Імені Тараса Шевченка (станція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 93.72.186.233 (обговорення) до зробленого Wladoff
Мітка: Відкіт
м правопис, стиль
Рядок 52: Рядок 52:
{{Гребінка — ім. Т. Шевченка}}
{{Гребінка — ім. Т. Шевченка}}


'''Íмені Тарáса Шевчéнка''' (до [[1936]] року та у [[1941]]–[[1944]] роках&nbsp;— '''Бóбринська'''<ref>[[s:Про присвоєння станції, депо, заводу і відділенння Бобринське імені т. Постишева П.П.|Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділенння Бобринське імені т. Постишева П.П.»]]</ref>, у [[1936]]–[[1938]] роках&nbsp;— '''Íмені Пóстишева''', у [[1938]]–[[1940]] роках&nbsp;— '''Íмені Єжóва''')&nbsp;— [[Залізничний вузол|вузлова]] електрифікована дільнична [[залізнична станція]] [[Шевченківська дирекція залізничних перевезень|Шевченківської дирекції]] [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]], розташована у місті [[Сміла]] за адресою: ''провулок Тараса Шевченка, 1''.
'''імені Тарáса Шевчéнка''' (до [[1936]] року та у [[1941]]–[[1944]] роках&nbsp;— '''Бóбринська'''<ref>[[s:Про присвоєння станції, депо, заводу і відділенння Бобринське імені т. Постишева П.П.|Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділення Бобринське імені т. Постишева П.П.»]]</ref>, у [[1936]]–[[1938]] роках&nbsp;— '''імені Пóстишева''', у [[1938]]–[[1940]] роках&nbsp;— '''імені Єжóва''')&nbsp;— [[Залізничний вузол|вузлова]] електрифікована дільнична [[залізнична станція]] [[Шевченківська дирекція залізничних перевезень|Шевченківської дирекції]] [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]], розташована у місті [[Сміла]] за адресою: ''провулок Тараса Шевченка, 1''.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 70: Рядок 70:


У [[1897]] році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.
У [[1897]] році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.

=== Українська революція ===
=== Українська революція ===
Вночі з [[21 лютого|21]] на [[22 лютого]] [[1918]] року Звенигородський кіш (батальйон) [[Вільне козацтво|вільного козацтво]] [[Юрій Тютюнник|Юрка Тютюнника]] розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]]). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений командант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар ([[Шевченкове (Звенигородський район)|с. Кирилівка]]), черкасцями – [[Яків Водяний|Водяний]], єлисаветцями – Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.<ref>http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва</ref> В цьому бою приймав участь і [[Лютий-Лютенко Іван Макарович|Іван Лютенко-Лютий]], після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморської фльоти]], які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.
Уночі з [[21 лютого|21]] на [[22 лютого]] [[1918]] року Звенигородський кіш (батальйон) [[Вільне козацтво|вільного козацтво]] [[Юрій Тютюнник|Юрка Тютюнника]] розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]]). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар ([[Шевченкове (Звенигородський район)|с. Кирилівка]]), черкасцями&nbsp;— [[Яків Водяний|Водяний]], єлисаветцями&nbsp;— Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.<ref>http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва</ref> В цьому бою приймав участь і [[Лютий-Лютенко Іван Макарович|Іван Лютенко-Лютий]], після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського флоту]], які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.


З [[1936]] року станція Бобринська стала станцією [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]]
З [[1936]] року станція Бобринська стала станцією [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]]
Рядок 79: Рядок 80:
У [[1991]] році увійшла до підпорядкування [[Укрзалізниця|«Укрзалізниці»]].
У [[1991]] році увійшла до підпорядкування [[Укрзалізниця|«Укрзалізниці»]].


Впродовж [[2005]]–[[2008]]&nbsp;рр. станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісної лінії «[[Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]».
Упродовж [[2005]]–[[2008]] років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці «[[Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]».


[[13 вересня]] [[2012]] року локомотивне депо станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму<ref>[http://www.mtu.gov.ua/uk/news/29681.html Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці&nbsp;— краще в Україні]</ref>.{{-}}
[[13 вересня]] [[2012]] року локомотивне депо станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму<ref>[http://www.mtu.gov.ua/uk/news/29681.html Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці&nbsp;— краще в Україні]</ref>.{{-}}
Рядок 93: Рядок 94:
! style="background: #efefef; border-bottom: px solid gray;" |'''№ поїзда '''
! style="background: #efefef; border-bottom: px solid gray;" |'''№ поїзда '''
! style="background: #efefef; border-bottom: px solid gray;" |'''Маршрут руху'''
! style="background: #efefef; border-bottom: px solid gray;" |'''Маршрут руху'''
! style="background: #efefef; border-bottom: px solid gray;" |'''Курсування'''
! style="background: #efefef; border-bottom: px solid gray;« |'''Курсування'''
|-
|-
|12 «[[Славутич (потяг)|Славутич]]»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]||11 «[[Славутич (потяг)|Славутич]]»||[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||Щоденно
|12 „[[Славутич (потяг)|Славутич]]“||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]||11 „[[Славутич (потяг)|Славутич]]“||[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||Щоденно
|-
|-
|42|||[[Трускавець (станція)|Трускавець]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]||41||[[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Трускавець (станція)|Трускавець]]||Щоденно
|42|||[[Трускавець (станція)|Трускавець]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]||41||[[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Трускавець (станція)|Трускавець]]||Щоденно
|-
|-
|38 «Нічний експрес»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]||738||[[Запоріжжя I|Запоріжжя]]&nbsp;—&nbsp;[[Київ-Пасажирський|Київ]]||Щоденно
|38 „Нічний експрес“||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]||738||[[Запоріжжя I|Запоріжжя]]&nbsp;—&nbsp;[[Київ-Пасажирський|Київ]]||Щоденно
|-
|-
|62||[[Москва-Пасажирська-Київська|Москва]]&nbsp;— [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]], [[Херсон (станція)|Херсон]]||61||[[Херсон (станція)|Херсон]], [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]&nbsp;— [[Москва-Пасажирська-Київська|Москва]]||Через день
|62||[[Москва-Пасажирська-Київська|Москва]]&nbsp;— [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]], [[Херсон (станція)|Херсон]]||61||[[Херсон (станція)|Херсон]], [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]&nbsp;— [[Москва-Пасажирська-Київська|Москва]]||Через день
Рядок 105: Рядок 106:
|70||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]||69||[[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||Щоденно
|70||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]||69||[[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||Щоденно
|-
|-
|71 «[[Запоріжжя (потяг)|Запоріжжя]]»||[[Запоріжжя I|Запоріжжя]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||72 «[[Запоріжжя (потяг)|Запоріжжя]]»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]||Щоденно
|71 „[[Запоріжжя (потяг)|Запоріжжя]]“||[[Запоріжжя I|Запоріжжя]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||72 „[[Запоріжжя (потяг)|Запоріжжя]]“||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]||Щоденно
|-
|-
|75 «[[Криворіжжя (потяг)|Криворіжжя]]»||[[Кривий Ріг-Головний|Кривий Ріг]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||76 «[[Криворіжжя (потяг)|Криворіжжя]]»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Кривий Ріг-Головний|Кривий Ріг]]||Щоденно
|75 „[[Криворіжжя (потяг)|Криворіжжя]]“||[[Кривий Ріг-Головний|Кривий Ріг]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||76 „[[Криворіжжя (потяг)|Криворіжжя]]“||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Кривий Ріг-Головний|Кривий Ріг]]||Щоденно
|-
|-
|79 «[[Дніпро (потяг)|Дніпро]]»||[[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||80 «[[Дніпро (потяг)|Дніпро]]»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]||Щоденно
|79 „[[Дніпро (потяг)|Дніпро]]“||[[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||80 „[[Дніпро (потяг)|Дніпро]]“||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]||Щоденно
|-
|-
|83 «[[Азов (потяг)|Азов]]»||[[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||84 «[[Азов (потяг)|Азов]]»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]||Щоденно
|83 „[[Азов (потяг)|Азов]]“||[[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||84 „[[Азов (потяг)|Азов]]“||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]||Щоденно
|-
|-
|86||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]||85||[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||Через день
|86||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]||85||[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||Через день
|-
|-
|88 «[[Лісова пісня (потяг)|Лісова пісня]]»||[[Ковель (станція)|Ковель]]&nbsp;— [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]||87 [[Лісова пісня (потяг)|Лісова пісня]]»||[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]]||Через день
|88 „[[Лісова пісня (потяг)|Лісова пісня]]“||[[Ковель (станція)|Ковель]]&nbsp;— [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]||87 [[Лісова пісня (потяг)|Лісова пісня]]»||[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]]||Через день
|-
|-
|96 «[[Тясмин (потяг)|Тясмин]]»||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Черкаси (станція)|Черкаси]]||95 «[[Тясмин (потяг)|Тясмин]]»||[[Черкаси (станція)|Черкаси]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||1 раз в 4 дня
|96 «[[Тясмин (потяг)|Тясмин]]»||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Черкаси (станція)|Черкаси]]||95 «[[Тясмин (потяг)|Тясмин]]»||[[Черкаси (станція)|Черкаси]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||1 раз в 4 дня
Рядок 121: Рядок 122:
|102||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]||102||[[Херсон (станція)|Херсон]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||Щоденно
|102||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]||102||[[Херсон (станція)|Херсон]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||Щоденно
|-
|-
|103 «Нічний експрес»||[[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||104 «Нічний експрес»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]||Щоденно
|103 «Нічний експрес»||[[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]||104 «Нічний експрес»||[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]||Щоденно
|-
|-
|110||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]||109||[[Херсон (станція)|Херсон]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||Через день
|110||[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]||109||[[Херсон (станція)|Херсон]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]||Через день
Рядок 187: Рядок 188:
* [[Херсон (станція)|Херсон]]&nbsp;— [[Санкт-Петербург]]
* [[Херсон (станція)|Херсон]]&nbsp;— [[Санкт-Петербург]]
* [[Вітебськ]]&nbsp;— [[Євпаторія-Курорт|Євпаторія]]
* [[Вітебськ]]&nbsp;— [[Євпаторія-Курорт|Євпаторія]]
* «Столичний експрес» [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]
* «Столичний експрес» [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]
* [[Кишинів (станція)|Кишинів]]&nbsp;— [[Ростов-на-Дону|Ростов]]
* [[Кишинів (станція)|Кишинів]]&nbsp;— [[Ростов-на-Дону|Ростов]]


Версія за 21:42, 24 липня 2018

Станція Імені Тараса Шевченка

Імені Тараса Шевченка — Помічна,
Миронівка — Імені Тараса Шевченка,
Імені Тараса Шевченка —  Знам'янка,
Гребінка — Імені Тараса Шевченка
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
Сміла

Південний вокзал
Південний вокзал
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. / 49.20333; 31.89444Координати: 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. / 49.20333; 31.89444
Дата відкриття 15 серпня
Рік відкриття 1876 (148 років)
Попередня назва Бобринська
Тип дільнична
Відстань до Києва, км 212
Код станції 420008 ?
Код «Експрес-3» 2208350 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Імені Тараса Шевченка. Карта розташування: Черкаська область
Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка на Вікісховищі

імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941–1944 роках — Бóбринська[1], у 1936–1938 роках — імені Пóстишева, у 1938–1940 роках — імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.

Історія

У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дундуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Брестської та Харково-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.

Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських.

Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

Рух поїздів розпочався 23 листопада 1876 року, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.

На Бобринській було облаштовано депо на дев'ять паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.

Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.

Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Одеса-Москва, і через станцію пішов потік поїздів з півдня у центр Російської імперії.

У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.

Українська революція

Уночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш (батальйон) вільного козацтво Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Водяний, єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.[2] В цьому бою приймав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.

З 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці

Друге переобладнання станція пережила у 1958–1964 роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.

У 1991 році увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці».

Упродовж 2005–2008 років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці «Київ — Дніпро».

13 вересня 2012 року локомотивне депо станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму[3].

Пасажирське сполучення

Станція обслуговує пасажирські та вантажні поїзди, що курсують між регіонами України, країнами СНД та деякими європейськими країнами.

Згідно розкладу на 2017 рік на станції зупиняються пасажирські потяги[4]:

№ поїзда Маршрут руху № поїзда Маршрут руху Курсування
12 „Славутич“ Київ — Новоолексіївка 11 „Славутич“ Новоолексіївка — Київ Щоденно
42 Трускавець — Дніпро 41 Дніпро — Трускавець Щоденно
38 „Нічний експрес“ Київ — Запоріжжя 738 Запоріжжя — Київ Щоденно
62 Москва — Миколаїв, Херсон 61 Херсон, Миколаїв — Москва Через день
70 Львів — Маріуполь 69 Маріуполь — Львів Щоденно
71 „Запоріжжя“ Запоріжжя — Київ 72 „Запоріжжя“ Київ — Запоріжжя Щоденно
75 „Криворіжжя“ Кривий Ріг — Київ 76 „Криворіжжя“ Київ — Кривий Ріг Щоденно
79 „Дніпро“ Дніпро — Київ 80 „Дніпро“ Київ — Дніпро Щоденно
83 „Азов“ Маріуполь — Київ 84 „Азов“ Київ — Маріуполь Щоденно
86 Львів — Новоолексіївка 85 Новоолексіївка — Львів Через день
88 „Лісова пісня“ Ковель — Новоолексіївка 87 Лісова пісня» Новоолексіївка — Ковель Через день
96 «Тясмин» Львів — Черкаси 95 «Тясмин» Черкаси — Львів 1 раз в 4 дня
102 Київ — Херсон 102 Херсон — Київ Щоденно
103 «Нічний експрес» Маріуполь — Київ 104 «Нічний експрес» Київ — Маріуполь Щоденно
110 Львів — Херсон 109 Херсон — Львів Через день
119 Запоріжжя — Львів 120 Львів — Запоріжжя Щоденно
121 «Миколаїв» Київ — Миколаїв 121 «Миколаїв» Миколаїв — Київ Щоденно
128 Ковель — Харків 127 Харків — Ковель Через день
134 Івано-Франківськ — Миколаїв 133 Миколаїв — Івано-Франківськ Через день
138 Одеса — Черкаси 137 Черкаси — Одеса 1 раз в 4 дня
148 «Хаджибей» Київ — Одеса 148 «Хаджибей» Одеса — Київ Щоденно
162* Київ — Миколаїв, Херсон 162* Херсон, Миколаїв — Київ Сезонний, за вказівкою
179* Дніпро — Київ 180* Київ — Дніпро Сезонний, за вказівкою
188* Львів — Бердянськ 187* Бердянськ — Львів Сезонний, за вказівкою
204* Київ — Херсон 201* Херсон — Київ За вказівкою
206* Київ — Миколаїв 205* Миколаїв — Київ За вказівкою
226/246 Київ — Бердянськ/Покровськ 225/245 Бердянськ/Покровськ — Київ Щоденно, з 25.03.2018
228* Київ — Бердянськ 227* Бердянськ — Київ Сезонний, за вказівкою
232* Івано-Франківськ — Генічеськ 231* Генічеськ — Івано-Франківськ Сезонний, за вказівкою
248* Київ — Одеса 247* Одеса — Київ Сезонний, за вказівкою
256* Львів — Херсон 255* Херсон — Львів Сезонний, за вказівкою
282/294* Хмельницький — Генічеськ 281/293* Генічеськ — Хмельницький Сезонний, за вказівкою
284* Барановичі — Херсон 283* Херсон — Барановичі Сезонний, за вказівкою
298* Київ — Херсон 297* Херсон — Київ

Сезонний, за вказівкою

732 «Інтерсіті+» Київ — Запоріжжя 731 «Інтерсіті+» Запоріжжя — Київ Щоденно
734 «Інтерсіті+» Київ — Покровськ 731 «Інтерсіті+» Покровськ — Київ Щоденно
736 «Інтерсіті+» Київ — Запоріжжя 735 «Інтерсіті+» Запоріжжя — Київ Щоденно

Зірочкою помічено поїзда, які призначаються переважно в літній період.

Скасовані поїзди

До 2014 року станція обслуговувала такі пасажирські поїзди, наприклад:

Примітки

  1. ↑ Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділення Бобринське імені т. Постишева П.П.»
  2. ↑ http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва
  3. ↑ Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці — краще в Україні
  4. ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції ім. Т. Шевченка. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці».

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імені Тараса Шевченка (станція)


Станції
Адабаш · Багачеве · Бершадь° · Білозір'я · Благодатне · Виска · Володимирівка · Гайворон• · Генріхівка · Городище · Грушка° · Губник · Гудзівка · Дашівська · Дашуківка · Демківка · Джулинка · Драбове-Барятинське · Дукля · Загнітків° · Звенигородка · Золотоноша I · Зятківці · Іскрене · Кам'янка · Капітанівка · Капустине · Кирнасівка · Корсунь · Косарі · Кублич · Ладижин · Липовець · Лисянка · Мехедівка · Монастирище · Новомиргород · Оратів · Пальміра · Перегонівка · Попелюхи° · Поташ · Райгород · Розкошівка · Рудниця° · Сердюківка · Сигнаївка · Сміла · Сорока · Сотники · Студена° · Таганча · Тальне · ім. Тараса Шевченка · Таужня• · Тростянець-Подільський · Умань · Фундукліївка · Хащувате• · Хлистунівка · Христинівка · Цвіткове · Цибулеве · Черкаси · Чорномин° · Шаласька · Шпола
Роз'їзди
Колійні пости
° станції вузькоколійної залізниці, • станції з широкою і вузькою коліями
Дирекції
Вузлові станції
Локомотивні депо (ТЧ)
Моторвагонні депо (РПЧ)
Одеса-Застава I (РПЧ-9) у т.ч. Знам'янка (РПД-7) · Христинівка (РПЧ-6) у т.ч. Шевченко (РПД-5) і Миколаїв (РПД-8)
Вагонні депо (ВЧД)
Колійні машинні станції
Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імені_Тараса_Шевченка_(станція)&oldid=23003845