідок яких житель села Новофедорівка одержав поранення i помер у лікарні[16]. По цьому факту було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України «Порушення правил поводження зі зброєю».

Під час позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року солдати та офіцери батальйону отримали можливість проголосувати за місцем несення військової служби[17].

Батальйон «Збруч» продовжують постійно опікати громади та організації Тернопільщини, такi як ГО «Наш рідний Тернопіль», БФ «Слава і Честь», а також патріоти-тернопільці, що проживають за кордоном у Португалії та Іспанії. Юні артисти з Чаплинського районного будинку творчості та юнацтва під керівництвом Тетяни Климової приїхали на Херсонщину i провели для солдатiв концерт[18].

Командир батальйону Ігор Ларін засвідчив високий бойовий дух бійців батальйону «Збруч»:

Це не війна з Росією — це війна за нашу свободу і життя. Треба бути послідовним у своїх діях, у прийнятті рішень. Треба нарешті визнати агресію, називати речі своїми іменами і не підставляти другу щоку. В боротьбі розраховувати на власні сили, бити ворога і вигнати цю погань з нашого українського дому. Патріоти, які зараз служать у батальйоні, на це здатні[19].

Переформатування[ред.ред. код]

Восени 2014 року Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України прийняли рішення про переформатування 6-го БТрО у мотопіхотний батальйон та переведення військовослужбовців тернопільського батальйону до 128-ї гірсько-піхотної бригади (м. Мукачево), в/ч А1556, Західне оперативне командування ЗСУ[11]. Міністр оборони України Степан Полторак зробив заяву, що «по батальйонам територіальної оборони відповідне рішення вже прийняте, щоб вони увійшли до складу регулярних частин» Збройних сил України[20].

Втрати[ред.ред. код]

  • Флекей Зіновій Миколайович, солдат, загинув 3 жовтня 2014 року.
  • Чухась Руслан Іванович, сержант, загинув 1 лютого 2015 року.
  • Наливайчук Юрій Богданович, молодший сержант, загинув 1 лютого 2015 року.
  • Римар Павло Андрійович, солдат, загинув 1 лютого 2015 року.
  • Кулинець Назарій Вікторович, солдат, загинув 1 лютого 2015 року.
  • Вернигора Вадим Васильович, солдат, стрілець, загинув 1 лютого 2015 року.
  • Сикліцкий Назарій Олексійович, солдат, загинув 1 лютого 2015 року.
  • Біленький Тарас Ярославович, сержант, командир відділення, загинув 21 серпня 2015 року.
  • Балог Михайло Іванович, молодший сержант, загинув 30 вересня 2015 року[21].
  • Горовий Юрій Васильович, старший солдат, 2 жовтня 2015, Новоайдар[22]
  • Ковальський Тарас Володимирович, солдат, водій-механік, загинув 29 жовтня 2015 року.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Віталій Попович. Батальйон тероборони Тернопільської області «Збруч» хочуть розформувати!, Тижневик «Номер один», 11 листопада 2014
  2. Тернопільський шостий батальйон територіальної оборони «Збруч» отримав цінний медичний препарат
  3. На Тернопільщині військовослужбовці батальйону територіальної оборони склали Присягу на вірність українському народові, Міністерство оборони України, 31 травня 2014
  4. На Тернопільщині розпочалося бойове злагодження батальйону територіальної оборони, Міністерство оборони України, 6 червня 2014
  5. Добровольчі батальйони: структура, страхи, проблеми бойового застосування
  6. Італієць українського походження героїчно загинув у зоні АТО
  7. Тернополяни за власний кошт відремонтували шість БРДМ і передали їх батальйону Територіальної оборони, Міністерство оборони України, 7 серпня 2014
  8. У Тернопільсько-Зборівській єпархії розповіли куди поділись кошти зібрані для військових в зоні АТО
  9. Зірки Тернопілля зібрали понад 60 тис. грн для бійців
  10. Чоловіки добровільно-примусово писали рапорти у тербатальйон
  11. а б Батальйон «Збруч» розформують!?
  12. Тернопільські військові із сумнівною репутацією продовжують «поливати брудом» керівництво шостого БТО «Збруч»
  13. Офіцери тернопільського батальйону жорстоко побили солдатів на Херсонщині
  14. Офіцери тернопільського батальйону жорстоко побили солдатів на Херсонщині, Херсонська правда, 1 вересня 2014
  15. Керівництво батальйону «Збруч» залишило своїх бійців без їжі та теплих речей
  16. Боєць 6-го батальйону «Збруч» розстріляв беззбройного українця
  17. Бійці батальйону «Збруч» голосуватимуть на півдні України, у сусідніх населених пунктах
  18. Благодійний фонд «Слава і честь»
  19. «Збруч» охороняє південні рубежі, Народна Армія, 5 вересня 2014
  20. складу постійних частин армії увійдуть добровольчі батальйони, — Полторак
  21. Український Меморіал
  22. Книга пам'яті

Посилання[ред.ред. код]