Маріо Драґі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маріо Драгі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріо Драґі
італ. Mario Draghi
{{{ім'я}}}
Прем'єр-міністр Італії
Нині на посаді
На посаді з 13 лютого 2021
Президент Серджо Матарелла
Попередник Джузеппе Конте
Голова Європейського центрального банку
1 листопада 2011 — 31 жовтня 2019
Попередник Жан-Клод Тріше
Наступник Крістін Лагард
Голова Банку Італії
16 січня 2006 — 31 жовтня 2011
Попередник Антоніо Фазіо[en]
Наступник Іґнасіо Віско[en]
Народився 3 вересня 1947(1947-09-03)[1][2][…] (75 років)
Рим, Італія
Відомий як економіст, банкір, викладач університету, політик
Місце роботи Флорентійський університет, Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді, Світовий банк, Goldman Sachs, Туринський університет, Падуанський університет і University of Trentod
Країна Італія
Alma mater Liceo Classico Massimiliano Massimod, Римський університет ла Сапієнца (1970) і Массачусетський технологічний інститут (1977)
Політична партія незалежний політик
Діти Federica Draghid[4] і Giacomo Draghid
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер Великий ланцюга ордена Інфанта дона Енріке
Підпис Mario Draghi signature.svg

Мàріо Дрàґі (італ. Mario Draghi; нар. 3 вересня 1947(19470903), Рим) — італійський економіст, банкір і державний діяч. Голова банку Італії (2005—2011). У 2011—2019 роках голова Європейського центрального банку.[5] З 13 лютого 2021 року — голова уряду Італії[6].

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Рані роки[ред. | ред. код]

Закінчив Римський університет ла Сап'єнца, отримав ступінь доктора економічних наук в Массачусетському технологічному інституті.

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

З 1981 по 1991 роки працював професором економіки в Університеті Флоренції. З 1984 до 1990 був виконавчим директором Світового банку. З 1991 до 2001 був генеральним директором Казначейства. З 1993 до 2001 був головою Комітету з приватизації. З 2002 до 2005 Маріо Драґі був віцеголовою і виконавчим директором Goldman Sachs International. У грудні 2005 Маріо Драґі став головою банку Італії. Термін повноважень Маріо Драґі закінчився 2011 року.

У червні 2011 Європейська Рада обрала Драґі главою Європейського центрального банку на термін з 1 листопада 2011, на цій посаді він змінив Жан-Клода Тріше. Директора ЄЦБ призначають строком на вісім років. Під час обговорення кандидатури у європейських регуляторів були сумніви щодо нього, враховуючи його національність і досвід роботи в Goldman Sachs. У виконавчій раді ЄЦБ, що приймає рішення про базові ставки кредитування, вже є італієць — Лоренцо Біні Смагі, восьмирічний термін служби якого закінчився 2013 року. Драґі підкреслював, що в нього є корисний досвід керівника в раді фінансової стабільності Європи і що він розділяє погляди Тріше на монетарну політику. Так само як і Тріше, Драґі вважає великим ризиком для фінансової системи Європи нездатність Греції впоратися з борговою кризою.

Голова Ради міністрів Італії[ред. | ред. код]

Докладніше: Уряд Маріо Драґі
Уряд Італії на чолі з Маріо Драґі, 13 лютого 2022 р.

3 лютого 2021 року президент Італії Серджо Матарелла у розпал урядової кризи після відставки прем'єр-міністра Джузеппе Конте доручив Драгі формування нового кабінету.

13 лютого 2021 року уряд Драгі прийняв присягу. 14 липня 2022 року Драгі подав у відставку, пояснивши це тим, що пакт довіри, який підтримував уряд національної єдності, зник[7]. Пізніше президент Серджо Матарелла відхилив відставку; згідно з його рішенням, парламент Італії має провести голосування, яке покаже, чи має уряд Драґі підтримку більшости депутатів[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина Серена — нащадок сімейства Медічі, має двох дітей: дочка Федеріка, біолог, і син Джакомо, трейдер в Morgan Stanley.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]