Кара-Даг
Кара-Даг
крим. Qara dağ, Къара дагъ | ||||
«Чорна гора» | ||||
Гора Кара-Даг | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Автономна Республіка Крим | |||
Є частиною | Кримські гори | |||
Геологія | Вулканічні породи, мінерали | |||
Період | 120–160 млн років тому | |||
Гороутворення | Вулканічне виверження | |||
Довжина | 8 км | |||
Найвища точка | гора Свята | |||
- координати | 44°55′55″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 44.93194° пн. ш. 35.22889° сх. д. | |||
- висота | 576 м | |||
Розташування | Східна частина Головного пасма Кримських гір | |||
Кара-Даг у Вікісховищі |
Карада́г або Кара́-Да́г (рос. Карадаг, крим. Qaradağ) — гірський масив в Кримських горах, стародавній згаслий вулкан, який діяв 120–160 млн років тому. Єдиний древній вулкан, що зберігся в Східній Європі та в Україні[1]. Знаходиться на території Феодосійської міськради.
Загальний опис
Найвища вершина — гора Свята (576 м) за радянських часів називалася просто Карадаг. Назва в перекладі з крим. Qaradağ, означає «Чорна гора». Хребти та вершини мають кримськотатарські назви: Хоба-Тепе (крим. Qoba Töpe — Вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya — Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ — Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme — Джерело невірних). На Карадазі доктором медицини Т. І. Вяземським (1857–1914) була заснована Карадазька біологічна станція. На базі станції у 1979 році був створений Карадазький природний заповідник. Займає площу 22 км² від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.
Мінерали та гірські породи
Карадаг — музей мінералів просто неба: знайдено понад сто мінералів та їх різновидів, зокрема й напівкоштовні сердолік, халцедон, агат, яшму[2].
Основні гірські породи, що складають масив Кара-Даг, мають вулканічне походження: кератофіри, частково альбітизований порфірит, порфірит, андезит, базальт.
Серед мінералів, що зустрічаються на Кара-Дазі, великою популярністю користуються численні різновиди кварцу — власне кварц (у вигляді невеликих, але в ряді випадків добре прозорих кристалів в тріщинах і жеодах), халцедон, агат (часто неповторних, притаманних тільки цьому місцю забарвлень і малюнків), опал, сердоліки різних відтінків, аметисти, цитрини, кварцово-халцедоновий онікс, яшма (яшмами на Карадазі називають дуже схожі на яшми різновиди халцедону — яшмоїди). Деякі рідкісні види яшм Карадага за своїми художньо-декоративним якостям не поступаються уральським. Зустрічаються тут типові для вулканічних масивів пластинчасті мінерали з групи цеолітів — гейландит і стильбіт, а також радіально-променисті зірчасті зростки голчастих цеолітів натроліту і мезоліту. Крім того, в пустотах мигдалин відзначені кристали анальцима і апофіліту.
Галерея
-
Скеля Іван-розбійник
-
Схили Карадагу утворюють славетний «Профіль М. Волошина»
-
Одна з вершин Кара-Дагу
-
Вид на Кара-Даг з Чорного моря
-
Схід сонця
-
Ущелина
Див. також
Примітки
- ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- ↑ Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 978-966-15-9802-6
Посилання
- http://koktebel.net/content.php?content.99
- https://web.archive.org/web/20060706170554/http://koktebel.com.ua/About_Karadag.html
- http://travel.kyiv.org/crimea/karadah/
- http://krim.biz.ua/geologija_karadag.html
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.