Blohm & Voss P 212
| Blohm & Voss P 212 | |
|---|---|
 | |
| Blohm & Voss P 212 (модель) | |
| Призначення: | Винищувач |
| На озброєнні у: | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Розробник: | Blohm + Voss |
| Виробник: | Heinkel Flugzeugwerke |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Крейсерська швидкість: | 965 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 1035 км/год |
| Практична стеля: | 12400 м |
| Довжина: | 7,55 м |
| Розмах крила: | 9,5 м |
| Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 40° |
| Споряджений: | 4180 кг |
| Двигуни: | 1×Heinkel HeS 011 |
| Тяга (потужність): | 12,75 кН |
| Гарматне озброєння: | 7×30-мм гармата MK 108 • 2×30-мм гармата MK 103 • 1×55-мм гармата MK 112 |
| Підвісне озброєння: | 22× НУР R4M R4M[de] • 1× бомба 500 кг • 2× ППБ по 300 л |
| Кулеметне озброєння: | 2×15-мм кулемети MG 151/15 |
Blohm & Voss P 212 у Вікісховищі | |
Blohm & Voss P 212 — німецький реактивний винищувач компанії Blohm & Voss завершального етапу Другої світової війни.
На замовлення міністерство авіації, Верховного командування Люфтваффе наприкінці 1944 авіакомпанії почали розробляти реактивні винищувачі другого покоління зі швидкістю до 1000 км/год, 4 30-мм швидкострільними гарматами MK 108. Поряд із Messerschmitt P.1110, Junkers EF 128, Focke-Wulf Ta 183, Heinkel P. 1078 був представлений Blohm & Voss P 212. Проект базувався на моделі Blohm & Voss P 208, де поршневий мотор був замінений турбореактивним Heinkel HeS 011[1].
Було представлено 3 прототипи — BV P.212 з коротким фюзеляжем, BV P.212.02 з дещо довшим фюзеляжем і BV P.212.03 отримав найбільший фюзеляж, стрілоподібні крила (40°), придатні для виготовлення з дерева, сталі, алюмінію. Пілот сидів у герметичній кабіні, а запас палива дозволяв проводити у повітрі до 4 годин. Фюзеляж типу середньоплана без хвостових рулів управління мав спереду повітрозабірник для розташованого ззаду реактивного мотора. Стрілоподібні крила (45°) у формі сплющеної букви М отримали у місцях згину рулі напрямку. Кабіна розміщувалась понад крилом, що дещо обмежувало огляд знизу. У порівнянні з Messerschmitt Me 262 мав краще співвідношення вага/тяга. Максимальна швидкість мала б сягати 965 км/год. Оскільки планували виготовити прототипи до листопада 1945, то Blohm & Voss P 212 вибув із конкурсу, який виграв Junkers EF 128.
- Blomh & Voss P.212 [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Blohm & Voss P 212 [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)