Павличко Соломія Дмитрівна

Павличко Соломія Дмитрівна
Народилася	15 грудня 1958(1958-12-15) Львів, Українська РСР, СРСР
Померла	31 грудня 1999(1999-12-31) (41 рік) Київ,  Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР, Україна
Національність	українка
Діяльність	мовознавець, філософ і літературний критик
Відома	письменниця, літературознавець, перекладач, публіцистка
Alma mater	Київський університет
Батько	Дмитро Павличко

Могила Соломії Павличко

Соломі́я Дми́трівна Павли́чко (15 грудня 1958, Львів — 31 грудня 1999, Київ) — письменниця, літературознавець, перекладач, публіцистка, автор праць з теорії літератури, історії фемінізму. Донька Дмитра Павличка.

Біографія

Народилася 15 грудня 1958 у Львові в сім'ї українського письменника Дмитра Павличка.

Закінчила відділення романо-германських мов і літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру при ньому. З 1985 працювала в Інституті літератури НАН України. Захистила докторську дисертацію. Доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії, член Спілки письменників України. Соломія також була гостем-викладачем української літератури в Альбертському університеті і в Гарварді, куди її запрошено як стипендіата програми Фулбрайта.

1992-го Соломією Павличко було створене видавництво «Основи», у якому вона до грудня 1999 незмінно очолювала редакційну раду і формувала видавничу політику.

Померла в Києві у власному помешканні 31 грудня 1999, на 42 році життя, отруївшись чадним газом від несправної газової колонки. Похорон Соломії з численною участю громади відбувся на Байковому кладовищі Києва 4 січня 2000.

Особисте життя

Першим чоловіком Соломії був Михайло Загребельний — син письменника Павла Загребельного. 1987-го у них народилася донька Богдана. Восени 1990 Соломія з Михайлом розлучилися.

Другим чоловіком Соломії став історик Богдан Кравченко.

Творчість

Започаткувала в Україні видання феміністичної літератури, переймалася ідеєю партнерської сім'ї, образом нової української жінки — активної, творчої.

Праці

• Философская поэзия американского романтизма: Эмерсон. Уитмен. Дикинсон. — Київ, 1988.
• Байрон. Нарис життя і творчості. — Київ, 1989.
• Лабіринти мислення. Інтелектуальний роман сучасної Великобританії. — Київ, 1993.
• Дискурс модернізму в українській літературі. — Київ, 1997; 2-e вид, 1999.

У видавництві «Основи» вже після смерті Соломії вийшли у світ п'ять її книжок:

• Листи з Києва. 12 травня 1990 — 2 квітня 1992 (2000).
• Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського (2000, 2001).
• Зарубіжна література: дослідження та критичні статті (2001).
• Теорія літератури (2002).
• Фемінізм: статті, дослідження, бесіди та інтерв'ю (2002).

Незакінченою стала її біографія українського поета і вченого Агатангела Кримського.

Перекладацька діяльність

• Девід Г. Лоуренс. Коханець леді Чатерлей / Переклад з англійської Соломії Павличко. — Київ: Основи, 1999. — ISBN 966-500-141-8
• Вільям Ґолдінґ. Володар мух: повість / Переклад з англійської Соломії Павличко; Шпиль: повість / Переклад з англійської Лісняка. — Київ: Молодь, 1988. — ISBN 5-7720-0136-1

Найважливіші книжки

• 

  Теорія літератури

• 

  Фемінізм

• 

  Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського

Джерела

• Олексій Коваленко. Sole Mio // Дзеркало тижня — 2006. — 24 черв.
• Світлана Матвієнко. Спостереження дискурсу // Дзеркало тижня. — 2002. — 13 лип.
• Віталій Портников. Квітень. Соломія Павличко // Дзеркало тижня. — 2001. — 31 берез.
• Юрій Андрухович . Пам'яті Соломії // День. — 2000. — 11 січ.
• Соломія Павличко : Фемінізм — непоганий інструмент, щоб назвати речі своїми іменами // День. — 1998. — 13 черв.
• Спогади про Соломію Павличко / Упорядкув. тексту В. Кирилова; ред. М. Москаленко. — К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. — 424 с., 14 арк. фотоіл.: фотіл. — Альтернативна назва: Соломія (назва обкл.). — ISBN 966-500-245-7.
• Людмила Таран. Стріла Соломії Павличко // Дзеркало тижня. — 2008. — 13 груд.
• Людмила Таран. Соломия Павлычко: собственной жизни хозяйка // Дзеркало тижня. — 1999. — 7 серп. (рос.)