Перейти до вмісту

Bücker Bü 181

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Bücker Bü 181
Призначення:навчально-тренувальний літак
Перший політ:лютий 1939
Прийнятий на озброєння:1939
Знятий з озброєння:1960-ті
Період використання:19391945
На озброєнні у:Люфтваффе Люфтваффе
Розробник:Bücker Flugzeugbaud
Виробник:Третій Рейх Bücker Flugzeugbau
Чехословаччина Zlin Aircraft
Всього збудовано:~ 3400
Конструктор:Третій Рейх Bücker Flugzeugbau
Екіпаж:2 особи
Крейсерська швидкість:195 км/год
Максимальна швидкість (МШ):215 км/год
Бойовий радіус:800 км
Практична стеля:5 000 м
Довжина:7,85 м
Висота:2,05 м
Розмах крила:10,6 м
Площа крила:13,5 м²
Порожній:480 кг
Максимальна злітна:750 кг
Двигуни:1 × 4-циліндровий рядний поршневий двигун з повітряним охолодженням Hirth HM 500A
Тяга (потужність):105 к.с. (78 кВт)

Bücker Bü 181 у Вікісховищі

«Бюкер» Bü 181 «Бестманн» (нім. Bücker Bü 181 Bestmann) — німецький навчально-тренувальний літак розробки компанії Bücker Flugzeugbau. Легкий одномоторний моноплан змішаної конструкції з шасі, що не прибирається.

Історія

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Bücker Bü 181 був названий «Бестманн» згідно до німецького морського терміну, яким позначають члена палубної команди на каботажних або рибальських суднах. Прототип Bü 181 (D-ERBV) здійснив свій перший політ у лютому 1939 року з головним пілотом Артуром Беніцем за штурвалом. Після ретельних робіт та офіційних льотних випробувань, проведених Імперським міністерством авіації (RLM), Bü 181 був номінований як основний навчально-тренувальний літак для Люфтваффе. Серійне виробництво Bü 181 розпочалось у 1940 році. Виробничі типи були позначені від B до C з невеликими відмінностями між ними, і оснащувалися двигунами Hirth HM 500 A або B.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Літак Bü 181 був одномоторним низькопланом з фіксованим шасі, роздільним закрилком, подвійним управлінням і двома регульованими сидіннями, розташованими поруч. Кабінна частина фюзеляжу мала трубчасту сталеву каркасну конструкцію, тоді як задня частина фюзеляжу мала дерев'яну обшивку. Крило і хвостове оперення також мали дерев'яну обшивку. Всі рулі, елеватори і елерони мали дерев'яні ребра і були обтягнуті тканиною. Закрилки були металевими на екземплярах типу B і дерев'яними на типі C. Bü 181 Bestmann оснащувався чотирициліндровим поршневим двигуном Hirth HM 500A або B потужністю 78 кВт (105 к.с.). Літак призначався для тренувальних польотів, прогулянкових польотів і виконання фігур вищого пілотажу. Його міцність відповідала 5-й групі навантаження з обмеженим навантаженням (один пасажир) та 4-й групі навантаження з повним завантаженням.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Завод Bücker у Рангсдорфі побудував більшість літаків Bü 181, але через попит був змушений надати ліцензію на виробництво цього надзвичайно популярного літака нідерландській компанії Fokker, яка згодом побудувала 373 літаки цього типу для Люфтваффе, всі з яких були поставлені до кінця 1943 року. Виробництво як Bü 181B, так і дещо модифікованого Bü 181C було розпочато компанією Fokker в Амстердамі в 1942 році, а загальний обсяг виробництва за воєнний час становив 708 літаків.

Як навчальний літак перебував на озброєнні в Німеччині та Швеції з 1940 р., у Болгарії — з 1942 р. У березні 1945 р. розпочалося переобладнання раніше побудованих літаків на винищувачі танків з озброєнням із чотирьох реактивних протитанкових гранатометів. Усього модифіковано близько 50 екз. Екіпаж — 2 чол. (у ролі штурмовика — 1 чол.). З березня 1945 р. готувалися три ескадрильї легких штурмовиків, у бойових діях узяла участь тільки одна. У квітні вона діяла проти радянських танків під Рінгінгеном і на підступах до Берліна. У Німеччині виробництво припинили в 1945 р[1].

Bü 181 також будувався на заводі Zlin Aviation Works у Зліні, в Протектораті Богемії та Моравії, і після виведення німецьких військ виробництво продовжилося після війни на тому ж Злінському авіаційному заводі; тепер він позначався як C.6 і C.106 для чехословацьких ПС і як Zlín Z.281 і Z.381 у різних версіях для цивільного використання. Загалом було побудовано 783 літаки. Між 1943 і 1945 роками шведська компанія Hägglund & Söner AB побудувала 120 Bü 181 за ліцензією зі шведським військовим позначенням Sk 25.

У 1950-х роках єгипетський авіабудівний завод «Геліополіс» придбав чехословацьку ліцензію на виробництво літака Zlin Z.381 з двигуном Walter Minor потужністю 105 к.с. (78 кВт). Він вироблявся для єгипетських Повітряних сил під назвою Heliopolis Gomhouria (що означає «Республіка»), а наступні версії постачалися до повітряних сил інших арабських країн. Було побудовано щонайменше 300 «Гомхурій». Загалом було побудовано 3400 літаків, але до наших днів збереглися лише кілька з них.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Bu 181V — перший прототип літака
  • Bü 181 B-0 — передсерійний екземпляр літака
  • Bü 181 B-1 — зразок літака, оснащеного двигуном Hirth HM 500A потужністю 105 к.с.
  • Bü 181 B-2 — дослідний зразок літака
  • Bü 181 B-3 — версія літака для нічних атак, виготовлена з переобладнаних B-1 та C-1 з покращеними приладами, прицілами Revi та трьома бомбовими стійками ETC 50. Бомбове навантаження: три бомби SC50, три SD50, три SD70 або три AB70. Максимальне бомбове навантаження 210 кілограмів
  • Bü 181 C-1 — варіант з підвищеною дальністю польоту та двигуном Hirth HM 500B
  • Bü 181 C-2 — модифікація літака з обмеженою кількістю приладів
  • Bü 181 C-3 — модифіковані версії B-2 або C-2, переоснащені для виконання протитанкових завдань, несли чотири крилаті протитанкові гранатомети Panzerfaust 100 попарно, по два на кожному крилі.

Країни-оператори

[ред. | ред. код]
Алжир Алжир
 Третє Болгарське царство
 Єгипет
Йорданія Йорданія
 Лівія
Третій Рейх Третій Рейх
Марокко Марокко
Польща Польща
 Румунське королівство
 Перша словацька республіка
Сомалі Сомалі
Судан Судан
 Королівство Угорщини (1920–46)
Хорватія
Чехословаччина Чехословаччина
Швейцарія Швейцарія
Швеція Швеція
СФРЮ

Однотипні літаки за епохою, призначенням

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • König, Erwin. Bücker Bü 181 «Bestmann» (Flugzeug Profile 30) (in German). D-86669 Stengelheim, Germany: Unitec Medienvertrieb e.K.(нім.)
  • König, Erwin. Die Bücker-Flugzeuge (The Bücker Aircraft) (bilingual German/English). Martinsried, Germany: Nara Verlag, 1987. ISBN 3-925671-00-5(нім.)
  • Ketley, Barry, and Mark Rolfe. Luftwaffe Fledglings 1935—1945: Luftwaffe Training Units and their Aircraft. Aldershot, GB: Hikoki Publications, 1996. ISBN 0-9519899-2-8.
  • Smith, J. R.; Kay, Antony L. (1972). German Aircraft of the Second World War. London: Putnam. ISBN 0-85177-836-4.(англ.)
  • Wietstruk, Siegfried. Bücker-Flugzeugbau, Die Geschichte eines Flugzeugwerkes. D-82041 Oberhaching, Germany: Aviatik Verlag, 1999. ISBN 3-925505-28-8.(нім.)