Кокошник (архітектура)
Коко́шник — напівкруглий або кілеподібний зовнішній декоративний елемент у вигляді несправжньої закомари. Етимологічно термін пов'язаний з назвою традиційного російського жіночого головного убору кокошника.
Кокошники набули поширення в російській церковній архітектурі XVI і, особливо, XVII століття. На відміну від закомар, мають виключно декоративне значення (не відповідають формам склепінь). Розташовуються на стінах, в основах шатер і барабанів бань, вінчають віконні наличники, зменшуються догори ярусами (один над одним або «вперебіжку») покривають склепіння.
-
Спаський собор (Андроніків монастир), комбінація кокошників та закомар
-
Храм Миколи на Посаді (Коломна) — п'ять ярусів кокошників повністю покривають зводи ззовні
-
Кілеподібні кокошники церкви Іллі Пророка у Ярославлі
-
Церква Святого Сімеона Стовпника, Новий Арбат, Москва
Джерела
- БСЭ — Кокошник (в архитектуре) (рос.)
- «Искусство», часть 1, М., «Аванта+», 2004, ст. 669 (рос.)