Павличко Соломія Дмитрівна

Соломія Кравченко
Ім'я при народженні	Соломія Павличко
Народилася	15 грудня 1958(1958-12-15) Львів, Українська РСР
Померла	31 грудня 1999(1999-12-31) (41 рік) Київ, Україна ·Отруєння чадним газом
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР, Україна
Національність	українка
Діяльність	філософиня, літературна критикиня, перекладачка
Відома завдяки	письменниця, літературознавець, перекладач, публіцистка
Alma mater	КНУ ім. Т. Шевченка
Знання мов	українська
Батько	Павличко Дмитро Васильович
Діти	Павличко Богдана Михайлівна
Висловлювання у Вікіцитатах

Могила Соломії Павличко

Соломі́я Дми́трівна Павли́чко (15 грудня 1958, Львів — 31 грудня 1999, Київ) — українська письменниця, літературознавець, перекладачка, публіцистка, авторка праць із теорії літератури та історії фемінізму. Засновниця видавництва перекладної наукової літератури «Основи».

Життєпис

Народилася 15 грудня 1958 року у Львові, у сім'ї українського письменника Дмитра Павличка. Перші роки проживала у Львові, у 1965 році разом із сім'єю переїхала до Києва, на Хрещатик. З дитинства багато читала, особливо книжки з батькової бібліотеки, серед яких було багато привезених з Америки. Серед них був і роман Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей» англійською, який Соломія за півроку переклала.

Навчалася на відділенні романо-германських мов і літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1981), закінчила аспірантуру при ньому. У 1984 році захистила кандидатську дисертацію з американської літератури на тему «Філософська поезія американського романтизму (Поетична творчість Ралфа Уолдо Емірсона та Емілі Дікінсон)». У 1995 році захистила докторську дисертацію на тему «Теоретичний дискурс українського модернізму» під керівництвом Кіри Шахової.

«Дмитро Васильович казав, що дочка талановитіша за нього. Якось показав мені Соломіїну статтю про американську поезію середини ХІХ століття. Там згадувалися майже 115 імен поетів, із яких я чув два-три. Дмитро Васильович визнав, що знає не більше 20. Віталій Коротич, із яким у Дмитра Павличка були складні стосунки, якось зустрів його дружину Богдану Павлівну і сказав: „Прочитав у журналі статтю вашої Соломії про американську поезію. Я вражений! І в кого це вона у вас така розумна?“» (Олександр Ратнер)

Перший шлюб: Михайло Загребельний (син Павла Загребельного), розлучилася восени 1990 року. 1987-го народила доньку Богдану (майбутню видавчиню, економістку, спадкоємицю видавництва «Основи»). Роксолана Павличко, молодша сестра Соломії, оформила опікунство після смерті Соломії, коли дівчинці було 12 років.

Другий шлюб з канадським істориком і політологом Богданом Кравченком, який виховував Дану після смерті матері.

31 грудня 1999 року взяла участь у телепередачі «Сніданку з 1+1», а ввечері вдома, унаслідок отруєння чадним газом від несправного бойлера, втратила свідомість і захлинулась у ванній на 42 році життя. Похорон Соломії з численною участю громади відбувся у Києві на Байковому кладовищі 4 січня 2000 року.

«Моя душа була в Ній, моя надія була в Ній, з її відходом моє життя обернулося в якийсь механічний рух, у присмерк, в якому я бачу тільки сумні образи.» (Дмитро Павличко) «Соломія Павличко — близька і дорога мені людина. Її трагічна напередодні нового 2000-го року скінчила цілу добу в українській культурі для цілого мого покоління. Соломія була беззастережним інтелектуальним і моральним лідером свого покоління. Це була шалено яскрава, талановита, мудра і направду лицарської душі людина. Те, що вона встигла за свої 42 роки зробити… Вона була з тих людей, які міняли світ довкола себе.» (Оксана Забужко)

Академічна діяльність

Упродовж 15 років працювала в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, спочатку молодшим науковим співробітником відділу зарубіжної літератури (1985-1990), потім науковим співробітником (1990-1991), старшим науковим співробітником (1992-1996), а згодом провідним науковим співробітником відділу теорії літератури (1997-1999). Була викладачкою філологічного факультету гуманітарних та суспільних наук Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1992-1993), а також факультету гуманітарних наук та суспільних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1995).

«Блискучий учений, літературний критик, перекладач, вона, поза всім тим, була самовідданим культуртреґером у найкращому сенсі цього слова, завжди витворювала навколо себе атмосферу творчого пошуку, прилучала до задуманих нею проектів багатьох і багатьох людей.» (Віра Агєєва)

Соломія Павличко була доктором філологічних наук (1995), доценткою (1997) та професоркою «Києво-Могилянської академії» (1998), членкинею Національної спілки письменників України (з 1992 року) та Асоціації українських письменників (з 1997 року), а також лауреаткою премії імені академіка Сергія Єфремова (посмертно) за працю «Дискурс модернізму в українській літературі» (1999). Павличко також була запрошеною викладачкою української літератури відділу славістики та східноєвропейських студій в Альбертському університеті (Едмонтон, 1990) і у Гарвардській літній школі україністики (1996-1997), куди її було запрошено як стипендіатку програми Фулбрайта. Представляла Україну в академічній раді Програми підтримки вищої освіти соросівського Інституту Відкритого Суспільства у Будапешті. Із 1990 по 1993 роки була головою комісії з поширення української культури Міжнародної асоціації україністів та головою експертної комісії програми «Підтримка вищої школи в Україні» Міжнародного фонду «Відродження» з 1995 по 1997 роки.

1992 року Соломія Павличко створила видавництво перекладної наукової літератури «Основи», у якому вона до грудня 1999 незмінно очолювала редакційну раду і формувала видавничу політику (з 2011 року видавництвом керує донька Соломії, Богдана Павличко).

«1992 року економічна криза здавалася цілковито безпросвітною. Яку треба було мати енергію й відвагу, щоби започаткувати видавництво перекладної наукової літератури! Хто купуватиме книжки, коли щотижня дорожчає хліб? Соломії вірилося в те, що книжки людям потрібні за будь-яких умов і криз.» (Віра Агєєва)

Пам'ять

14 листопада 2018 року відбулася лекція, присвячена Соломії Павличко, у PinchukArtCentre у рамках виставки феміністичного мистецтва «Свій простір» за майже місяць до дня народження Соломії Павличко, прочитана літературознавицею Тамарою Гундоровою. Під час лекції йшлося про модернізм, фемінізм, орієнталізм, якими їх побачила Павличко, а також про її місця пам'яті.

У грудні 2019 року був проведений міждисциплінарний круглий стіл у рамках Днів науки НаУКМА за підтримки Фонду ім. Генріха Белля, присвячений пам'яті Соломії Павличко, під час якого обговорювалися такі теми, як образ підступної жінки у літературі, гендерний аспект сучасних українських, польських та ізраїльських оповідок, академічний фемінізм, кар'єра жінки VS кар'єра чоловіка, сприйняття жінок суспільством. До круглого столу долучилися представниці(-ки) літературознавчої секції (Віра Агеєва, Ростислав Семків, Марія Валова, Ольга Полюхович, Ірина Борисюк) та соціологічної (Світлана Оксамитна, Тамара Марценюк, Тетяна Костюченко та Марина Бардіна).

"Соломія Павличко у дослідницькій діяльності прагнула підважити численні міфи про становище жінки у суспільстві загалом і українській літературі зокрема. Авторка писала: «Що може зробити аналіз з історією української культури? Перечитати її по-своєму. Зруйнувати, розконсервувати патріархальні структури мислення і народницькі ідеали». (Тамара Марценюк)

Творчість

Титульні сторінки автореферату докторської дисертації Соломії Павличко, 1995.

Соломія Павличко - визнана авторка праць із історії фемінізму.

Започаткувала в Україні видання феміністичної літератури, займалася ідеєю партнерської сім'ї, образом нової української жінки — активної, творчої.

Юрій Іздрик одного разу сказав: «Все ж, що має на увазі Соломія Павличко, яка так наполегливо майже у кожній своїй публікації відстоює ідеї фемінізму? Невже справді рівноправ'я, свободу й тому подібні нісенітниці? Якось не віриться, що доктор наук, автор п'яти книжок, self-made woman переймається подібними речами». На це Соломія Павличко відповіла: «Я мушу сказати Іздрикові, що я справді вірю в такі „нісенітниці“ як рівноправ'я і свобода абсолютно в усіх аспектах і нюансах цих понять — політичних, історичних, економічних, соціальних, культурних і навіть сексуальних (моралістів на зразок Іздрика прошу почервоніти)».

Найвідомішими працями Соломії Павличко є «Теорія літератури», «Фемінізм: статті, дослідження, бесіди та інтерв'ю», «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм». Перші книжки Павличко: «Философская поэзия американского романтизма: Эмерсон. Уитмен. Дікінсон» (1988 рік), «Байрон. Нарис життя і творчості» (1989 рік), «Лабіринти мислення. Інтелектуальний роман сучасної Великої Британії» (1993 рік), — не мали значного розголосу, однак, на думку Тамари Гундорової, романо-германська філологія дозволила Соломії поглянути на українську літературу із західного боку і побачити її у світовому контексті, як рівноцінну.

«Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище. Твори західних феміністок зі світовим ім'ям Юлії Крістевої, Елен Сіксу, Лус Ірігорей та інших з філософії, мовознавства, літературознавства дають уявлення про те, що таке сьогоднішній фемінізм. Це не легка лектура, щось примітивне й однозначне, як собі дехто тут уявляє… Мене цікавить фемінізм і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка проблеми не нова. Після „Другої статі“ Сімони де Бовуар такі речі апробовуються уже сорок років, і я просто застосовую деякі з тих метод до української літератури. Але я не роблю це механістично, не приходжу до якогось автора і не кажу: так, ось зараз я робитиму феміністичний аналіз. Аналіз диктується текстом, тим паче, сьогодні він може бути лише багатогранним, коли фемінізм поєднується з психоаналізом, деконструкцією тощо. Наскільки я є феміністкою в житті? Думаю, повною мірою. Я вже розказувала, як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили — ніякі заміжжя, ніякі мужчини, ніякі сторонні люди — тільки ти сама можеш зробити себе щасливою. І я так і стараюся жити і сподіваюся, що моя дочка буде жити так само.» (Соломія Павличко)

Праці

Монографії, ессе

• Трансцендентальна поезія американського романтизму. Емерсон. Уітмен. Дікінсон. — Київ, 1988.
• Байрон. Нарис життя і творчості. — Київ, 1989.
• Лабіринти мислення. Інтелектуальний роман сучасної Великої Британії. — Київ, 1993.
• Дискурс модернізму в українській літературі. — Київ, 1997; 2-e вид, 1999.
• Solomea Pavlychko. 12. Progress on Hold: The Conservative Faces of Women in Ukraine / pp. 219—234 in: Post-Soviet Women: From the Baltic to Central Asia. Edited by Mary Buckley. — Cambridge: Cambridge University Press, 1997. — XVII, 316p. — ISBN: 0521563208

Рецензії

• Паперові люди (Англійський філософський роман 80-х років) — «Всесвіт» № 7, 1986.
• Політичний бізнес Фредеріка Форсайта (Нові тенденції в масовій літературі Англії та США) — «Всесвіт» № 2, 1986
• За ідеали краси і правди — «Всесвіт» № 2, 1987.
• Література під владою нечистої сили — «Всесвіт» № 9, 1987.

У видавництві «Основи» вже після смерті засновниці вийшли у світ п'ять її книжок:

• Листи з Києва. 12 травня 1990 — 2 квітня 1992 (2000).
• Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського (2000, 2001).
• Зарубіжна література: дослідження та критичні статті (2001).
• Теорія літератури (2002).
• Фемінізм: статті, дослідження, бесіди та інтерв'ю (2002).

Незакінченою лишилась її біографія українського поета і вченого Агатангела Кримського.

Перекладацька діяльність

• Арчибальд Білейні. Саджо та її бобри / Переклад з англійської Соломії Павличко. — Київ, 1986.
• Григорій Грабович. Поет як міфотворець / Переклад з англійської Соломії Павличко. — Київ: Критика, 1998.— 2-е вид., випр.і авториз . — 206 с.
• Девід Г. Лоуренс. Коханець леді Чатерлей / Переклад з англійської Соломії Павличко. — Київ: Основи, 1999. — ISBN 966-500-141-8
• Вільям Ґолдінґ. Володар мух: повість / Переклад з англійської Соломії Павличко; Шпиль: повість / Переклад з англійської Лісняка. — Київ: Молодь, 1988. — ISBN 5-7720-0136-1

Джерела

• Олексій Коваленко. Sole Mio^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Дзеркало тижня — 2006. — 24 черв.
• Світлана Матвієнко. Спостереження дискурсу^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Дзеркало тижня. — 2002. — 13 лип.
• Віталій Портников. Квітень. Соломія Павличко^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Дзеркало тижня. — 2001. — 31 берез.
• Юрій Андрухович . Пам'яті Соломії // День. — 2000. — 11 січ.
• Соломія Павличко : Фемінізм — непоганий інструмент, щоб назвати речі своїми іменами // День. — 1998. — 13 черв.
• Спогади про Соломію Павличко / Упорядкув. тексту В. Кирилова; ред. М. Москаленко. — К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. — 424 с., 14 арк. фотоіл.: фотіл. — Альтернативна назва: Соломія (назва обкл.). — ISBN 966-500-245-7.
• Людмила Таран. Стріла Соломії Павличко^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Дзеркало тижня. — 2008. — 13 груд.
• Людмила Таран. Соломия Павлычко: собственной жизни хозяйка^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Дзеркало тижня. — 1999. — 7 серп. (рос.)
• Катерина Рудик. Рок-діва українського літературознавства. Лекція Тамари Гундорової про Соломію Павличко // ЛітАкцент. — 2018. — 22 лист.
• Віра Агєєва. Інтелектуальна біографія Соломії Павличко // Дух і літера. — 2001. — № 7-8 — С. 248—261
• Оксана Забужко: не гратися у піддавки з читачем // BBCUkraine. — 2008. — 12 квіт.
• Моя Соломія Павличко…роздум пам'яті та вдячності // Кашолот. — 2018. — 5 груд.
• Аліна Стрижак. Коротич був вражений розумом Соломії Павличко // Газета. ЮА — 2008. — 15 груд.
• Соломія Павличко // Чтиво.
• Людмила Тарнашинська. Соломія Павличко «Фемінізм — непоганий інструмент, щоб назвати речі своїми іменами» // День. Щоденна всеукраїнська газета — 1998. — 13 черв.
• Олена Скоморощенко. Соломія Павличко — десять років вічності // Українська Правда — 2009. — 31 груд.
• Соломія Павличко — душа українського фемінізму // ГМО «Жінка»
• Віра Агеєва. Інтелектуальна біографія Соломії Павличко // Дух і літера. — 2008. — 11 бер.
• Біографія Соломії Павличко // 1576. Бібліотека Українського світу.
• Гендер і культура: міждисциплінарний круглий стіл про виклики сьогодення // НаУКМА. — 2019. — 19 лют.