Отто III Віттельсбах
| Отто III Віттельсбах | |
|---|---|
| нім. Otto III. von Bayern | |
 | |
| Народився |
11 лютого 1261[1] Бурггаузен, Альтеттінг, Верхня Баварія, Баварія |
| Помер |
9 листопада 1312 (51 рік) або 9 вересня 1312 (51 рік) Ландсгут, Німеччина[1] |
| Поховання | Seligenthal abbeyd |
| Країна |
.svg){kind=small} Баварія.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | політик, монарх |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог |
| Посада | Король Угорщини[2] і герцог Баварії[d] |
| Партія | політик до появи політичних партійd |
| Конфесія | християнство |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Генріх XIII[3] |
| Мати | Ельжбета Угорська[3] |
| Брати, сестри | Стефан I, Людвіг III і Q20499225? |
| У шлюбі з | Катерина Габсбургськаd і Agnes of Glogaud |
| Діти | Генріх XV |
.svg) | |
Отто ІІІ Віттельсбах (нім. Otto III von Bayern, рос. Оттон III, пол. Otto III Bawarski, 11 лютого 1261 — 9 вересня 1312) — герцог Нижньої Баварії, король Угорщини у 1305—1307 роках як Бела V. Син баварського герцога Генріха ХІІІ та Єлизавети, доньки угорського короля Бели IV, племінник галицького князя Лева І.
Біографія[ред. | ред. код]
Після смерті батька 1290 року став співправителем Нижньої Баварії разом з молодшими братами Людвигом ІІІ і Стефаном . На початку правління взяв участь у війні за німецький трон поміж Альбрехтом І Габсбургом і Адольфом з Нассау, на стороні якого виступив, маючи надію приєднати приналежну Габсбургам Штирію. Після загибелі короля Адольфа у битві під Гелгеймом перейшов на сторону Альбрехта І, який забрав замки Паркштайн і Вайден.
Через непевну ситуацію в Угорщині він 1301 року відмовився претендувати на корону св. Стефана, підтримавши родича Вацлава ІІ, виступивши одночасно проти німецького короля Альбрехта І Габсбурга. Папа римський Боніфацій VIII звільнив від обітниці вірності королю Угорщини Ласло V (Вацлаву ІІІ) тих підданих, що заради коронації Карла Роберта Анжуйського підтримали Альбрехта І Габсбурга. До них належав, зокрема, король Русі Юрій І — племінник померлого короля Стефана V, чия донька Марія, можливо, була дружиною Карла Роберта. Це змусило чеського короля Вацлава ІІ забрати сина Вацлава ІІІ з Угорщини разом з коронаційними клейнодами і заложниками — угорськими магнатами. У празькому замку Вацлав ІІ у липні 1305 року відступив право на трон Угорщини Оттону Віттельсбаху — своєму родичу по матері Кунегунді і по матері Єлизаветі онуку Бели IV. Оттону ІІІ довелось у одязі купця потаємно перебратись через австрійські землі свого ворога Альбрехта І Габсбурга. 11 листопада 1305 року він прибув до Пешта. За підтримки частини шляхти його увінчали в соборі Секешфегервара 6 грудня 1305 року короною св. Стефана, як Белу V.
Наступні два роки пройшли у боротьбі з претендентом Карлом Робертом Анжуйським, прихильник якого, воєвода Семигороддя 1307 року полонив Отто ІІІ. У жовтні Отто визнав владу Карла Роберта, і той його відпустив, або ж йому вдалось утекти. Відомі згадки про його теплу зустріч королем Русі Юрієм І. За допомогою глоговського князя Генріха ІІІ він добрався до Баварії у лютому 1308. Отто ІІІ не зрікся титулу, підписуючись королем Угорщини, але не боровся з Карлом Робертом, розпочавши безуспішну війну з Габсбургами (1309—1311). Через значні фінансові проблеми від підняв податки і розширив права купців, що сприяло розвитку міст і збагаченню Баварії.
Похоронений у кляшторі Віттельсбахів Селігентгаль.
Відома гіпотеза про одруження сина короля Юрія І князя Лева ІІ з донькою Генриха ІІ Глоговського, яка приходилась сестрою Агнесі — дружині Отто ІІІ.
Дружини, діти[ред. | ред. код]
Отто ІІІ Віттельсбах був одружений двічі.
Катерина, донька Рудольфа І Габсбурга, померла 4 квітня 1282 р. До того року після народження померли 1280 р. їхні близнята — Генрих і Рудольф.
18 травня 1309 р. він одружився з Агнесою, донькою глоговського князя Генриха ІІІ. У шлюбі народились:
- Агнеса (1310—1360) — видана за графа Генріха IV фон Ортенбурга
- Генріх III (1312—1333), герцог Нижньої Баварії.
Після смерті Отто ІІІ Агнеса вийшла 1329 р. заміж за графа Алрама фон Гальс († 1331). До смерті Агнеса (1293/96 — 1361) титулувалась королевою Угорщини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #137964218 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Zsuzsa G., Jenő H. Királyok könyve / за ред. H. Jenő, G. Zsuzsa — Budapest: Officina Nova, 1997. — С. 58. — ISBN 963-548-580-8
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Джерела[ред. | ред. код]
Леонтій Войтович. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Видавець Олександр Пшонківський, Біла Церква, 2006, с.508, с. 511.
Посилання[ред. | ред. код]
- Genealogie Lexikon des Mittelalters
- Історичний словник Баварії: угорської монархії Отто III. Нижньої Баварії, 1305—1307 (Сара Hadry)) (нім.)
| Попередник Вацлав III |
|
Король Угорщини 1305-1307 |
|
Наступник Карл Роберт |
| Попередник Вацлав III |
|
Король Галичини та Володимирії 1305-1307 |
|
Наступник Карл Роберт |
| Попередник Генріх XIII |
|
Герцог Нижньої Баварії |
|
Наступник Оттон IV Баварський |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
|
