Координати: 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. / 49.22361; 23.35306

Східниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Східниця
Герб Східниці Прапор Східниці
Курорт Східниця
Курорт Східниця
Курорт Східниця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Рада Східницька селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Статус із 1940 року
Агломерація Дрогобицька
Площа 6.9 км²
Населення ▼ 2244 (01.01.2019)[1]
Поштовий індекс 82391
Телефонний код +380
Географічні координати 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. / 49.22361; 23.35306
Водойма річка Східничанка


Відстань
Найближча залізнична станція: Борислав
До станції: 12 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 110 км
Селищна влада
Адреса 82391, Львівська область, смт. Східниця, вул. Золота Баня, 3
Голова селищної ради Піляк Іван Євгенович
Карта
Східниця. Карта розташування: Україна
Східниця
Східниця
Східниця. Карта розташування: Львівська область
Східниця
Східниця
Мапа

Східниця у Вікісховищі

Схі́дниця — об'єднана територіальна громада


у Львівській області України. Адміністративний центр Східницької селищної громади, Дрогобицького району. Бальнеологічний курорт національного значення імені Омеляна Стоцького. Розташоване у Дрогобицькій агломерації, за 10 км на південний захід від міста Борислав. Славиться своїми мінеральними водами.

Географія

Панорама Східниці

Східниця розташована у розлогій долині на березі невеликої гірської річки Східничанка, на висоті 600—900 м над рівнем моря, за 21 км від районного центру міста Дрогобич. Гори навколо селища сягають висоти 823 м.

Клімат

Протягом століть у Східниці сформувався свій мікроклімат: так, зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C.

Середньорічна кількість опадів — 774 мм на рік. Найбільша кількість опадів випадає в червні, у середньому 106 мм.

Клімат Східниці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2 −0,5 4,4 11,4 17 19,8 21,4 21,1 17,1 12 4,9 0
Середня температура, °C −4,9 −3,3 0,8 6,8 11,9 14,8 16,3 16 12,3 7,6 2 −2,4 6,5
Середній мінімум, °C −7,7 −6,1 −2,8 2,3 6,8 9,8 11,3 10,9 7,6 3,2 −0,8 −4,8
Норма опадів, мм 43 40 44 56 85 106 102 84 61 49 49 55 774
Джерело: [2]

Історія

На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Недалеко від нього стояла фортеця Тустань.

Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву. Однак краєзнавець Ярослав Ольховий повідомив про існування версії про те, що топонім Східниця походить від гідроніма Східничанка — тобто, місцевого «бурхливого потоку». Від так назва річки витлумачується досить просто: кам'янисті уступи уздовж течії нагадують «східці», що зумовлено геологічною будовою дна річки.

Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.

Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».

Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини). У ті часи вона належала до Самбірського округу (циркулу).

Відкриття нафти

У 1858 році у Східниці було відкрито нафту тож почалася промислова розробка родовища. Наприкінці ХIХ ст. тут діяло близько 400 свердловин, і Східниця посіла перше місце за обсягами видобутку нафти в Галичині (лише в першій чверті ХХ ст. вона поступилася Бориславу й Биткову). Тут працювали підприємці з Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Франції та США. У 1898 році з 373-х свердловин добуто понад 168 тис. тонн нафти. У 1890-х роках Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х роках — третє (після Борислава і Биткова); за 1886—1935 рр. у Східниці видобуто 2,15 млн. тонн нафти.

У 1872 р. у Східниці було пробурено механічним способом першу свердловину для видобутку нафти. Із 1896 р. відбувається промисловий видобуток природного супутнього нафтового газу.

Початок ХХ століття

Відкриття мінеральної води

Джерело № 1

У 1956–1973 рр. місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся». 9 січня 1976 р. селище Східницю було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького».

15 серпня 2014 р. у смт. Східниці на фасаді будинку де проживав Омелян Стоцький відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної гранітної таблиці. Де вказано: «В цьому будинку з 1945 по 1979 рр. проживав з родиною першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод Омелян Стоцький». В селищі працює музей Омельяна Стоцького (лектор Мазур Микола Іванович, +380 68 947 5450)

Поблизу Східниці, в урочищі Бухів, на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році.

Дуже цікавою є кримінальна історія Східниці. Будучи одним із найвіддаленіших центрів добування ропи, Східниця привертала увагу сотні відомих фінансових аферистів імперії Габсбургів, організованих злочинних груп та стала колискою для формування власного кримінального світу зосередженого довкола «чорного золота».[3]

Населення

У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, у 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880—125 дворів, де проживало 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м3 деревини.

Чисельність постійного населення, станом на 2019 року — 2 244 особи.

Динаміка населення Східниці[4]

Східницьке родовище мінеральних вод

Джерело № 26
Докладніше: Східницьке родовище мінеральних вод

У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:

  1. слабомінералізована «Нафтуся»:
    • з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
    • з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
  2. слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
  3. хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)

Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі».

Східницьке нафтове родовище

Покинута нафтова помпа у Східниці
Докладніше: Східницьке нафтове родовище

На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн м³. Густина дегазованої нафти — 826—874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%.

Спорт

У чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик».

Персоналії

Відомі особи

Відомі уродженці

Світлини

  • Костел у Східниці (1901)
    Костел у Східниці (1901)
  • Джерело № 13
    Джерело № 13
  • Дерев'яна синагога, тепер Дім молитви
    Дерев'яна синагога, тепер Дім молитви
  • Копанка середини XIX століття
    Копанка середини XIX століття
  • Писанка в центрі Східниці
    Писанка в центрі Східниці
  • Джерело № 6 у лісі
    Джерело № 6 у лісі

Примітки

  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. ↑ Ukraine. Lviv Oblast. Skhidnytsia climate-data.org (англ.)
  3. ↑ Див. Богдан Лазорак, Кримінальна хроніка «Східницької Каліфорнії» в добу Австро-Угорщини: невміла Феміда чи «Пані — Нафта»? // Drohobyczer Zeitung
  4. ↑ Ірина Гудзеляк. Населення і розселення Дрогобицького р-ну Львівської обл. Вісник Львівського університету. Серія: Географічна
  5. ↑ Кацер-Бучковська Наталія Володимирівна

Література

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Східниця&oldid=33863002