Пасхалін Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:28, 11 жовтня 2021, створена Gavrut (обговорення | внесок) (виправила помилку у слові "Незалежності")
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Пасхалін
Народився18 січня 1984(1984-01-18)
с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, Українська РСР
Помер19 лютого 2014(2014-02-19) (30 років)
Київ, Україна Україна
·Розстріляний автоматною чергою в спину — отримав три вогнепальні та пневматичне поранення
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністькомірник
Відомий завдякиактивіст Євромайдану
Родичічетверо братів і сестер
Дітисин (8 р.)
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Юрій Олександрович Пасхалін (нар. 18 січня 1984, с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, УРСР — пом. 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Убитий біля Майдану Незалежності, боєць Небесної Сотні. Герой України.

Життєпис

Закінчив загальноосвітню школу № 11 у м. Сміла. Був вихованцем Школи олімпійського резерву в Харкові, займався штангою.

В останні роки проживав у Києві, працював на приватному підприємстві комірником.

На Майдані

Разом з колегами по роботі ходив на Майдан.

18 лютого вдень був на Майдані, а потім повернувся додому. Почувши по телевізору, що Майдан намагаються розігнати силою, а проти людей масово застосували вогнепальну зброю — знову вирушив на барикади.

Розстріляний автоматною чергою в спину 19 лютого — отримав три вогнепальні і пневматичне поранення. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги, обладнаного на першому поверсі Будинку профспілок на Майдані Незалежності, проте будівлю підпалили. Поранених майданівці намагалися евакуювати, серед тих, кого встигли винести з палаючої будівлі, був і Юрій — «швидка» перевезла його до 18-ї Київської лікарні та врятувати не вдалося.[1]

Похований у рідному селі. На похоронах було декілька сотень людей. Після прощального слова священика і друзів загиблого прозвучала сальва на його честь — залп із двох мисливських рушниць та ґвинтівки й пістолета, які зазвичай застосовуються історичними реконструкторами під час імітації відтворення справжнього бою.[1]

Залишилась мати, четверо братів і сестер, дружина і 7-річний син.

Вшанування пам'яті

Меморіальная дошка на будинку в Києві за адресою: вулиця Севастопольська, 7/13
табличка на будинку

4 квітня 2014 року в загальноосвітній школі № 11, де навчався Юрій, встановили пам'ятну дошку на його честь. На заході була присутня мати загиблого. Під час заходу з промовою до зібрання виступили секретар міської ради Ярослав Березань, заступник міського голови Головченко Олександр, представник Народної ради Віктор Пересунько та інші.[2]

З 2016 року в Дарницькому районі міста Києва існує вулиця Юрія Пасхаліна.

19 лютого 2016 року пам'ятну дошку на честь Юрія Пасхаліна встановили на будинку, де він проживав у Смілі, по вулиці Рєпіна, 43.[3]

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б У пам'ять про загиблих на Майдані назвуть дві вулиці на Черкащині
  2. ↑ В Смілянській зош № 11 було урочисто відкрито пам'ятну дошку Герою Небесної сотні Юрію Пасхаліну. Архів оригіналу за 29-11-2014. Процитовано 10-04-2014.
  3. ↑ Незважаючи на спротив незгодних, у Смілі таки відкрили пропам'ятну дошку Герою України Юрію Пасхаліну
  4. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  5. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пасхалін_Юрій_Олександрович&oldid=33591710