Дужки
Дужки́[1] — символи, що зазвичай використовуються парно для виокремлення частини інформації (уточнення на письмі, пріоритет операторів в математиці, функціональні групи в хімії тощо). У письмовому мовленні використовуються як пунктуаційний знак для виділення частини тексту, як то уточнення, вставні слова, ремарки тощо[2].
Вираз у дужках або саму дужку (зазвичай, фігурну) можуть також називати паранте́з[3] або паренте́за[4] (від грец. parénthesis — внесення, через фр. parenthèse)[5].
Розрізняють:
- круглі або заокруглені — ();
- квадратні — [ ];
- фігурні — { };
- кутові або ламані — <> та інші.
В українській мові використовуються три види дужок: круглі, квадратні та кутові[2].
- Частіше за все використовуються в письмовому мовленні як пунктуаційний знак для пояснень та уточнень: найвищою точкою України є гора Говерла (2061 м). Також вживається для виділення вставних слів, наприклад, автор, рік, джерело цитування, коментар редактора абощо: «Життя — се мій скарб…» (І. Франко)[2].
- В драматичних творах може позначати ремарки серед прямої мови героїв[2]: Хіба хочете, щоб вам на весіллі сю пісню співали? Ось слухайте. (Виборний співає)[6].
- Одинарна закривна кругла дужка використовується в нумерованих списках разом з літерами або арабськими цифрами: Комп’ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; в) клавіатури[2].
- Так позначаються бібліографічні цитати в деяких стилях: наприклад, (Schmidt & Oh, 2016) в стилі APA.
- Три дужки[en] або (((echo))) використовуються в англомовному середовищі антисемітами для надання негативного забарвлення поняттю, пов'язаному з євреями.
- В математиці такі дужки часто називаються операторними, бо використовуються для вказання пріоритету дій: наприклад, (2 + 3) · 4 означає, що спочатку виконується додавання, а потім вже множення (тобто, оператор додавання є більш пріоритетним). В достатньо великих формулах часто для цього використовують також квадратні та фігурні дужки.
- Позначення векторів: ; та матриць: .
- Біноміальні коефіцієнти: .
- В дужках зазвичай записують аргументи функцій, наприклад:
- Скалярний добуток:
- Періодичні дроби, для позначення повторюваних цифр:
- Числові проміжки: . Тут кругла дужка позначає, що межа проміжку не належить до нього. Тобто, для другого випадку:
- У фізиці має місце запис абсолютної похибки вимірювання вигляду 6,67408(31)·10−11 Н·м2·кг−2, ця формула еквівалентна запису 6,67408·10−11 Н·м2·кг−2 ± 0,00031·10−11 Н·м2·кг−2.
- В хімії використовують круглі дужки для виділення повторюваних функціональних груп: (C2H5)2O та для позначення ступеня окислення елемента: хлорид заліза(ІІІ) тощо.
- Номери рівнянь, рисунків, таблиць абощо зазвичай позначають в круглих дужках близько правого поля.
- В багатьох мовах програмування використовуються такі дужки для задання аргументів функцій та як операторні дужки.
- В мові Python круглі дужки позначають кортежі.
- Квадратні дужки використовують, коли потрібне уточнення в цитатах: Їх [заручників] було близько 100 осіб. Зокрема, таким чином можна позначити і деякі пропущені частини цитати, за допомогою трикрапки у квадратних дужках: [ … ][2].
- В драматичних творах може використовуватись для позначення дійової особи: [Наталка (кланяється):] Здорові були, добродію, пане возний![2][6].
- Часто так позначаються бібліографічні цитати: наприклад, [77, с. 20-21] значить, що інформація в реченні/абзаці взята з 77-го за номером джерела зі сторінок 20-21. Також у надрядковому вигляді пишуться виноски (наприклад, така є в кінці цього речення)[7].
- Як зазначено вище, у великих формулах квадратні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають вищий рівень підпорядкування, як тут: — так краще видно, які дії застосовуються.
- Ціла частина від числа: , . Для цього також використовують спеціальні дужки та .
- Векторний добуток: .
- Числові проміжки: . Тут квадратна дужка позначає, що межа проміжку належить до нього, а кругла — навпаки.
- Комутатор і антикомутатор , але для останнього іноді використовують фігурні дужки без нижнього індексу.
- Сукупність рівнянь або нерівностей. Тобто, це позначає, що має виконуватись хоча б одне із тверджень. Наприклад, рівносильне твердженню «x менший за -2, або х більший за 2».
- Так можуть позначатись: символ Кронекера, характеристична функція, функція Гевісайда, Signum-функція, інколи матриці та вектори тощо.
- В хімії так позначають комплексні аніони та катіони: наприклад, K3[Fe(CN)6]. Крім того, згідно з номенклатурою IUPAC, в квадратні дужки записується кількість атомів в містках між двома атомами в назвах органічних поліциклічних сполук: трицикло[3.3.1.13,7]декан.
- У фонетиці квадратні дужки позначають транскрипцію: слово обличчя транскрибується як [ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ] або [обли́ч’:а].
- В вікірозмітці використовуються подвійні дужки для внутрішніх посилань, перенаправлень, категорій та інтервікі, а одинарні — для зовнішніх посилань. Посилання за допомогою квадратних дужок також реалізовані в Markdown.
- В мовах програмування часто так позначають індекси масивів, списків абощо: наприклад
list[0]
у Python поверне перший елемент списку. - В мові Python квадратні дужки також позначають списки.
- Можуть позначати необов'язковість (див. Нотація Бекуса — Наура). Зокрема, в мові розмітки LaTeX необов'язкові аргументи функцій передаються саме так.
- Як було зазначено вище, у великих формулах фігурні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають найвищий рівень підпорядкування (тобто, квадратні та круглі дужки мають знаходитись всередині фігурних.
- Дуже часто одинарною дужкою позначають деяку сукупність понять, наприклад, доданки у довгій сумі та подібних записах: .
- Дробова частина від числа: .
- Позначення множин: .
- Система рівнянь або нерівностей. Більш загально це значить, що мають виконуватись всі твердження, об'єднані такою дужкою. Наприклад, рівносильне твердженню «x менший за 5, та х більший за 2». Аналогічним чином працює задання кусково-заданих функцій.
- Так можуть позначатись: характеристична функція, антикомутатор тощо.
- У вікірозмітці використовуються подвійні та потрійні фігурні дужки для шаблонів, змінних, функцій абощо. Подібні явища також є в Django, Jinja та інших.
- В мовах програмування (зокрема С-похідних) фігурні дужки задають інтендацію. Подібне застосування вони мають і в LaTeX.
- В мові Python фігурні дужки позначають словники та множини.
- Широко використовуються у вебшаблонізаторі Jinja для шаблонів, функцій, змінних абощо.
Кутові дужки мають кілька основних форм: <…> та ⟨…⟩. Перші зазвичай використовуються в мовах програмування та розмітки (а в одинарному вигляді — як знаки нерівності), а другі для позначення вузькоспеціалізованих понять в точних науках.
- ⟨ ⟩Кутові дужки використовуються в українській мові для передачі пропущених частин цитат (аналогічно квадратним): Про цей переклад «Іліади» І. Франко сказав: «< … > се не популяризований, але справді націоналізований наш український Гомер, і то націоналізований так щасливо, що я не знаю нації, яка могла б похвалитися подібною працею» [2].
- В японській, корейській та китайській мовах використовуються символи (т.з. шеврони), схожі на кутові дужки:〈…〉або《…》. Проте, в японській мові часто використовуються та європейські круглі дужки.
- Можуть позначати середнє значення: наприклад, середнє значення функції за часом може бути записане як .
- Можуть позначати скалярний добуток:
- Використовуються у нотації бра-кет для позначення квантових станів.
- В HTML та XML складають основу синтаксису, задаючи теги.
- В C++ кутові дужки позначають, що необхідний заголовковий файл потрібно шукати в одній із стандартних директорій, наприклад:
#include <stdio.h>
. - В деяких програмах та мовах розмітки подвійні < перетворюються на лапки.
- В МФА використовуються скісні риски як дужки — для фонематичного запису слів: /…/, на противагу фонетичному, який позначається квадратними дужками.
- Для багатьох класичних дужок також існують подвійні варіанти: ⸨…⸩, ⟦…⟧, ⫽…⫽, ⟪…⟫. Наприклад, ⟦…⟧ позначають дуже точний фонетичний запис.
- ↑ ДУЖКИ — СЛОВОЗМІНА | Горох — українські словники. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ а б в г д е ж и Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | «Український правопис». Електронна версія офіційного видання. web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ парантез — Великий тлумачний словник сучасної мови. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ парентеза — Словник з творів Івана Франка. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ парантез — Словник іншомовних слів Мельничука. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ а б Іван Котляревський. Наталка Полтавка
- ↑ NaUKMA Library (19 грудня 2016). Складання бібліографічних списків до наукових робіт. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- Український правопис 2019 року на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.].
- Александрова Н. В. История математических терминов, понятий, обозначений : словарь-справочник. — 3-е изд. — СПб : ЛКИ, 2008. — 248 с. — ISBN 978-5-382-00839-4. (рос.)
- Кэджори Ф. История элементарной математики. — Одеса : Mathesis.(рос.)