Junkers Ju 188
| Junkers Ju 188 | |
|---|---|
 | |
| Junkers Ju 188 | |
| Призначення: |
Бойовий літак |
| Перший політ: | 1940 (Ju 88B V1) |
| Прийнятий на озброєння: | лютий 1943 |
| Знятий з озброєння: | 1951 (Франція) |
| Період використання: | лютий 1943 - травень 1945 |
| На озброєнні у: |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Розробник: | Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerkd, Junkers і SNCASEd |
| Виробник: | Junkers Flugzeug- und Motorenwerke AG |
| Всього збудовано: | 1.234 |
| Конструктор: | Junkers |
| Максимальна швидкість (МШ): | 499 км/год |
| Дальність польоту: | 2,190 км |
| Практична стеля: | 9,500 м |
| Довжина: | 15 м |
| Висота: | 4,4 м |
| Розмах крила: | 22 м |
| Площа крила: | 56 м² |
| Споряджений: | 14,500 кг |
| Двигуни: | 2× |
| Тяга (потужність): | 2×1 |
| Гарматне озброєння: | 1×20-мм MG 151/20 |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 3.000 кг |
| Кулеметне озброєння: | 3×13-мм MG 131 |
|
| |
Junkers Ju 188 у Вікісховищі | |
Junkers Ju 188 — німецький бойовий літак (нім. Kampfflugzeug) компанії Junkers, виготовлений для Люфтваффе в період Другої світової війни. В основному використовувався як бомбардувальник і розвідувальний літак.
Історія створення[ред. | ред. код]
Міністерство авіації Третього рейху планувало замінити Junkers Ju 88 бомбардувальником Junkers Ju 288, який розроблявся за програмою «Бобер А» з 1939 року, але в 1942 році він все ще був далекий від серійного виробництва. Тому було вирішено ініціювати створення «проміжного» варіанту на основі Ju 88E — модифікації що розроблялась компанією Junkers за власною ініціативою. Основними відмінностями від серійних Ju 88 була яйцеподібна кабіна, збільшений розмах крила, фюзеляж з покращеною аеродинамікою. З 1941 року було виготовлено цілий ряд прототипів Ju 88E, один з яких — Ju 88V42 отримав позначення Ju 188V1.
Новий літак був двомоторним суцільнометалевий середньопланом з 12-ти циліндровими моторами зі збільшеною потужністю Jumo 213A[de], замінені згодом на 14-циліндрові BMW 801 G-2[de]. Розглядався виключно як «горизонтальний» бомбардувальник — без засобів скидання бомб з піке.[1]
Перші передсерійні Ju 188 почали виготовляти з липня 1943 року. Під час серійного виробництва з лютого 1943 до лютого 1945 виготовили 1234 Ju 188 (608 бомбардувальників, 626 розвідувальних літаків), з яких 15 знищили на землі до передачі Люфтваффе. Їх виготовляли у 5 основних варіантах і на базі Ju 188 спроєктували Junkers Ju 388. 22 літаки Ju 188 використали у виробництві досерійних Ju 388 L-0 і K-0.
Основні модифікації[ред. | ред. код]
- Ju 188A — бомбардувальник з двигунами Jumo 213A потужністю 1775 к.с. Захисне озброєння: 1 × 20 мм гармата MG 151/20 в носовій частині, 1 × 13,2 мм кулемет MG 131 і 1 × 20 мм гармата MG 151/20 в верхніх установках, і 2 спарені 7,92 мм кулемети MG 81Z в нижній. Максимальна маса бомбового навантаження — 3000 кг. Випускався з вересня 1943 року по вересень 1944 року.
- Ju 188A-0 — передсерійний бомбардувальник
- Ju 188A-2 — бомбардувальник (283 екз.)
- Ju 188A-3 — торпедоносець (62 екз.)
- Ju 188D — розвідник на базі Ju 188A. Носова гармата була знята. Випускався з лютого 1944 року по лютий 1945 року. (404 екз.)
- Ju 188D-1 — варіант фоторозвідника
- Ju 188D-2 — морський розвідник з радіолокаційним обладнанням
- Ju 188E — бомбардувальник з двигунами BMW 801D-2 потужністю 1730 к.с. Захисне озброєння: 1 × 20 мм гармата MG 151/20 в носовій частині, 2 × 13,2 мм кулемети MG 131 в верхніх установках, і 2 спарені 7,92 мм кулемети MG 81Z в нижній. Випускався з лютого 1943 року по травень 1944 року. (263 екз.)
- Ju 188E-0 — передсерійні літаки
- Ju 188E-1 — серійні бомбардувальники
- Ju 188E-2 — торпедоносець (переобладнувався з Ju 188E-1)
- Ju 188F — розвідник на базі Ju 188E. Носова гармата відсутня. Виготовлявся з квітня 1943 року по липень 1944 року. (222 екз.)
- Ju 188F-1 — розвідник з фотоапаратурою
- Ju 188F-2 — морський розвідник з РЛС
- Ju 188G — бомбардувальник з бомбовою гондолою (у серію не пішов)
- Ju 188J — проєкт «Швидкісний нічний винищувач» (перебудований у Ju 388J-1)
- Ju 188K — проєкт «Швидкісний нічний винищувач» (перебудований у Ju 388К-1)
- Ju 188L — проєкт «Швидкісний нічний винищувач» (перебудований у Ju 388L-1)
- Ju 188R — проєкт нічного винищувача
- Ju 188S — проєкт швидкісного бомбардувальника
- Ju 188T — проєкт висотного розвідника
- Ju 188U — службовий літак генерал-фельдмаршала Ергарда Мільха
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
| Ju 188E-1 | Ju 188A-2 | ||
|---|---|---|---|
| Довжина | 14,95 м | ||
| Висота | 4,45 м | ||
| Розмах крил | 22,0 м | ||
| Площа крил | 56,0 м² | ||
| Маса | пустого | 9846 кг | 9885 кг |
| максимальна злітна | 14 570 кг | 14 480 кг | |
| Двигуни | 2 × BMW 801D-2 | 2 × Jumo 213A-1 | |
| Потужність | 2 x 1730 к. с. | 2 x 1775 к. с. | |
| Максимальна швидкість | 495 км/год | 517 км/год | |
| Дальність польоту (з 2000 кг бомб) |
1950 км | ||
| Практична стеля | 10 100 м | 9450 м | |
Історія використання[ред. | ред. код]
Першою Ju 188E отримала авіагрупа I/KG 6 в серпні 1943 року, а перший бойовий виліт відбувся в ніч з 15 на 16 жовтня. Тоді 7 Ju 188E використовувались для вказування цілей іншим бомбардувальникам. В цей ж час на Ju 188E переозброювалась авіагрупа I/KG 66, а до початку 1944 року була переозброєна група II/KG 2, і почалось переозброєння III/KG 6. Всі ці групи були залучені до операції «Штейнбок» — серії бомбових нальотів на Лондон. Перший рейд відбувся в ніч з 21 на 22 січня 1944, останній аж 18 вересня 1944.
Торпедоносні варіанти Ju 188 надішли до групи III/KG 26 яка базувалась в Норвегії, і намагалась перешкодити морському сполученню союзників. Втрати бойових варіантів Ju 188 були доволі високими, і до квітня 1945 року Ju 188 залишились тільки в розвідувальних частинах.
Близько 10 Ju 188 було захоплено Францією, яка тримала їх в складі ВПС до 1946 року, після чого вони були передані морській авіації для випробувань.[1]
Джерела[ред. | ред. код]
- Wolfgang Wagner: Hugo Junkers Pionier der Luftfahrt — seine Flugzeuge. Aus der Reihe: Die deutsche Luftfahrt, Band 24, Bernard & Graefe Verlag, Bonn 1996, ISBN 3-7637-6112-8 (нім.)
- Heinz J. Nowarra: Die deutsche Luftrüstung 1933—1945. Flugzeugtypen Henschel — Messerschmitt. Bd. 3, Bernard & Graefe, Koblenz 1993, ISBN 3763754679, S. 106—110 (нім.)
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Junkers Ju 188 [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Luftarchiv.de [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Junkers Ju 188 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Харук, 2012, с. 123-124.
| ||||||||||||||