Vitellaria: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Add rules about foreign words in Ukrainian language
Мітки: Скасовано перше редагування Візуальний редактор
м Відкинуто редагування Woodardemmie (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot
Мітка: Відкіт
Рядок 1: Рядок 1:
{{Speciesbox
{{Speciesbox
<nowiki>|</nowiki> name =
| name =
<nowiki>|</nowiki> image = Vitellaria paradoxa MS 6563.JPG
| image = Vitellaria paradoxa MS 6563.JPG
<nowiki>|</nowiki> image_caption = Дерево ши
| image_caption = Дерево ші
<nowiki>|</nowiki> status = VU
| status = VU
<nowiki>|</nowiki> status_system = iucn2.3
| status_system = iucn2.3
<nowiki>|</nowiki>display_parents = 2
|display_parents = 2
<nowiki>|</nowiki>genus = Vitellaria
|genus = Vitellaria
<nowiki>|</nowiki>parent_authority = [[C.F.Gaertn.]]
|parent_authority = [[C.F.Gaertn.]]
|species = paradoxa
|species = paradoxa
<nowiki>|</nowiki>authority = C.F.Gaertn.
|authority = C.F.Gaertn.
<nowiki>|</nowiki> synonyms = див. [[#Синоніми[синоніми]]
| synonyms = див. [[#Синоніми[синоніми]]
<nowiki>|</nowiki> subdivision_ranks =
| subdivision_ranks =
<nowiki>|</nowiki> subdivision =
| subdivision =
<nowiki>|</nowiki> range_map = Vitellaria paradoxa distribution.png
| range_map = Vitellaria paradoxa distribution.png
<nowiki>|</nowiki> range_map_caption = Мапа ареалу виду
| range_map_caption = Мапа ареалу виду
}}
}}


'''''Vitellaria paradoxa'''''— [[Тропічний кліматичний пояс|тропічне]] дерево родини [[Сапотові]], єдиний вид роду '''''Vitellaria'''''. Походить з [[Африка|Африки]]. Також відоме під назвами '''дерево ши''' ({{lang-en|shea}}) або '''карите́''' ({{lang-fr|karité}}). Плоди дерева використовуються в їжу, а також для виробництва олії.
'''''Vitellaria paradoxa'''''&nbsp;— [[Тропічний кліматичний пояс|тропічне]] дерево родини [[Сапотові]], єдиний вид роду '''''Vitellaria'''''. Походить з [[Африка|Африки]]. Також відоме під назвами '''дерево ші''' ({{lang-en|shea}}) або '''каріте́''' ({{lang-fr|karité}}). Плоди дерева використовуються в їжу, а також для виробництва олії.


== Розповсюдження ==
== Розповсюдження ==
Рядок 23: Рядок 23:


== Опис ==
== Опис ==
''Vitellaria paradoxa''&nbsp;— дерево з товстою глибоко-тріщинистою грубою [[Кора рослин|корою]]. Росте повільно. Висота до 20 м, [[Стовбур (ботаніка)|стовбур]] може досягати метру в [[діаметр]]і<ref name=eol/>. Деревина тверда, важка, темно-червоного кольору.
''Vitellaria paradoxa''&nbsp;— дерево з товстою глибоко-тріщинистою грубою [[Кора рослин|корою]]. Росте повільно. Висота до 20&nbsp;м, [[Стовбур (ботаніка)|стовбур]] може досягати метру в [[діаметр]]і<ref name=eol/>. Деревина тверда, важка, темно-червоного кольору.


[[Крона дерева|Крона]] густа, розгалужена. Дерево листопадне, але нове листя з'являється одразу після опадання старого. [[листок|Листки]] жорсткі, шкірясті, еліптичні з суцільним краєм, ростуть пучками на кінцях гілок.
[[Крона дерева|Крона]] густа, розгалужена. Дерево листопадне, але нове листя з'являється одразу після опадання старого. [[листок|Листки]] жорсткі, шкірясті, еліптичні з суцільним краєм, ростуть пучками на кінцях гілок.
Рядок 31: Рядок 31:
Визрівання плодів триває 4-6 місяців. Недозрілі плоди зеленого кольору, визріваючи, стають коричневими. Хоча традиційно плоди цього дерева називають [[горіх (плід)|горіхами]], насправді це [[кістянка|кістянки]]. Плоди округлої або подовженої форми, діаметром близько 3-6&nbsp;см, на ніжках довжиною 1-3&nbsp;см, на вигляд схожі на [[Слива домашня|сливи]]. Складаються з тонкої їстівної [[М'якоть|м'якоті]], яка оточує порівняно велику, багату на олію яйцеподібну насінину з тонкою шкаралупою. Вага насінини приблизно 3 грами.
Визрівання плодів триває 4-6 місяців. Недозрілі плоди зеленого кольору, визріваючи, стають коричневими. Хоча традиційно плоди цього дерева називають [[горіх (плід)|горіхами]], насправді це [[кістянка|кістянки]]. Плоди округлої або подовженої форми, діаметром близько 3-6&nbsp;см, на ніжках довжиною 1-3&nbsp;см, на вигляд схожі на [[Слива домашня|сливи]]. Складаються з тонкої їстівної [[М'якоть|м'якоті]], яка оточує порівняно велику, багату на олію яйцеподібну насінину з тонкою шкаралупою. Вага насінини приблизно 3 грами.


Зазвичай дерево починає давати перші плоди у віці 10-15 років, найбільші врожаї&nbsp;— з віку 20-30 років. Може плодоносити до 200 років. У середньому збирають 15-20&nbsp;кг свіжих плодів з дерева, з яких можна отримати 6-8&nbsp;кг насіння. З 5&nbsp;кг сухого насіння виходить 1 кг [[Олія дерева ши|олії ши]].
Зазвичай дерево починає давати перші плоди у віці 10-15 років, найбільші врожаї&nbsp;— з віку 20-30 років. Може плодоносити до 200 років. У середньому збирають 15-20&nbsp;кг свіжих плодів з дерева, з яких можна отримати 6-8&nbsp;кг насіння. З 5&nbsp;кг сухого насіння виходить 1 кг [[Олія дерева ши|олії ші]].


<gallery mode="packed" heights=130px>
<gallery mode="packed" heights=130px>
Рядок 42: Рядок 42:
[[Файл:Sheabutter-virginsheabutter.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Олія ші]]
[[Файл:Sheabutter-virginsheabutter.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Олія ші]]
[[Файл:Sheaoutput.png|thumb|300px|right|Світове виробництво ші]]
[[Файл:Sheaoutput.png|thumb|300px|right|Світове виробництво ші]]
Плоди дерева ши<ref>{{Cite web|title=Правило «дев’ятки»|url=https://ukr-mova.in.ua/blog/pravulo-dev%E2%80%99yatku|website=Мова – ДНК нації|accessdate=2024-01-02|language=ua|first=Мова-ДНК|last=нації}}</ref>— традиційна африканська їжа. Вони містять багато поживних речовин, завдяки чому допомагають багатьом племенам переживати періоди, коли іншої їжі бракує<ref name=yidana/>.
Плоди дерева ші&nbsp;— традиційна африканська їжа. Вони містять багато поживних речовин, завдяки чому допомагають багатьом племенам переживати періоди, коли іншої їжі бракує<ref name=yidana/>.


Деревина використовується африканцями для будівництва, оскільки вона не ушкоджується [[терміти|термітами]], та для виробництва [[Деревне вугілля|деревного вугілля]]<ref name=eol/>.
Деревина використовується африканцями для будівництва, оскільки вона не ушкоджується [[терміти|термітами]], та для виробництва [[Деревне вугілля|деревного вугілля]]<ref name=eol/>.


Але основним застосуванням дерева ши є виробництво [[олія|олії]]. Археологічні знахідки свідчать, що [[Олія дерева ши|олія ши]] з плодів дерева виготовляли вже в 14 ст.<ref name=neu/>. В Африці олію ши вживають у їжу, використовують для укладання зачісок, виробництва [[свічка|свічок]] та для лікування ран, розтягу [[Зв'язка (анатомія)|зв'язок]], [[артрит]]у, [[набряк]]ів<ref name=eol/>, на Заході вона широко використовується у косметиці як [[Емолієнт]].
Але основним застосуванням дерева ші є виробництво [[олія|олії]]. Археологічні знахідки свідчать, що [[Олія дерева ши|олія ші]] з плодів дерева виготовляли вже в 14 ст.<ref name=neu/>. В Африці олію ші вживають у їжу, використовують для укладання зачісок, виробництва [[свічка|свічок]] та для лікування ран, розтягу [[Зв'язка (анатомія)|зв'язок]], [[артрит]]у, [[набряк]]ів<ref name=eol/>, на Заході вона широко використовується у косметиці як [[Емолієнт]].


Олія ши складається з 5 основних жирних кислот: [[олеїнова кислота|олеїнової]], [[стеаринова кислота|стеаринової]], [[лінолева кислота|лінолевої]], [[пальмітинова кислота|пальмітинової]], [[арахінова кислота|арахінової]]. Від співвідношення в олії стеаринової та олеїнової кислот залежить, чи буде вона твердою, чи рідкою при кімнатній температурі. Співвідношення цих кислот в олії сильно варіюється в залежності від місцевості, де росло дерево. Олія ши також багата на [[фенол]]и, в першу чергу [[катехіни]], які відомі своїми [[антиоксидант]]ними властивостями. Вміст фенолів в олії залежить від способу [[екстрагування]] та умов, в яких вирощувалося дерево<ref name = "Maranz Agroforestry Systems 60"/>.
Олія ші складається з 5 основних жирних кислот: [[олеїнова кислота|олеїнової]], [[стеаринова кислота|стеаринової]], [[лінолева кислота|лінолевої]], [[пальмітинова кислота|пальмітинової]], [[арахінова кислота|арахінової]]. Від співвідношення в олії стеаринової та олеїнової кислот залежить, чи буде вона твердою чи рідкою при кімнатній температурі. Співвідношення цих кислот в олії сильно варіюється в залежності від місцевості, де росло дерево. Олія ші також багата на [[фенол]]и, в першу чергу [[катехіни]], які відомі своїми [[антиоксидант]]ними властивостями. Вміст фенолів в олії залежить від способу [[екстрагування]] та умов, в яких вирощувалося дерево<ref name = "Maranz Agroforestry Systems 60"/>.


== Етимологія назви ==
== Етимологія назви ==
Назва дерева ''ши'' походить з західноафриканської мови [[Бамбара (мова)|бамбара]], в якій воно називається ''шіїрі'' або ''шіцу''. Також дерево широко відоме під назвою ''карите''<ref>{{Cite web|title=Правило «дев’ятки»|url=https://ukr-mova.in.ua/blog/pravulo-dev%E2%80%99yatku|website=Мова – ДНК нації|accessdate=2024-01-02|language=ua|first=Мова-ДНК|last=нації}}</ref>, яка походить від слова ''гаріті'' мови [[Волоф (мова)|волоф]].
Назва дерева ''ші'' походить з західноафриканської мови [[Бамбара (мова)|бамбара]], в якій воно називається ''шіїрі'' або ''шіцу''. Також дерево широко відоме під назвою ''каріте'', яка походить від слова ''гаріті'' мови [[Волоф (мова)|волоф]].


За біологічною класифікацією ''Vitellaria paradoxa'' раніше відносили до роду ''Butyrospermum'', що в перекладі означає «олійне насіння». Колишня назва виду ''parkii'' була дана на честь шотландського дослідника [[Мунго Парк]]а, який описав рослину під час своєї подорожі до Сенегалу.
За біологічною класифікацію ''Vitellaria paradoxa'' раніше відносили до роду ''Butyrospermum'', що в перекладі означає «олійне насіння». Колишня назва виду ''parkii'' була дана на честь шотландського дослідника [[Мунго Парк]]а, який описав рослину під час своєї подорожі до Сенегалу.


В різних африканських мовах ''Vitellaria paradoxa'' має багато різних назв.
В різних африканських мовах ''Vitellaria paradoxa'' має багато різних назв.

Версія за 19:48, 2 січня 2024

Vitellaria
Дерево ші
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Сапотові (Sapotaceae)
Підродина: Sapotoideae
Рід: Vitellaria
C.F.Gaertn.
Вид:
V. paradoxa
Біноміальна назва
Vitellaria paradoxa
C.F.Gaertn.
Мапа ареалу виду
Синоніми

див. [[#Синоніми[синоніми]]

Vitellaria paradoxa — тропічне дерево родини Сапотові, єдиний вид роду Vitellaria. Походить з Африки. Також відоме під назвами дерево ші (англ. shea) або каріте́ (фр. karité). Плоди дерева використовуються в їжу, а також для виробництва олії.

Розповсюдження

Vitellaria paradoxa росте у дикій природі у сухій африканській савані від Сенегалу на заході до Судану на сході та на підніжжі Ефіопського нагір'я. Цей вид зустрічається у 19 країнах африканського континенту: Беніні, Буркіна-Фасо, Камеруні, ЦАР, Чаді, Ефіопії, Гані, Гвінеї-Бісау, Кот-д'Івуарі, Малі, Нігері, Нігерії, Сенегалі, Сьєрра-Леоне, Південному Судані, Судані, Того, Уганді, ДР Конго і Гвінеї. Vitellaria paradoxa — один з ключових видів для традиційних агролісоводських систем регіону Сахель, оскільки контролює ерозію[1].

Опис

Vitellaria paradoxa — дерево з товстою глибоко-тріщинистою грубою корою. Росте повільно. Висота до 20 м, стовбур може досягати метру в діаметрі[1]. Деревина тверда, важка, темно-червоного кольору.

Крона густа, розгалужена. Дерево листопадне, але нове листя з'являється одразу після опадання старого. Листки жорсткі, шкірясті, еліптичні з суцільним краєм, ростуть пучками на кінцях гілок.

Квітне ароматними коричневими або кремовими квітами, які зібрані у суцвіття зонтиками. Запилюється комахами.

Визрівання плодів триває 4-6 місяців. Недозрілі плоди зеленого кольору, визріваючи, стають коричневими. Хоча традиційно плоди цього дерева називають горіхами, насправді це кістянки. Плоди округлої або подовженої форми, діаметром близько 3-6 см, на ніжках довжиною 1-3 см, на вигляд схожі на сливи. Складаються з тонкої їстівної м'якоті, яка оточує порівняно велику, багату на олію яйцеподібну насінину з тонкою шкаралупою. Вага насінини приблизно 3 грами.

Зазвичай дерево починає давати перші плоди у віці 10-15 років, найбільші врожаї — з віку 20-30 років. Може плодоносити до 200 років. У середньому збирають 15-20 кг свіжих плодів з дерева, з яких можна отримати 6-8 кг насіння. З 5 кг сухого насіння виходить 1 кг олії ші.

  • Листя
    Листя
  • Недозрілі плоди
    Недозрілі плоди
  • Плоди
    Плоди

Використання

Олія ші
Світове виробництво ші

Плоди дерева ші — традиційна африканська їжа. Вони містять багато поживних речовин, завдяки чому допомагають багатьом племенам переживати періоди, коли іншої їжі бракує[2].

Деревина використовується африканцями для будівництва, оскільки вона не ушкоджується термітами, та для виробництва деревного вугілля[1].

Але основним застосуванням дерева ші є виробництво олії. Археологічні знахідки свідчать, що олія ші з плодів дерева виготовляли вже в 14 ст.[3]. В Африці олію ші вживають у їжу, використовують для укладання зачісок, виробництва свічок та для лікування ран, розтягу зв'язок, артриту, набряків[1], на Заході вона широко використовується у косметиці як Емолієнт.

Олія ші складається з 5 основних жирних кислот: олеїнової, стеаринової, лінолевої, пальмітинової, арахінової. Від співвідношення в олії стеаринової та олеїнової кислот залежить, чи буде вона твердою чи рідкою при кімнатній температурі. Співвідношення цих кислот в олії сильно варіюється в залежності від місцевості, де росло дерево. Олія ші також багата на феноли, в першу чергу катехіни, які відомі своїми антиоксидантними властивостями. Вміст фенолів в олії залежить від способу екстрагування та умов, в яких вирощувалося дерево[4].

Етимологія назви

Назва дерева ші походить з західноафриканської мови бамбара, в якій воно називається шіїрі або шіцу. Також дерево широко відоме під назвою каріте, яка походить від слова гаріті мови волоф.

За біологічною класифікацію Vitellaria paradoxa раніше відносили до роду Butyrospermum, що в перекладі означає «олійне насіння». Колишня назва виду parkii була дана на честь шотландського дослідника Мунго Парка, який описав рослину під час своєї подорожі до Сенегалу.

В різних африканських мовах Vitellaria paradoxa має багато різних назв.

Мова Назва Значення
Кусаал[en] Ta'ama горіхи ші
Гонжа[en] kakulugu дерево ші
Хауса Kadanya дерево ші
Дагбані[en] tááŋ̀à дерево ші
Чві ŋ̀kú олія ші
Ігбо òkwùma олія ші
Йоруба ori олія ші
Нупе èkó олійний горіх ші
Обіро òkʷô дерево ші
Коро Вачі[en] kɔ̃̀ɲɔ̃̀ дерево ші
Аке[en] kìkyɔ̃̀ дерево ші
Тарок ìkíní дерево ші
Джарава[en] kólá дерево ші
Бамбара ʃi ші
Дагарі[en] Chuuma горіхи ші
Таленсі[en] Ta-an дерево ші
Фон Limou
Ані bushi burforno олія ші
Маргі[en] Wur huma дерево ші
Зарі[en] Wangal ші
Акан nkuto олія ші

Синоніми

  • Bassia parkii G.Don
  • Butyrospermum mangifolium (Pierre[en] ex A.Chev.) A.Chev.
  • Butyrospermum paradoxum (C.F.Gaertn.) Hepper
  • Butyrospermum paradoxum subsp. parkii (G.Don) Hepper
  • Butyrospermum parkii (G.Don) Kotschy
  • Butyrospermum parkii var. mangifolium Pierre ex A.Chev.
  • Butyrospermum parkii var. poissonii A.Chev.
  • Butyrospermum poissonii (A.Chev.)
  • Lucuma paradoxa (C.F.Gaertn.)
  • Mimusops capitata Baker
  • Mimusops pachyclada Baker

Примітки

  1. ↑ а б в г Courteau, Jacqueline. Vitellaria paradoxa C. F. Gaertn (англійською) . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  2. ↑ E.T. Masters; J.A. Yidana; P.N. Lovett. Trade and sustainable forest management (англійською) . FAO.org. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 4 березня 2017.
  3. ↑ *Neumann, K., et al. 1998. Remains of woody plants from Saouga, a medieval west African village. Vegetation History and Archaeobotany, 7:57-77.
  4. ↑ Maranz, Steven; Wiesman, Zeev; Bisgaard, Johan; Bianchi, Giorgio (2004). Germplasm resources of Vitellaria paradoxa based on variations in fat composition across the species distribution range. Agroforestry Systems (in cooperation with ICRAF). Kluwer Academic Publishers. 60 (1): 71—76. doi:10.1023/B:AGFO.0000009406.19593.90. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017. {{cite journal}}: Cite використовує застарілий параметр |subscription= (довідка)
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Бази даних таксонів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Vitellaria&oldid=41345088