Носовий слиз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Напівсухий носовий слиз.

Носови́й слиз (розм. соплі[1], шмарклі[2]) — слиз, що виділяється в носі. При застуді, алергії або при охолодженні (замерзанні) носа виділення слизу збільшується. Надмірне виділення муконазального секрету, що супроводжує запалення слизової порожнини носа, називається нежиттю. При великій нежиті муконазальний секрет стікає по задній стінці носоглотки.

Носовий слиз виділяється залозами слизової оболонки порожнини носа, служить для зволоження вдихуваного повітря і зв'язування пилу що вдихається; також слиз має антисептичні властивості.

До складу носового слизу входять: вода, хлорид натрію, муцин, клітини епітелію.

При надмірному виділенні муконазального секрету потрібно очищення носа за допомогою форсованого видиху через нього (сякання), іноді — застосування лікарських засобів (антіконгестанти, антигістамінні препарати та інші).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Соплі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Шмарклі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]