Бучацькі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
MB-bot (обговорення | внесок) м clean up, removed stub tag за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
== Бучацькі гербу Тарак == |
== Бучацькі гербу Тарак == |
||
Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, |
Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, онук Ян.<ref>''Kryczyński S.'' Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 83-84. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}</ref> |
||
== Сучасники, їх попередники == |
== Сучасники, їх попередники == |
Версія за 22:22, 24 січня 2017
Бу́чацькі — прізвище давніх шляхетських родин гербів «Абданк» («Габданк»), Тарак. Інші гілки роду гербу Абданк — Язловецькі, Монастирські.
Бучацькі гербу Абданк
Прізвище взяли від назви поселення (або вже міста) Бучача, яким володіли від XIII до початку XVI ст.
Походження
Походження роду до цього часу є дискусійним (руське[1], литовське, польське, можливо, вони не пов'язані між собою). В «Енциклопедії Українознавства» вони вказані як польський рід.[2] Дослідник Однороженко Олег вважає їх (поряд з Кмітами, Одровонжами та іншими) нащадками шляхти з Малопольщі.[3] Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.[4] Про те, що Бучацькі — давній польський рід, стверджував і Владислав Семкович[5], який також висловив гіпотезу про їх появу в Галичині за Казимира ІІІ.
Владислав Лозинський називав його родом, що осів у Руському воєводстві.[6] Сучасний польський дослідник Єжи Сперка, досліджуючи міграцію рицарів з Сілезії на територію Руського домену короля[7], стверджує, що Міхал Авданець був одним з наближених до князя Владислава Опольського осіб та отримав від нього найбільше бенефіцій.[8] Також він вважає, що немає певності, чи Міхал Абданк появився в Галичині за Казимира ІІІ, чи вже за Людовика Угорського.[9]
Відомості про представників
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був Ґабріель (Гаврило) Бучацький — староста кам'янецький у книзі Бартоша Папроцького «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),[10] на яке посилається ксьондз Садок Баронч у своїй розвідці «Pamiątki buczackie».[11][12]
Після сутичок за спадок Романовичів близько 1366 р. територія між Віслоком, Карпатами, Серетом та Поліссям відійшла Польщі до кінця життя короля Казимежа III (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські Абданки, які назвались Бучацькими гербу Абданк, змогли поширити вплив вглиб Пониззя[13]. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.[14]
Бучацькі відіграли помітну роль в історії Поділля, зокрема, його прилученні до Корони,[15] кінця XIV–XV, меншу — Галичини. Близько 1440 року збудували родинну каплицю-усипальницю при Латинському катедральному соборі Львова (пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого Казимира[16]). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева, записала фундуш.
Представники
- Ганка — дружина Петра Ґастольда,[17] одного з чільних воєвод Ольґерда, намісника у Литві[18]
- Микола (Миколай) — згідно з Папроцьким, воєвода подільський,[11] 1340 року[10] однак Несецький не вказав його серед них,[19]
- Юрій (Єжи), Іван (Ян) — загинули в сутичці з волохами 1361 року[10]
- Міхал Авданець з Бучача — вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк[20]
- Міхал (Михайло) з Підгаєць (бл. 1370/1384 — 1438) — галицький каштелян; 1430 p. брав участь у захопленні Кам'янця і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,[21] вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду[22][23]
- Ян Бучацький-Литвинівський — теребовлянський староста
- Ян
- Анна — донька Яна, дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева[24], доброчинниця Латинського катедрального собору Львова[25]
- Миколай
- Пйотр з Чешибісів Бучацький — молодший брат Яна
- Анна — дружина львівського каштеляна Яна Каменецького
- Зузанна — дружина сондецького каштеляна Станіслава, матір тлумацького старости Геронім Шафранців
- Якуб (1430—1501) — воєвода руський
- Якуб (молодший) (бл. 1470-1541/1542) — релігійний та освітній діяч, меценат; єпископ РКЦ Кам'янецький (від 1518), згодом — холмський і плоцький (від 1538); останній представник роду власне Бучацьких (гербу Абданк) по чоловічій лінії
- Катажина (бл.1490 — по 1558) — після смерті братів успадкувала значну частку родинної «фортуни», дружина подільського воєводи Яна Творовського
- Ян Бучацький-Литвинівський — теребовлянський староста
- Теодор Бучацький-Язловецький — один з перших власників Язловця (середина XV століття), вважаєтся засновником язловецької та монастириської гілок роду[22]
- Бартоломей (Бартош) Бучацький-Язловецький (бл. 1430-1457/1462) — кам'янецький[26] (подільський) староста
- Міхал «Мужило» Бучацький (рік нар. невід. — 1469[27]/1470) — воєвода подільський, вважаєтся засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів[22]
- Міхал
- Ян, дружина — Барбара Шроппе[28] (1°-v. — Миколай з Княгиничів і Дідилова (†1451), середній син Пйотра Влодковича[29])
- Давид Бучацький (бл. 1440[30] — 1485) — староста генеральний подільський (від 1483 року)
- Міхал
- Станіслав
- Ян Віт (пом. по 1489) — староста коломийський, снятинський
- Катажина — дружина (1503) Петра Олеського (Сененського) з Олеська — сина каштеляна львівського, воєводи руського Яна з Сенна та Олеська
- Беата — дружина Анджея Прокоповича Гоздзького з Гвіздця
- Анна — дружина Яна Сененського (з Сенна і Гологорів) — каштеляна кам'янецького
- Катажина, дружина Анджея Фредра з Плешевичів
- Малгожата, дружина Миколая Кміти з Дубецька, Станіслава з Яричова, львівського міщанина Юрашка Федерічі
- N — дружина віленського та кревського старости Андрія Гастольда[31]
- Міхал (Михайло) з Підгаєць (бл. 1370/1384 — 1438) — галицький каштелян; 1430 p. брав участь у захопленні Кам'янця і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,[21] вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду[22][23]
Власність
У різні часи представники роду володіли містами Бучачем, Язловцем, Підгайцями, Червоногородом, Кацюбіївом, Баришем[32], Монастириськами, Устям[33], Чернелицею[34], багатьма селами.
Бучацькі гербу Тарак
Представниками Бучацьких гербу Тарак були Якуб Мурза Бучацький, син Селім, онук Ян.[35]
Сучасники, їх попередники
- Бучацький Лонгин
- Бучацький Володимир Хрисантович
- Бучацький Леонід Петрович
- Ядвіга з Бучацьких Шлемкевич — матір Миколи Шлемкевича
- Бучацька Олена Анатоліївна — власний кореспондент телеканалу «5 канал».[36]
Примітки
- ↑ раніше так вважав Шайноха → Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — T. III. — S. 314. (пол.), Антоній Роле на додачу вказував, що були православними → Dr. Anoni J… Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski. — Том 5. — Випуски 1 – 6. — S. 357.
- ↑ Бучацькі… — С. 200.
- ↑ Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — 422 с.; іл. — C. 72. — ISBN 978-617-569-025-3.
- ↑ Михайловський В. Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą. — S. 124. (пол.)
- ↑ Semkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — t. 7. — S. 297—298. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 25. (пол.)
- ↑ в польській історіографії вживають термін Червона Русь
- ↑ Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej. — S. 297.
- ↑ Sperka J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu] — S. 74.
- ↑ а б в Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego… — S. 609.
- ↑ а б Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 40.
- ↑ ці дані наводить також К. Несецький → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — S. 216.
- ↑ Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — S. 33. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.)
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — 240 с. — С. 39. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 81. (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 4.
- ↑ Несецький вказав: 1) 1332 рік як згадку про укладення шлюбу чи вже про те, що вона його дружина; 2) посади П. Гастольда: староста кам'янецький, віленський воєвода, при цьому посилався на праці Кояловича, Темберського
- ↑ оскільки не була вказана дата урядування → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — S. 216.
- ↑ Несецький про нього не згадував
- ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 29.
- ↑ а б в Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.
- ↑ Несецький вказав, що Кромер ствердив про 3 рідних братів — Михайла, Теодорика та Мірсила
- ↑ його батько — Зиґмунт з Радзанова, Угнева
- ↑ Rudniki (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 939. (пол.) — S. 939. (пол.)
- ↑ Jazlowieccy (01) (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 44.
- ↑ Barbara Schroppe (ID: 8.505.42)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 8. — S. 276. (пол.)
- ↑ Короткий родовід Давида Бучацького
- ↑ Вл. Семкович в біограмі Івашка Гаштольда вказує, що Бучацька правдоподібно була його матір'ю та донькою Міхала Авданьця → Semkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — t. 7. — S. 297. (пол.)
- ↑ Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I, tom 18. — 368 s., 508 il. — S. 13. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 295. — ISBN 978-83-89273-79-6.
- ↑ Zaucha Т. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 53. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Kryczyński S. Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 83-84. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
- ↑ Розпорядження № 613 від 7 листопада 2011 року Вінницької ОДА
Джерела і література
- Бучацькі // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 200.
- Ostrynia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 734. (пол.) — S. 734. (пол.)
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Дуда І. Бучацькі / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
- Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799. — К. : Наукова думка, 1972. — 676 с. — №. 248.
- Михайловський В. Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434—1506 роках: спроба колективного портрета. — С. 162—177.
- Капраль М. (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття). — С. 693—703.
- Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. (лат.), (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 215—221. (пол.)
- Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 254. (пол.) — S. 254. (пол.)
- Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 749. (пол.) — S. 749. (пол.)
- Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 216-218. (пол.)
- Okolski S. Orbis Polonus… — Kraków, 1641. — ~1000 s. — S. 9. (лат.)
- Paprocki B.Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584. — Kraków, 1578. — 1246 s. — S. 609. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — 480 s. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)
- Sperka J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — 2014. — T. 6 (10). — S. 74—84. (пол.)
- Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej. — S. 278—301. (пол.)
- Stadnicki Kazim. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 145—159. (пол.)
Посилання
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |