Косін Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Олександрович Косін
Yuii Kosin.gif
Народився 26 вересня 1948(1948-09-26) (73 роки)
Компаніївка, Кіровоградська область, Україна
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Ірпінь, Київська область, Україна Україна
Діяльність фотограф, викладач, куратор
Відомий завдяки Фотограф, медіа-художник
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Сайт yurikosin.com

Ю́рій Олекса́ндрович Ко́сін (* 26 вересня 1948, Компаніївка, Кіровоградська область) український фотограф,фотомонтажу, медіа-художник, викладач, куратор, експерт фотовиставок[1] та мандрівник. Член спілки фотохудожників України. Представник Нової хвилі. Викладач і куратор Незалежної Української Академії Фотомистецтв, Київської фотогалереї «Ексар». Член союзу Kulturforum і художньої майстерні «Kulturwerkstatt Trier», Німеччина. Учасник телевізійної передачі «Своїми очима» на українському телебаченні, яка присвячена мандрівкам.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 вересня 1948 року в смт. Компаніївка Кіровоградської області. У 1974 році закінчив Київський політехнічний інститут. У 1988 році закінчив Київський інститут журналістської майстерності. Живе та працює в місті Ірпінь (Київська область).

Творчість[ред. | ред. код]

Юрій Косін на обкладинці газети «Культура і життя»

Захоплення фотографією у Юрія Косіна відбулося у зрілому віці, коли вже після закінчення технічного вишу він вирішив змінити професію і присвятити себе фотомистецтву. Окреслити свої творчі задачі йому допомогла участь в авангардному, неформальному об'єднанні «Рух», де збиралися літератори, вчені, митці. У 1977 Косін, М. Недзельський і С.Федоринчик стали організаторами андеграундної виставки, де про себе заявили: Трегуб, Баклицький, Залевський, Костецький, Голуб, та інші.[2]

Ось вже більш ніж 20 років Юрій Косін займається кураторською діяльністю з організації виставок фотохудожників України. Основний акцент у працях Юрія Косіна направлений саме на художню сторону фотографії. Документальний аспект, звісно, не виключається, але він повністю перетворюється в область суб'єктивних переживань з приводу часу як власної категорії. Тобто його задача — не в тому, щоб зупинити мить, а, по можливості, розтягнути її в часі, і тим самим спробувати перебороти самий час. Це прагнення проявляється на рівні, як окремої фотографії, так і настрою тієї або іншої фотовиставки, а також різних акцій та інсталяцій. Діапазон його інтересів не обмежений ні темою, ані однозначної заданістю змісту, тим більше будь-якого сюжету. Його фотографія ніби виникає («проявляється») як структура, яка розвивається сама, або як сузір'я нескінченних асоціацій.

У 1980-х роках. Юрій Косін розробив власний творчий метод, своєрідну авторську мову фотографії, який потім був названий «трансгресією».[3] Він базується, з одного боку, на філософії світосприйняття митця, а з другого на відповідній обробці фотоматеріалу. У 19801990-х роках це було фізико-хімічне часткове руйнування фотоемульсії, що створювало власний варіант фотографіки. З приходом комп'ютерних технологій ці ж самі ефекти стали досяжними в більш керований спосіб. Фотографіка Юрія Косіна не була самоціллю, а тільки зручним способом відображення авторського світосприйняття. Фотографія Юрія Косіна — це мова, за допомогою якої митець фіксує не предмет або людину, а своє ставлення до нього, в результаті чого генерується нова реальність… Таким чином, фотографія Косіна не обслуговує образ, а породжує його. По суті, це подолання фотографії як «гарматного» завдання. Однак, це — все одно фотографія, а Юрій Косін, її творець, — перш за все фотохудожник, який застосовує її можливості для здійснення своїх спостережень та узагальнень.[4]

Починаючи з 1987 року, Юрій Косін провів більш ніж 40 персональних виставок в Україні й за кордоном, в таких країнах, як Латвія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Ізраїль, Польща, США, Росія. Велика кількість робіт Юрія Косіна входять до власних колекцій Швейцарії, США, Німеччини, Росії, України, Ізраїлю, Франції, Бельгії, Голландії, Польщі, а також зберігаються в Фонді фотографії (Москва), в Музеї фотографії (Рига), в Ланкастерському університет (Велика Британія), в Національному музеї історії України.

Персональні виставки[ред. | ред. код]

Колективні виставки[ред. | ред. код]

Кураторська діяльність[ред. | ред. код]

Колекції[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Перший всесоюзний слайд-фестиваль «Харків — 90» (перша премія)
  • Національний конкурс документальної фотографії «Укрпресфото — 94» (перша премія СФХУ)
  • Національний конкурс документальної фотографії «Укрпресфото — 95» (перша, третя та спеціальна премії СФХУ)
  • Фотограф року журналу «Академія» (перша премія)
  • Бліц-конкурс Фотофестивалю «Арциз — 97» (третя премія)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Експерти у фотокритиці в Україні (рос.). 
  2. О.Голуб.В «Русі». До ювілею андеграундної виставки, яка стала історією.// День, 2007,-5 грудня.[1]
  3. Наталя Вареник. Трансгресія особистості.// Дзеркало тижня, 2007, — 20 січня.[2][недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Олександр Жилін. Реальність «Явлення» Юрія Косіна.[3] Архівовано 21 жовтень 2013 у Wayback Machine.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]