Волхви: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Romanm (обговорення | внесок)
56 редагувань
м {{commonscat|Volkhvs}}
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Волхв (гурт)}}
{{Otheruses|Волхв (гурт)}}
{{Традиційні релігії |image=MCB-icon11.jpg |caption=Поклоніння волхвів. Музей в Афінах |expanded= Служителі }}
'''Волхви''' ({{lang-chu|волхвъ}}, {{lang-cu|вълхвъ}}; ''[[Відун|відуни]]'', ''віщуни'') — слов'янське [[жрецтво]], служителі [[язичництво|язичницького]] культу. Були передусім носіями [[релігія|релігійних]] знань, а також [[мудрець|мудрецями]], [[знахар]]ями, [[лікар]]ями.
'''Волхви''' ({{lang-chu|волхвъ}}, {{lang-cu|вълхвъ}}; ''[[Відун|відуни]]'', ''віщуни'') — слов'янське [[жрецтво]], служителі [[язичництво|язичницького]] культу. Були передусім носіями [[релігія|релігійних]] знань, а також [[мудрець|мудрецями]], [[знахар]]ями, [[лікар]]ями.
[[Файл:Песнь о вещем Олеге.jpg|upright=1.5|міні|[[Васнецов Віктор Михайлович|В. М. Васнецов]]. Зустріч князя [[Олег Віщий|Олега]] з волхвом. 899]]
[[Файл:Песнь о вещем Олеге.jpg|upright=1.5|міні|[[Васнецов Віктор Михайлович|В. М. Васнецов]]. Зустріч князя [[Олег Віщий|Олега]] з волхвом. 899]]


Рядок 11: Рядок 12:


=== Волхви у християнстві ===
=== Волхви у християнстві ===
[[Файл:MCB-icon11.jpg|thumb|Поклоніння магів. Музей в Афінах]]
{{main|Три царі}}
{{main|Три царі}}
Словом ''волхви'' українські [[книжник]]и перекладали [[Біблія|біблійних]] [[чаклун]]ів, магів, ({{lang-el|ΜΑΓΟΣ}}), які прийшли до немовляти [[Ісус]]а (дивіться [[Три царі]]).
Словом ''волхви'' українські [[книжник]]и перекладали [[Біблія|біблійних]] [[чаклун]]ів, магів, ({{lang-el|ΜΑΓΟΣ}}), які прийшли до немовляти [[Ісус]]а (дивіться [[Три царі]]).
Рядок 28: Рядок 28:


== Етимологія ==
== Етимологія ==
[[Староукраїнська мова|Ст.-укр.]] волхвъ як {{lang-bg|вълхва}} («розбійник»; «чарівник») та {{lang-sl|vôlhva}} («чарівниця») походить від {{lang-cu|вълхвъ}} («маг») та пов'язане з дієсловом ''влъсноути'' («бурмотати»). Існують теорії щодо походження основи *volth для слова «волхв» од давньоперськ. *parth («Парфія»)<ref>''[[Тищенко Костянтин Миколайович|Тищенко К.М.]]'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37081/21-Tischenko.pdf?sequence=1 Забуті ґабри-вигнанці. — На стор.227]</ref> шляхом багатьох перетворень<ref>''[[Тищенко Костянтин Миколайович|Тищенко К.М.]]'' [https://www.youtube.com/watch?v=OjUmKF6yd1w&t=1091s Авеста і Парфія. — Хвил. 26.33-27.15.]</ref> протягом століть.
[[Староукраїнська мова|Ст.-укр.]] волхвъ як {{lang-bg|вълхва}} («розбійник»; «чарівник») та {{lang-sl|vôlhva}} («чарівниця») походить від {{lang-cu|вълхвъ}} («маг») та пов'язане з дієсловом ''влъсноути'' («бурмотати»). Існують теорії щодо походження основи *volth для слова «волхв» од давньоперськ. *parth («Парфія»)<ref>''[[Тищенко Костянтин Миколайович|Тищенко К. М.]]'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37081/21-Tischenko.pdf?sequence=1 Забуті ґабри-вигнанці.&nbsp;— На стор.227]</ref> шляхом багатьох перетворень<ref>''[[Тищенко Костянтин Миколайович|Тищенко К. М.]]'' [https://www.youtube.com/watch?v=OjUmKF6yd1w&t=1091s Авеста і Парфія.&nbsp;— Хвил. 26.33-27.15.]</ref> протягом століть.


Від слова ''волхвъ'' походять слова ''волхвовати'', ''волшебный'', ''волшебникъ'', ''волшебница'', ''волшебство'', яким в сучасній мові відповідають ''чарувати'', ''чарівний'', ''чарівник'', ''чарівниця''.
Від слова ''волхвъ'' походять слова ''волхвовати'', ''волшебный'', ''волшебникъ'', ''волшебница'', ''волшебство'', яким в сучасній мові відповідають ''чарувати'', ''чарівний'', ''чарівник'', ''чарівниця''.
Рядок 45: Рядок 45:
* ''Писаренко Ю. Г''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Volkhvy Волхви] // {{ЕІУ|1|627}}
* ''Писаренко Ю. Г''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Volkhvy Волхви] // {{ЕІУ|1|627}}
* ''Диба Юрій''. [https://www.academia.edu/31219867/Диба_Юрій._Волохи-_будівничі_за_колядками_про_спорудження_церкви_Народознавчі_зошити._-_Львів_Інститут_народознавства_НАН_України_1996._-_Зош._1_7_._-_С._48-52 Волохи-«будівничі» (за колядками про спорудження церкви)]
* ''Диба Юрій''. [https://www.academia.edu/31219867/Диба_Юрій._Волохи-_будівничі_за_колядками_про_спорудження_церкви_Народознавчі_зошити._-_Львів_Інститут_народознавства_НАН_України_1996._-_Зош._1_7_._-_С._48-52 Волохи-«будівничі» (за колядками про спорудження церкви)]
* [https://archive.org/stream/dydykmeush2008#page/n25/mode/1up Волхвъ - Вѣщокъ] // ''Ганна Дидик-Меуш''. Українська медицина. Історія назв. — Львів: [[Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]], 2008. — С. 51—56. ISBN 978-966-02-5048-2
* [https://archive.org/stream/dydykmeush2008#page/n25/mode/1up Волхвъ&nbsp;— Вѣщокъ] // ''Ганна Дидик-Меуш''. Українська медицина. Історія назв.&nbsp;— Львів: [[Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]], 2008.&nbsp;— С. 51—56. ISBN 978-966-02-5048-2


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 09:36, 21 вересня 2020

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Волхв (гурт).
Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
Поклоніння волхвів. Музей в Афінах
Служителі культу
Категорія Категорія • Портал

Волхви (церк.-слов. волхвъ, староцерк.-слов. вълхвъ; відуни, віщуни) — слов'янське жрецтво, служителі язичницького культу. Були передусім носіями релігійних знань, а також мудрецями, знахарями, лікарями.

В. М. Васнецов. Зустріч князя Олега з волхвом. 899

Волхви Русі

Вважалося, що волхви мали вплив на сили природи, вміли пророкувати майбутнє і лікувати людей та тварин. В писемних джерелах волхви часто фігурували як зѣлейники, тобто розумілися на лікарських рослинах, вони також були дитячими лікарями, вміли лікувати безпліддя, заразні хвороби, поранених тощо. Найдавніша згадка про волхвів відноситься до літописної статті 912 року, де міститься розповідь про провіщення близької смерті князю Олегу. Завдяки такому широкому спектру занять в перших писемних джерелах існувала плутанина понять волхв, лікар, балій, зілейник, ворожбит. Волхва могла згадати з такими епітетами як премудрый, хитрець, филозофъ.

Волхви очолювали опір князям проти запровадження християнства на Русі. Брали участь у Суздальському повстанні 1024 року, у Ростовському повстанні 1071 року, на чолі яких намагалися стати і використати для боротьби проти поширення християнства та багатої знаті. Відповідно, в джерелах ранньомодерної доби слово волхвъ стало позначати мудреця, віщуна, провісника — часто в негативній конотації.

Волхви (маги) у інших традиціях

Волхви у християнстві

Докладніше: Три царі

Словом волхви українські книжники перекладали біблійних чаклунів, магів, (грец. ΜΑΓΟΣ), які прийшли до немовляти Ісуса (дивіться Три царі).

За класичною версією, в античні часи так називали служителів релігійного культу зороастризму, який до Різдва Христового був поширений не тільки на Сході, але й у Римській імперії. За езотеричною традицією, вони прийшли з земель Івана Хрестителя. Їх увага до небесних світил наводить на думку, що вони були також астрологами.

За західноєвропейською традицією, волхви називаються «чаклунами» (magi) (така думка базується на апокрифічному Євангелії від псевдо-Матфія[1] та Протоєвангелії від Якова[2]) і часто зображуються царями. Вперше назвав волхвів царями св. Кесарій Арльський[3]. Середеньовічні апокрифічні джерела дали їм імена — Каспар, Мельхіор і Балтазар (раніше були поширені імена Авімелех, Охозат, Фікол; у сирійській традиції — Гормізд, Яздегерд, Пероз та ін.).[4] Вони вважаються покровителями мандрівників — тому їх імена часто присутні у назвах готелів.

У східних християнських джерелах волхви набувають величі та блиску: вони прибувають в Єрусалим з почтом у тисячу людей, залишивши за собою на лівому березі Євфрата 7-тисячне військо. Коли вони повернулись у свою країну (на найвіддаленішому Сході), біля берегів океану вони споглядали життя та присвячували час молитві, і коли апостоли розсіялись для проповідей Євангелія по всьому світі, то апостол Хома зустрів їх у Парфії, де вони прийняли від нього хрещення і стали проповідниками нової віри. Легенда додає, що їх мощі з часом було знайдено імператрицею Оленою та покладено спочатку в Константинополі, але звідти перенесені в Медіолан (Мілан), а потім до Кельну, де, як стверджують, їх черепи, як святиня, зберігаються й дотепер.

Маги на давньому Сході

Докладніше: Маг

Батьківщина згаданих в україномовному перекладі Біблії волхвів — давній Схід, волхви чи маги згадуються як особливий клас у мідян та персів. За свідченням Геродота, вони були одним з 6-ти племен давніх мідян, яке, можливо, зосередило у своїх руках всі релігійні функції, як це було, наприклад, з племенем левитів у давніх євреїв.

Кельтський аналог слова волхв — друїд.

Етимологія

Ст.-укр. волхвъ як болг. вълхва («розбійник»; «чарівник») та словен. vôlhva («чарівниця») походить від староцерк.-слов. вълхвъ («маг») та пов'язане з дієсловом влъсноути («бурмотати»). Існують теорії щодо походження основи *volth для слова «волхв» од давньоперськ. *parth («Парфія»)[5] шляхом багатьох перетворень[6] протягом століть.

Від слова волхвъ походять слова волхвовати, волшебный, волшебникъ, волшебница, волшебство, яким в сучасній мові відповідають чарувати, чарівний, чарівник, чарівниця.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волхви

Примітки

  1. ↑ Євангеліє від псевдо-Матфія. 16.
  2. ↑ Протоєвангеліє від Іакова. XXI
  3. ↑ Яків Кротов. Словник святих
  4. ↑ С. С. Аверинцев. София-Логос.— К.: Дух і Літера, 2001 с. 57-58 (рос.)
  5. ↑ Тищенко К. М. Забуті ґабри-вигнанці. — На стор.227
  6. ↑ Тищенко К. М. Авеста і Парфія. — Хвил. 26.33-27.15.

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волхви&oldid=29603233