Очікує на перевірку

Єрмак Андрій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмак.
Андрій Борисович Єрмак
Керівник Офісу Президента України
Нині на посаді
На посаді з11 лютого 2020
ПрезидентВолодимир Зеленський
ПопередникАндрій Богдан
Народився21 листопада 1971(1971-11-21) (52 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик, кінопродюсер, правник
Місце роботиОфіс Президента України
КраїнаУкраїна
ОсвітаМагістр з міжнародного приватного права
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету
Нагороди
Орден «За заслуги перед Польщею» (Командорський хрест із зіркою)
Орден «За заслуги перед Польщею» (Командорський хрест із зіркою)
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
 Медіафайли у Вікісховищі

Андрі́й Бори́сович Єрма́к (нар. 21 листопада 1971(19711121), Київ) — український державний діяч, політик, правник, кінопродюсер, керівник Офісу 6-го Президента України Володимира Зеленського з 11 лютого 2020 року[1]. Входить до складу РНБО України з 12 лютого 2020 року[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Батько — Борис Михайлович Єрмак, народився в Києві, закінчив факультет радіоелектроніки КПІ, працював на заводі ім. Артема у Києві, у Держкомітеті зовнішньоекономічних зв'язків. Мати — Марія Олександрівна, уродженка Санкт-Петербурга[3]. Пара одружилася в 1971 році. 21 листопада 1971 року в Києві народився Андрій, а у 1979 році — його брат Денис[4][5].

Наприкінці 80-их батька відрядили в радянське посольство в Афганістані організовувати там систему професійно-технічної освіти і сім'я переїхала до Афганістану, проте Андрій лишився жити в Києві з бабусею[5]. У 1989 році Б. Єрмак був призначений начальником відділу кадрів торгового представництва СРСР в Афганістані[3].

У 1989 році Єрмак закінчив середню школу № 259 у Києві, працював лаборантом кабінету технічних засобів навчання Центрального інституту удосконалення вчителів при Міністерстві освіти[6]. У 1995 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, отримав ступінь магістра з міжнародного приватного права і диплом референта-перекладача англійської мови. У тому ж році отримав Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю[3].

Юридична і громадська діяльність

[ред. | ред. код]

З 1991 по 1995 рік був помічником юриста і юристом у юридичній фірмі «Проксен», що отримала ліцензію № 1 на юридичну практику в Україні. Консультував багато великих міжнародних компаній, які в той період починали співпрацювати з Україною, зокрема, Громадську організацію «Асоціація Італія-Україна», яка займалася розвитком культурно-освітніх зв'язків двох країн[3].

Разом з партнерами заснував ЗАТ «Юридична служба» Б. Е. Р. С. і партнери". Компанія почала займатися новими для України сферами права (торгове право, антидемпінгові розслідування, фінансове право, інтелектуальна власність). Першим клієнтом став Євген Рибчинський. «Рибчинський був першим великим клієнтом, якому потрібен був захист права інтелектуальної власності. Ми зробили перший продюсерський контракт в історії шоу-бізнесу незалежної України. Потім ми також працювали з групою Green Grey, представляли інтереси колишнього власника Гала Радіо», — згадує Єрмак[3].

У 1997 році заснував Міжнародну юридичну компанію, брав активну участь у розробці перших законодавчих актів у сфері господарського права та інтелектуальної власності[7]. "У портфелі компанії були і корпоративне право, інвестиційне, спортивне, антидемпінгові розслідування. Також судова сфера, арбітражні справи від фармацевтики до «Укроборонпрому»" , — уточнював Андрій Єрмак[3]. Крім консультування багатьох великих українських і міжнародних компаній, співпрацював з представниками мистецтва, шоу-бізнесу та спорту. «Міжнародна юридична компанія» була юридичним партнером першого міжнародного фестивалю дизайнерів моди «Арт-мода», який заснував традиційні сьогодні тижні моди. Компанія стала однією з перших, які почали надавати системний юридичний супровід таких медійних кіно- і теле- компаній, як Inter Media Group, Universal, Pixar, Disney[8][9].

У 2000 році був запрошений на щорічну конференцію Міжнародної організації юристів (IBA), є членом IBA та членом Асоціації правників України[8].

У 2009 році заснував і очолював громадську організацію «Асоціація підприємців міста Києва» до 2018 року[10][11][12].

Продюсерська діяльність

[ред. | ред. код]

Є засновником Garnet International Media Group[13]. Член Української кіноакадемії, член Європейської кіноакадемії (2017).

Дебютною роботою Єрмака в якості кінопродюсера стала стрічка «Правило бою» — українська драма про боксера, який через хворобу матері змушений битися у боях без правил. Сам Єрмак стверджує, що «став продюсером випадково», бо у цій сфері мав багато знайомств[3].

Того ж 2017 року на екранах з'явився ще один фільм, співпродюсером якого виступив Єрмак — «Межа». Це українсько-словацький кримінальний трилер про контрабанду на кордоні, де головні ролі зіграли Станіслав Боклан та Римма Зюбіна. Фільм отримав приз за найкращу режисерську роботу на 52-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах[14].

У 2019 році на екрани вийшла наступна продюсерська робота Єрмака: молодіжна романтична драма «Сквот32»[15].

Наступний фільм зпродюсований Єрмаком став фільм «Передчуття», який вийшов у жовтні 2020 року, а вихід серіалу «Слов'яни» запланований на 2021 рік[16].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2005 році через підконтрольні компанії заснував Міжнародну асоціацію «Українсько-грузинське співробітництво в сфері іноземного інвестування»[17][18].

Протягом трьох скликань (V, VI, VII) був помічником на громадських засадах народного депутата України від Партії регіонів, олімпійського чемпіона і триразового чемпіона світу з вільної боротьби Ельбруса Тедеєва[19].

21 травня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Єрмака своїм помічником[20]. На цій посаді він займався питаннями зовнішньої політики і міжнародних відносин: переговори з Росією, США і ключовими державами Європи, брав активну участь в організації обміну для повернення додому утримуваних осіб на окупованому Донбасі, супроводжував Президента України практично у всіх закордонних робочих поїздках. Крім цього, відповідав за процеси по організації зустрічі в нормандському форматі з української сторони[21][22][23][24].

З 21 червня 2019 — член Національної інвестиційної ради[25].

З 7 жовтня 2019 по 19 червня 2020 був членом Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»[26][27].

Єрмак — голова Комісії державних нагород та геральдики (з 18 березня 2020)[28].

Керівник Офісу Президента України

[ред. | ред. код]

11 лютого 2020 року Президент Зеленський призначив Єрмака керівником Офісу Президента України[29][30].

Після призначення продовжив відповідати за міжнародну політику і був призначений політичним радником лідера України в Нормандському форматі[31][32].

28 липня 2022 Андрій Єрмак, Олексій Резніков, Дмитро Кулеба

У лютому 2020 року у керівництві парламентської фракції «Слуга народу» назвали Єрмака «сильним переговорщиком»[33]. Єрмак назвав себе на посаді «людиною, яка повинна забезпечити роботу офісу так, щоб Президент міг максимально реалізувати задумане»[34], а роботу офісу описав як «роботу експертів у різних областях, які повинні доносити Президенту об'єктивну інформацію»[35].

Своєю поїздкою до Мінська 11 березня 2020 року активізував переговори в межах мінської Тристоронньої контактної групи[36][35].

Після повномасштабного вторгнення

[ред. | ред. код]

Після 24 лютого 2022 року Єрмак активно включився в співпрацю з міжнародними партнерами, щодо постачання Україні гуманітарної допомоги та озброєння

21 вересня 2022 року Андрій Єрмак був одним з відповідальних за обмін полонених Азовців на Медведчука в Туреччині.[37][38]

Скандали

[ред. | ред. код]

Плівки Єрмака

[ред. | ред. код]

29 березня 2020 року депутат зі Слуги народу Гео Лерос опублікував кілька фрагментів відеозаписів, зроблених прихованою камерою, на яких кілька людей ведуть розмови пов'язані з призначеннями на різні посади і один з них був схожий на брата Єрмака — Дениса. За даними Лероса, Андрій Єрмак за посередництва брата продає державні посади. Лерос надіслав відповідне звернення до НАБУ[39]. Сам Андрій пов'язав появу записів за день до найважливіших голосувань в парламенті зі спробою зриву співпраці України з МВФ та підведення країни до межі дефолту. За його словами, «і всередині країни, і за її межами є величезна кількість людей, які хочуть вдарити по Офісу Президента»[40][35], в той час як Денис назвав записи нарізками, вирваними з контексту, а скандал — цілеспрямованою атакою на його брата, який заважає деяким олігархам[41].

Президент України Володимир Зеленський заявив, що плівки за участю брата керівника ОП — «марна справа», тому що Єрмак «не взяв грошей». Зеленський додав, що не уявляє, «що б Єрмак собі б зробив, якби його брат десь щось узяв»[42][43].

23 квітня САП перекваліфікувала справу зі «зловживання впливом» на «шахрайство» і передала до Національної поліції[44]. Після публікації цих «плівок» правоохоронні органи відкрили 5 кримінальних проваджень[45].

14 липня 2020 року Служба безпеки України за підозрою в шахрайстві затримала Дмитра Штанько. Саме він не тільки фігурував на скандальних записах разом з братом глави Офісу президента, але очевидно, сам здійснював ці записи. Штанько затримали при отриманні 100 тисяч доларів хабара в рамках справи про шахрайство. Як стверджують в СБУ, Штанько був посередником і взяв гроші «за сприяння у вирішенні питання з правоохоронними органами по поверненню вилученого майна»[46]. Однак вже в кінці місяця він вийшов під заставу 630 тисяч гривень[47].

15 вересня Денис Єрмак подав до суду на Гео Лероса про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії. Позов зареєстрував Печерський районний суд міста Києва[48].

Ситуація навколо візиту до США

[ред. | ред. код]

19 травня 2021 року українські ЗМІ повідомили, що низка американських конгресменів отримали запрошення на зустріч з Андрієм Єрмаком та віце-прем'єр-міністром України Олексієм Резніковим у рамках їх візиту у США з 16 до 20 травня. Як виявилося пізніше, лист був надісланий не офіційними каналами (через Посольство України в США чи МЗС України), а приватною особою, американським бізнесменом українського походження Ігорем Пастернаком. Він стверджує, що мав розмову з Резніковим напередодні та «подумав, що український урядовець повинен поділитися ними з членами Конгресу»[49]. Андрій Єрмак заявив виданню Радіо Свобода, що він не планував візит на ці дати й що це «приватні ініціативи» Пастернака[50].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2017 ф Правило бою Правило боя продюсер
2017 ф Межа Čiara продюсер
2019 ф Сквот32 продюсер
2020 ф Передчуття продюсер
2020 с Слов'яни Slovania співпродюсер

Сім'я

[ред. | ред. код]

Батько — Єрмак Борис Михайлович[51][52]

Мати — Єрмак Марина Олександрівна[52]

Брат — Денис Борисович Єрмак[53]

Відзнаки, нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]
  • Рейтинг 100 найвпливовіших людей (2024) за версією «Time»[56]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2020 року № 48/2020 «Про призначення А.Єрмака Керівником Офісу Президента України»
  2. ↑ Указ Президента України від 12 лютого 2020 року № 52/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  3. ↑ а б в г д е ж Роман Романюк, Роман Кравець (12 лютого 2020). Who is Mr. Єрмак? Юрист. Бізнесмен. Продюсер. Віцепрезидент?. Українська правда. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 04.11. 2020.
  4. ↑ «Формула Єрмака»: бізнес-зв’язки головного переговорника Зеленського з політичною елітою Росії. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 28 жовтня 2020.
  5. ↑ а б Марія Жартовська (28 жовтня 2020). «Я людина війни, але ще ні з ким не починав воювати». Один день з Андрієм Єрмаком — частина друга. babel.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 6 листопада 2020.
  6. ↑ Досье: Андрей Борисович Ермак. kievvlast.com.ua (російською) . 14-02-2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  7. ↑ Іще одним помічником Президента став кінопродюсер Єрмак [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] Укрінформ
  8. ↑ а б Ермак Андрей Борисович. lb.ua (російською) . Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 6 листопада 2020.
  9. ↑ Жартовська, Марія; Коваленко, Оксана (2 січня 2020). Юрист і продюсер Андрій Єрмак очолив Офіс президента. Великий профайл theБабеля. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  10. ↑ Мельник Олександра (22 Травня 2019). Зеленський провів перші призначення: хто і яку посаду зайняв. golos.te.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  11. ↑ Керівництво [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.] mafguard.org.ua
  12. ↑ PEP: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СПІЛКА ПІДПРИЄМЦІВ ТЕЛЕ ТА КІНОІНДУСТРІЇ" (36844356). PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  13. ↑ Андрій Єрмак: Майбутнє — за спільним виробництвом [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] kino-teatr.ua (30 листопада 2017)
  14. ↑ Продюсер "Межі" Андрій Єрмак: "Три фільми з українською участю у лонг-листі "Оскара" – дуже великий успіх". life.pravda.com.ua. 4 листопада 2017. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  15. ↑ Алина Бонд (3 апреля 2019). Сквот32 - эксклюзивное интервью с продюсером фильма Андреем Ермаком. lifestyle.segodnya.ua (російською) . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
  16. ↑ Українсько-словацький серіал «Слов’яни» покаже канал «1+1». detector.media. 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  17. ↑ Ермак задекларировал почти 256 тыс. грн дохода за 2019 год, хранит наличными $347 тыс. и EUR50 тыс. interfax.com.ua. 16.02.2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  18. ↑ Міжнародна асоціація "Україно-грузинське співробітництво в сфері іноземного інвестування" — Код ЕГРПОУ 33403566. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  19. ↑ Андрій Єрмак. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  20. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 311/2019 Про призначення А.Єрмака помічником Президента України [Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine.] president.gov.ua
  21. ↑ Сергій Сидоренко (20 листопада 2019). Зовнішній Зе: хто формує міжнародну політику президента Зеленського. Європейська правда. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  22. ↑ Єрмак залучається в специфічних, часто критичних для президента моментах – Пристайко. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.
  23. ↑ "Дмитрий Козак больше настроен на диалог" - Андрей Ермак о новом переговорщике от России. politics.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  24. ↑ Ирина Прокофьева (29-09-2019). Помічник президента Андрій Єрмак дав ексклюзивне інтерв'ю ТСН.Тижню (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Андрей Ермак. ТСН. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.(укр.)
  25. ↑ Указ Президента України від 21 червня 2019 року № 423/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  26. ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2019 року № 734/2019 «Про членів Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»»
  27. ↑ Указ Президента України від 19 червня 2020 року № 242/2020 «Питання Наглядової ради Державного концерну "Укроборонпром"»
  28. ↑ Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 95/2020 «Про зміни у складі Комісії державних нагород та геральдики»
  29. ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2020 року № 47/2020 «Про звільнення А.Єрмака з посади помічника Президента України»
  30. ↑ Андрій Єрмак назвав пріоритетні напрями своєї роботи на посаді керівника Офісу Президента. Офіс Президента України. 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  31. ↑ Активізація Нормандського формату: представники Німеччини та Франції підтримали позицію України щодо напрацювання єдиного документа для ефективної роботи ТКГ. president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 13 листопада 2020 року. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  32. ↑ Богдан Нагайло (10 серпня 2020). Тиша на східному фронті?. Процитовано 16 лютого 2021.
  33. ↑ Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019). LIGA (рос.). 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  34. ↑ Автор: Марія Жартовська (27 жовтня 2020). Єрмак про те, хто він для Зеленського, про вагнерівців і COVID-фонд. babel.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  35. ↑ а б в Андрій Єрмак: «Не треба щоразу підкреслювати червоних ліній. Вони всередині прошиті на підкірці. І у Президента, і у мене». LB.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  36. ↑ Переговори в Мінську просунулися після участі в них Єрмака і Козака. lb.ua. 11 березня 2020. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  37. ↑ Азовців обміняли на Медведчука - Зеленський. www.ukrinform.ua (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 3 червня 2023.
  38. ↑ Рік. За кадром. Офис Президента. Спецпроект Дмитрия Комарова. Часть шестая (укр.), процитовано 3 червня 2023
  39. ↑ Гео Лерос звернувся в НАБУ через відео з Єрмаком і опублікував продовження "злиття". 24 Канал. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  40. ↑ Єрмак: Лерос є інструментом, плівки – це спланована операція. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  41. ↑ Брат Ермака утверждает, что занимался поиском проектов и идей для государства как общественный деятель, а записи являются "нарезкой с вырванным контекстом". Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  42. ↑ Зеленський про плівки Єрмака: Лерос – аферист. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  43. ↑ Зеленский: "дело Ермака" пустое, я знаю, кто делал эти записи и кто хотел шантажировать ими меня для увольнения Ермака. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  44. ↑ САП перекваліфікувала справу про "плівки Єрмака". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2020.
  45. ↑ Після публікації плівок Єрмака відкрито вже 5 справ: лише одна – за корупцію. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
  46. ↑ СБУ затримала фігуранта “плівок Єрмака”: підозрюють у шахрайстві. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  47. ↑ Фігурант плівок Єрмака вийшов під заставу в 630 тисяч і розповів, де взяв гроші. OBOZREVATEL PLUS (укр.). Процитовано 9 листопада 2020.
  48. ↑ Єрмак та Тищенко подали до суду на Лероса. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  49. ↑ Конгресменів просили про зустріч з Єрмаком у США без його відома. УП. 19.05.2021. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19.05.2021.
  50. ↑ Офіс президента не озвучував жодних ініціатив щодо підготовки візиту Єрмака до США – речник МЗС. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 20 травня 2021. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  51. ↑ Найближча людина до президента і сірий кардинал: біографія глави ОП Андрія Єрмака. 24 Канал (укр.). 23 травня 2023. Процитовано 3 червня 2023.
  52. ↑ а б «Я человек войны, но еще ни с кем не начинал воевать». Один день с Андреем Ермаком — часть вторая. babel.ua (рос.). 28 жовтня 2020. Процитовано 3 червня 2023.
  53. ↑ Брат керівника Офісу президента Денис Єрмак одружився (відео). ТСН.ua (укр.). 4 квітня 2022. Процитовано 3 червня 2023.
  54. ↑ LIETUVOS RESPUBLIKOS PREZIDENTAS DEKRETAS DĖL APDOVANOJIMO LIETUVOS VALSTYBĖS ORDINAIS IR MEDALIAIS.
  55. ↑ Андрій Єрмак зустрівся з Президентом Польщі та отримав з його рук високу нагороду // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 3 жовтня 2022 р.
  56. ↑ Andriy Yermak: The 100 Most Influential People of 2024. TIME (англ.). 17 квітня 2024. Процитовано 17 квітня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єрмак_Андрій_Борисович&oldid=43592654