Чорний шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Боплана, на якій є Чорний шлях

Чо́рний шлях — стародавній розгалужений торговельний шлях, яким користувалися тюркські народи Північного Причорномор'я для перекочівлі з Лівобережної України на Запоріжжя (Січ), Поділля, Галичину.

Назва[ред.ред. код]

Можливо, Чорним названий від Чорного лісу, де переховувались татари[джерело?].

За іншою версією, Чорний шлях є синонімом поняття Великий шлях - так як в тюрських мовах слово kara (чорний) є синонімом величі.

Чорний шлях називали також шляхом ясиру. Ним перекопські татари гнали населення України, Поділля та Галичини в ясир до Кафи, де вірменські та грецькі купці продавали їх далі. Напади перекопських татар відбувались з XV до XVIII віків під час численних воєн між Польщею та Кримським Ханством за українські землі.

Опис[ред.ред. код]

Частина середнього маршруту

В українських степах комунікаційних доріг в давні часи не існувало, тільки старовинні шляхи, якими тюркські народи користувались для перекочівлі та якими ходили торгові каравани по сіль в Крим, по рибу на Дон і Запорожжя або за збіжжям та по товари до турецького Очакова. Ці шляхи називали Чорним шляхом. Український люд називав цей шлях ще Шпаковим, від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався Керван йолу (караванна дорога).

До Львова вели усі три шляхи: від Сокаля та Жовкви українсько-волинський — Чорний (Північний), від Теребовлі та Золочева — Подільський або Кучманський і з півдня від Галича та Бучача — Волоський. Червона Русь була поділенна на дві частини. З яких західна процвітала з розквіту торгових міст (Перемишль, Ярослав), а східна з її оборонними замками була підставлена безкінечним грабіжництвам та нападам. Тут починалися схованки люду в печерах, підземних ходах. Кожен замок, кожне поселення мало такі підземні ходи, які простягалися часом на чверть милі. В цих підземних ходах люди ховалися самі, ховали худобу, збіжжя від орди.

Чорний шлях починався з Перекопського перешийка і йшов на північ, через запорозькі степи, на верхів'ях річок Інгула, Інгульця і Тясмину, повертав на захід та розгалужувався на декілька шляхів:

Північний шлях (Чорний): Замость, Сокаль, Немирів, Тартаків, Рава-Руська, Магерів, Белз, Жовква, Великі Мости, Каменка Струмилова, Городок, Куликів, Львів.

З Запоріжжя до Києва вів Херсонський Шлях.

Примітки

Джерела[ред.ред. код]