Прапорщик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапорщик
КраїнаУкраїна Україна
Вид збройних сил[Всі види й роди Збройних Сил України]
Категоріясержантський і старшинський склад
Створено1991
Скасовано2020
Вище званняСтарший прапорщик
Нижче званняСтаршина
Рівноцінні званняВМС: Мічман
Погон прапорщика на польовому однострої

Пра́порщик (рос. прапорщик від церк.-слов. пра́поръ), заст. підхору́нжий[1] — військове звання молодшого командного (унтер-офіцерського) складу в армії багатьох країн.

Близький еквівалент званню «прапорщик» — молодше офіцерське звання енсин, що існує (або існувало) у ряді країн. Зазначене військове звання в Україні має відповідний код у НАТО OR-8.

В Україні з 1 жовтня 2020 року відповідником званню прапорщика є звання штаб-сержант.

Історія

У російській армії за указом царя Олексія Михайловича в 1649 році вперше прапорщиками стали називатися прапороносці, що призначалися із числа наймужніших, фізично міцних, перевірених у боях воїнів. Петро І, створюючи регулярну армію, в 1712 році ввів військове звання прапорщика як перший (молодший) чин офіцерського складу в піхоті і кавалерії. У 1699—1716 роках чин прапорщика вирізнявся срібним горжетом у військовому строю: поле горжету, обідок і полковий гербовий знак (з 1775 р. — державний герб)[2]. Від 1 січня 1827 р. звання прапорщика (у складі обер-офіцерів) відрізнялося однією зірочкою на еполетах[2].

В 1811 р. воно введене і в артилерії. В 1884 чин прапорщика був залишений в армії тільки для воєнного часу, з 1886 року встановлений для молодших офіцерів запасу. В чині прапорщика залишив військову службу всесвітньо відомий анархіст М. О. Бакунін (1814—1876).

До 1917 року звання прапорщика присвоювалося особам, що закінчили прискорений курс військових училищ або шкіл прапорщиків, та склали екзамени за певною програмою. У воєнний час допускалося присвоєння звання прапорщика за бойові заслуги (без іспиту) унтер-офіцерам, що мали вищу або середню освіту. Звичайно прапорщики призначалися командирами взводів і на відповідні їм посади.

Згідно Табеля про ранги звання прапорщика у піхоті прирівнювалося до 14-го класу, до корнета у кавалерії, до хорунжого у тогочасних козаків, до цивільного звання колезького реєстратора (власникові 14 класу до 1845 р. надавалося особисте дворянство і до 1917 р. почесне громадянство[ru]),[3].

Відзнаки прапорщиків до 1917

У Збройних силах СРСР звання прапорщика і мічмана введено з 1 січня 1972 року (проіснували до 1991 р.). Прапорщики й мічмани являли собою окрему категорію військовослужбовців. За своїм службовим становищем, обов'язками і правами вони займають місце, близьке до молодших офіцерів, є їхніми найближчими помічниками й начальниками для солдатів (матросів) і сержантів (старшин) однієї з ними частини.

Погони прапорщиків СРСР (1972−1991):
Мотострілецькі війська,
загальновійськові погони
сухопутних військ
Технічні, інженерні,
танкові, артилерійські,
ракетні,
автомобільні, будівничі
Військово-повітряні сили
Морська авіація,
Повітряно-десантні війська
Міліція, МВС СРСР Bнутрішні війська
МВС СРСР
До парадної форми одягу
(нашивні)
До щоденної форми одягу
(нашивні й знімні)
від 1972

Прапорщик
(1971—1991)
Старший прапорщик
(1981—1991)
Прапорщик
(1971—1991)
Старший прапорщик
(1981—1991)
Прапорщик
(1971—1991)
Старший прапорщик
(1981—1991)
Прапорщик Старший прапорщик

Військове звання прапорщика в Україні надавалося й надається тим, хто служив та служить на військовій службі за контрактом на посаді прапорщика (мічмана):

  • військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, котрі прослужили на строковій службі не менш як 1 рік маючи перед присвоєнням звання повну загальну середню освіту та закінчили школу прапорщиків, техніків або інші відповідні навчальні заклади, де відбувається вишкіл на військово-облікову спеціальність прапорщиків (мічманів);
  • хто прослужив на строковій військовій службі не менше 1 року і має вищу освіту відповідну військово-обліковій спеціальності;
  • хто призначений на посаду прапорщика (мічмана) і успішно виконує обов'язки на відповідній посаді у воєнний час[4].

Прапорщики носять погони і нарукавні знаки розрізнення встановленого зразка. У Збройних силах України військові звання прапорщика та старшого прапорщика, відносяться до військових звань старшинського та сержантського складу. Від 5 липня 2016 року військове звання прапорщика ЗСУ відображає широкий шеврон і дуга, старшого прапорщика — вузький шеврон з широким шевроном та дугою[5] (відповідно Наказу № 606 Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 р.[6]).

Законом № 205-IX від 17 жовтня 2019 р. в Україні з 1 жовтня 2020 року замінено звання прапорщика на штаб-сержанта, відповідне йому корабельне звання мічмана — на штаб-старшину[7].

Галерея знаків розрізнення прапорщика і мічмана в Україні

Збройні сили України (до 2016) Військово-морських сил України Міліція України (до 2016) Збройні сили України (2016)
Старший прапорщик
Прапорщик
Старший мічман
Мічман
(Військово-медична
служба)
Старший прапорщик
Прапорщик
Старший прапорщик
Прапорщик

Галерея знаків розрізнення прапорщика в інших країнах

Знаки розрізнення прапорщиків у Збройних силах Словенії
Погони у Збройних силах Чехії (praporčický sbor, praporčíci)

У збройних силах Росії звання прапорщика було скасоване у 2009 році. Начальник Генерального Штабу Збройних Сил Росії Микола Макаров у грудні 2009 року заявив про ліквідацію інституту прапорщиків, який на початок року становив 142000 осіб[8].

27 лютого 2013 року на розширеній колегії Міністерства оборони Російської Федерації С. Шойгу заявив про повернення інституту прапорщиків і мічманів в Збройні Сили Росії[9].

Погони прапорщиків у Збройних силах Російської Федерації

Військове звання у Збройних силах Республіки Білорусь введено у 1992 році[10].

Знаки розрізнення прапорщиків у Збройних силах Білорусі

Див. також

нижче за рангом:
Старшина


Прапорщик
вище за рангом:
Старший прапорщик

Примітки

  1. прапорщик // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 192. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.
  2. а б Униформа и знаки различия Русской армии. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017. (рос.)
  3.  Российская Империя. Табель о рангах на YouTube (рос.)
  4. Указ Президента України №1053/2001 від 07 листопада 2001 р. "Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців", III. Військові звання, ст. 14-15. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.(укр.)
  5. Нові знаки розрізнення військових звань військовиків Збройних Сил України. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.(укр.)
  6. стор. 213, табл. 1, мал. 75-76; стор. 217, табл. 2, мал. 93-94, Наказ № 606 МОУ від 20.11.2017PDF
  7. Кабмін вніс законопроєкт про скасування звання прапорщика. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017. (укр.)
  8. Генштаб ВС РФ: завершен переход к новому облику армии. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 21 грудня 2009.(рос.)
  9. Гуськов А. В российскую армию возвращаются прапорщики: Репортаж — Телеканал «5 канал» // Сайт ОАО Телерадиокомпания «Петербург» (www.5-tv.ru), 1 июля 2013.(рос.)
  10. «Прапаршчык», Т.13, с.15 // Універсальная Беларуская энцыклапедыя : у 18 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў, Б. І. Сачанка і інш. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1996—2004. — ISBN 985-11-0035-8. (біл.)

Джерела

Посилання