Сахновщина
| смт Сахновщина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Красноградський район | ||||
| Громада | Сахновщинська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Облікова картка | Сахновщина | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | на початку XIX сторіччя | ||||
| Статус | із 1938 року | ||||
| Площа | 9,22 км² | ||||
| Населення | ▼ 7105 (01.01.2020)[1] | ||||
| Густота | 935,47 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 64501 | ||||
| Телефонний код | +380 5762 | ||||
| Географічні координати | 49°09′00″ пн. ш. 35°52′24″ сх. д. / 49.15000° пн. ш. 35.87333° сх. д.Координати: 49°09′00″ пн. ш. 35°52′24″ сх. д. / 49.15000° пн. ш. 35.87333° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 163 м
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Сахновщина | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 147 км | ||||
| - автошляхами: | 155 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 64501, Харківська обл., Красноградський р-н, смт Сахновщина, вул. Поштова, 3 | ||||
| Голова селищної ради | Суєцький Володимир Вікторович | ||||
| Карта | |||||
  Сахновщина | |||||
 Сахновщина  Сахновщина | |||||
| |||||
|
| |||||
Сахнóвщина — селище міського типу на Слобожанщині у Красноградському районі Харківської області, 7105 мешканців.
Географічне розташування
Селище міського типу Сахновщина розташоване в місці витоків річок Вошива і Сугарь на південний захід від Харкова. Відстань до обласного центру — 150 км. До селища прилягають села Івано-Слиньківка, Гришівка і Новоолександрівка. Через селище проходять автомобільні дороги Р79, Т 2120 і залізниця, станція Сахновщина.
Назва
Назва походить від прізвища козацько-старшинської родини Сахновських, які володіли навколишніми землями. Зокрема, це підтверджує військово-топографічна мапа Ф.Шуберта 1846—1863 рр., на якій частина «дикого степу», що розкинулася від с. Кардашівка (нині — Дар-Надежда) вздовж берегів річки Багата до сіл Дмитрівка і Григорівка (нині об'єднані у с. Гришівка), позначена як «Сахновщина». У цих селах, як свідчить четвертий том «Малоросійського гербовника» Вадима Модзалевського майже сто років проживали багатодітні дворянські родини Сахновських[2].
Історія
Сахновщина заснована на початку XIX сторіччя як хутір Кобилячин (Кобилячка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії переселенцями з Кобеляцького повіту цієї ж губернії. Під час будівництва залізниці Костянтиноград — Лозова (1897—1900) Сахновщина перетворилася на залізничне селище. Дістала назву від прізвища поміщика Сахновського, на землях якого була збудована однойменна залізнична станція[3][4].
За переписом 1910 року, у Сахновщині було 877 жителів, яким належало лише 326 десятин землі, що розподілялися досить нерівномірно. Основними ж земельними багатствами (до 7 тис. десятин) володів поміщик Сахновський[5].
1912 року створено Сахновщинське с/г т-во, кількість членів (1914) 35 осіб; голова ради О. О. Донченко, секретар І. Я. П'ятак.[6]
1938 року отримала статус селище міського типу.
Радянські війська відійшли з Сахновщини 6/9 жовтня 1941 року.[7]
Тимчасовий контроль над Сахновщиною Червона Армія встановила у лютому 1943 року під час Харківської наступальної операції 1943 року, 16/18 вересня 1943 — тривалий.[8]
У січні 1942 року, під час Барвенково-Лозівської операції, Сахновщина деякий час розташовувалася у районі боїв. Був наступ на Красноград, звільнена Лозова, і з кінця січня до середини 1942 року територія під контролем радянських військ була на 30—40 кілометрів на схід від Сахновщини, по лінії Балаклія — Лозова.
Економіка
- Сахновщинський завод продтоварів, ТОВ.
- Сахновщинський елеватор.
- Сахновщинська харчосмакова фабрика.
- Пивоварня (працює з 2018 року)[джерело?]
Раніше працювали
- Сахновщинський молокозавод, ЗАТ.
- Сахновщинський маслозавод.
- Сахновщинський хлібозавод.[уточнити]
Об'єкти соціальної сфери
- Сахновщинська гімназія.[9]
- Школа.
- Сахновщинська центральна районна лікарня.
- Сахновщинський будинок творчості.
- Сахновщинська дитяча музична школа.
Преса
З 10 грудня 1930 року (з перервою у 1941—1944) у Сахновщині виходить районна газета, яка у 1930—1963 мала назву «Комунар», а з 2 квітня 1963 називається «Колос»[10].
2011 року голова Сахновщинської районної ради Харківської області Володимир Прядко посів третє місце у складеному НСЖУ списку найбільших ворогів преси в Україні: користуючись тим, що райрада є одним із співзасновників газети «Колос», фактично розпочав процедуру ліквідації юридичної особи — редакції, без рішення одного з співзасновників — трудового колективу[11][12].
Пам'ятки
- Свято-Покровський храм
- Молитовний будинок (синагога)
Нематеріальна культурна спадщина
- Сахновщинський коровай[джерело?]
Видатні люди
- Бутенко Георгій Андрійович (1938—1994) — український юрист
- Вакуленко Володимир Прокопович (1963) — український поет
- Дзядик Владислав Кирилович (1919—1998) — український математик
- Заворотній Олексій Тимофійович (1948) — український актор, драматург, поет, сценарист і кінорежисер, заслужений артист України
- Єрохін Андрій Леонідович (нар. 1966)— український науковець у галузі інформаційних технологій, доктор технічних наук, професор, декан факультету комп'ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки.
- Кунденко Микола Петрович (нар. 1972) — український науковець у галузі електротехнологій, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтегрованих електротехнологій та процесів Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка
- Левицький Олександр Олександрович — заслужений діяч мистецтв України
- Малахова Тетяна — сценарист кіно і телебачення, дитяча поетеса, автор сатиричних монологів для Андрія Данилка (Верка Сердючка), автор вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»
- Муромцева Ольга Георгіївна (Аксьонова) (1938—2008) — український мовознавець
- Остапченко Микола Васильович (1923—1944) — Герой Радянського Союзу (1945)
- Половинко Григорій Григорович — український письменник, журналіст, перекладач, громадський діяч.
- Попудренко Микола Микитович (1906—1943) — один з організаторів партизанського руху в Україні
- Шевченко Тарас Георгійович (1929—2015) — український живописець, художник театру, Заслужений діяч мистецтв України. Проживав у Сахновщині.
- Янко Микола Тимофійович (1912—2011) — український краєзнавець
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- ↑ [Р.Янишевський. Міф про Сахновського http://maers.com.ua/istoriya-kraya/65-mif-pro-sakhnovskogo]
- ↑ Коваль А. П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. — К. : Либідь, 2001. — С. 269.
- ↑ Сахновщина и сахновщане. История края. (рос.)
- ↑ Список населених місць Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, стор. 23; Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини, т. 7, стор. 399.
- ↑ Сахновщина / Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственных обществах по данным на 1915 год. Справочно-издательское бюро при Департаментѣ земледѣлія, 1916—1115 стор.
- ↑ 6 армия своим левым крылом отошла на фронт Сахновщина, Чернявщина, Преображенка / Боевой приказ командующего войсками 12-й армии № 008/оп на отвод фланговых соединений армии, 21.45 9.10.41
- ↑ Історична довідка
- ↑ Сахновщинська гімназія
- ↑ Комунар (Сахновщина)
- ↑ Журналісти склали список найбільших ворогів ЗМІ: лідирує Ян Табачник // ТСН, 28 квітня 2011
- ↑ Відкритий лист голови Національної спілки журналістів України Президенту України В. Ф. Януковичу. Ігор Лубченко, для «Телекритики» 30-05-2011
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- Облікова картка смт. Сахновщина[недоступне посилання з травня 2019]
- Прогноз погоди в смт. Сахновщина
- Життя українських селян. Сахновщина
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
