Commercial Crew Development

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:12, 25 квітня 2021, створена Iidsh (обговорення | внесок) (Доповнено)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Логотип програми

Commercial Crew Development — багатофазова програма розвитку космічних технологій, а саме, комерційних (належать певній компанії, а не державі) пілотованих космічних кораблів (ПКК). Заснована Урядом США, адміністрування здійснює НАСА. Згідно з нею, кораблі повинні літати на ННО, а конкретно — до Міжнародної космічної станції, щоб здійснювати транспортування до і від неї членів екіпажу.[1] Доставка туди ж вантажів здійснюється за програмою Commercial Resupply Services. CCDev є продовженням Commercial Orbital Transportation Services.

Розроблені ПКК повинні відповідати наступним вимогам:

  • доставка чотирьох членів екіпажу та їхніх речей до МКС і їх повернення;
  • надання цілодобового притулку в разі небезпечної ситуації на МКС;
  • забезпечення гарантованого повернення екіпажу на Землю в разі надзвичайної ситуації;
  • спроможність залишатися пристикованим до МКС 210 днів (Спейс Шаттл міг це робити лише 12 днів).

Конкурс між компаніями-претендентами розпочався у 2010 році і складався із кількох фаз. Після кожної обраним компаніям-учасницям виділялися певні кошти на розробку ПКК, але остаточні переможці визначилися після п'ятої фази. Ними стали:

  • компанія Boeing, яка на розробку свого корабля CST-100 Starliner отримала $4'820,9 млрд;
  • компанія SpaceX, яка для свого Dragon 2 отримала $3'144,6 млрд.

Наразі SpaceX та Boeing знаходяться на стадії отримання дозволу на перевезення людей. На серпень 2018 року запланований політ їхніх ПКК до МКС без екіпажу (SpaceX DM-1), а пілотований політ компанії планують не раніше грудня 2018 року (SpaceX DM-2).[2] Однак НАСА заявило, що із вимог безпеки навряд зможе дозволити польоти із екіпажем раніше грудня 2019 року.[3]

Кошти, виділені учасникам конкурсу після кожної фази відбору, $млрд.

CCDev1[4]
(2010—2011)
CCDev2[5]
(2011—2012)
Commercial Crew integrated Capability[6]
(2012—2014)
Certification Products Contract[7]
(2013—2014)
Commercial Crew Transportation Capability[8] Загалом
(2010—2017)
Boeing 18,0 92,3 + 20,6 460,0 + 20 9,9 4'200,0 4'820,9
Blue Origin 3,7 22,0 25,7
Sierra Nevada Corp 20,0 80,0 + 25,6 212,5 + 15 10,0 362,1
SpaceX 75,0 440,0 + 20 9,6 2'600,0 3'144,6
ULA 6,7 - 6,7
Paragon Space 1,4 1,4
49,8 315,5 1'167,5 29,6 6'800,0 8'362,4

24 квітня 2021 SpaceX в третій раз відправляє людей на МКС в рамках багатомілльярдного контракту із NASA за програмою Commercial Crew Program[9].

Посилання

Примітки

  1. NASA шукає більше пропозицій для Commercial Crew Development. прес-реліз. nasa.gov. 25 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2018.(англ.)
  2. Календар польотів до МКС. spaceflight101.com. 9 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.(англ.)
  3. Foust, Jeff (17 січня 2018). Управління урядової звітності попереджає про подальші запізнення у сертифікації комерційних пілотованих кораблівя. spacenews.com. Процитовано 31 січня 2018.(англ.)
  4. НАСА обрало комерційні компанії для початку розвитку пілотованого космічного корабля. прес-реліз. nasa.gov. 1 лютого 2010. Процитовано 17 лютого 2018.(англ.)
  5. NASA Awards Next Set Of Commercial Crew Development Agreements. прес-реліз. nasa.gov. 18 квітня 2011. Процитовано 17 лютого 2018.(англ.)
  6. NASA анонсувало додаткову фазу Commercial Crew Development. Space Ref. spaceref.biz. 15 серпня 2013. Процитовано 17 лютого 2018.(англ.)
  7. NASA оголошує переможців. Це ще один крок до безпечного запуску астронавтів із американської землі. nasa.gov. 10 грудня 2012. Процитовано 17 лютого 2018.(англ.)
  8. NASA обирає американські компанії для транспортування астронавтів до МКС. nasa.gov. Процитовано 17 лютого 2018.(англ.)
  9. В космос — на полгода. Корабль SpaceX Crew Dragon стыковался с Международной космической станцией. nv.ua (рос.). Процитовано 25 квітня 2021.