Лерос Гео Багратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лерос Гео Багратович
Курехян Геворг Багратович
Лерос Гео Багратович (2020).jpg
Народився 24 квітня 1989(1989-04-24) (31 рік)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)		 Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність режисер, політик
Alma mater Академія адвокатури України
Посада Народний депутат України
Партія безпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лерос.

Гео Багратович Лерос (нар. 24 квітня 1989, Київ) — український режисер, арт-куратор[1], народний депутат. Позаштатний радник Президента України Зеленського з 24 червня 2019 до 20 березня 2020 року[2][3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України.

Засновник арт-проекту Art United Us[5][6] і громадської організації «Сіті-Арт». Був волонтером благодійного фонду «Сестри перемоги». Радник Міністра інформаційної політики України[7][8] та радник Київського міського голови з питань культури (на громадських засадах)[9]. Автор документального фільму про реформу поліції. В рамках проекту City-Art та Art United Us створив близько 70 муралів в Україні, деякі роботи визнані найкращими у світі.[відсутнє в джерелі] Був куратором проекту "More than us" від Міністерства інформаційної політики, а саме привіз митців, які намалювали 8 муралів. Для цього з державного бюджету було виділено 3,6 млн гривень, але виявилось, що закордонні митці малювали їх безкоштовно. Після корупційного скандалу обіцяв відзвітувати перед суспільством[10][відсутнє в джерелі].

Автор першої української книги про вуличне мистецтво Kyiv Street Art[11]. Режисер короткометражного фільму A lifetime older, заснованого на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. Режисер відеокліпів для українських артистів.

Володар премії Best short film Міжнародного фестивалю в Калькутті за фільм A lifetime older[12], володар премії «Чудовий короткий документальний фільм» (англ. Excellent Short Documentary) Міжнародного кінофестивалю в Сан-Франциско[13].

Політика[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року, обраний народним депутатом України від партії Слуга народу (№ 23 у списку)[14]. Безпартійний[15].

Заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року)[16], голова підкомітету з питань культурної політики.

Став головною дієвою особою першої бійки у Верховній раді 9-го скликання між депутатами однієї фракції[17] — «Слуга народу», причиною чому, на думку Ірини Верещук, є «своєрідне почуття гумору» Лероса, що виражається в нецензурній лайці, котрою часто висловлюється депутат навіть в сесійному залі Верховної Ради[18]. Через подібні висловлювання депутата, за Верещук вступився нардеп Бужанський, котрий потяг нецензурника за колону зали вимагати вибачень[19]. Лерос зі свого боку заявив, що він нікого не ображав і попросив Верещук вказати конкретно, "що я написав і що адресував їй і, якщо там буде якась образа, адресована їй конкретно, то я вибачусь". [20]

Член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[21].

Можливий розпродаж держпосад братом Єрмака[ред. | ред. код]

29 березня Гео Лерос опублікував відео за участю брата Андрія Єрмака — Дениса. За даними Лероса, Андрій Єрмак за посередництва брата продає державні посади. Лерос надіслав відповідне звернення до НАБУ[22].

Примітки[ред. | ред. код]

Гео Лерос
у соціальних мережах
Facebook icon 2013.svg Гео Лерос на сайті Facebook
  1. ↑ Куратор київських муралів: "Стіни - це зброя у вихованні людей" dw.com (25.05.2016)
  2. ↑ Указ Президента України від 24 червня 2019 року № 431/2019 «Про призначення Г.Лероса Радником Президента України»
  3. ↑ Зеленський призначив своїм радником Гео Лероса УНН (24 червня 2019)
  4. ↑ Зеленський звільнив Лероса, який виступив проти Єрмака
  5. ↑ До Дня Незалежності Київ прикрасять новим муралом Gazeta.ua (23 червня 2016)
  6. ↑ У київському метро з’явився новий потяг-мурал hromadske.ua (23 серпня 2016)
  7. ↑ Стець співпрацюватиме з муралістом. Обіцяють проект в АТО life.pravda.com.ua (29 липня 2016)
  8. ↑ Міністерство інформаційної політики України. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  9. ↑ 34 радника Кличка. Повний список Українські новини (19 жовтня 2018)
  10. ↑ [1]
  11. ↑ Режисер Гео Лерос випускає нову книгу про київський стріт-арт Telegraf.Design (26 вересня 2018)
  12. ↑ Monthly Selection – September 2018 CICFF (October 6, 2018) (англ.)
  13. ↑ Excellent Short Documentary: A Lifetime Older (Ukraine) Список переможців на фестивалі в Сан-Франциско (англ.)
  14. ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 Українська правда (9 червня 2019)
  15. ↑ Центральна виборча комісія
  16. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  17. ↑ За словами Гончаренка, депутатам від “Європейської солідарності” довелося розбороняти учасників бійки
  18. ↑ У Верховній Раді побилися "слуги народу" Бужанський та Лерос - нардеп (фото, відео)
  19. ↑ Гео Лерос проти Бужанського: "слуги народу" побилися через депутатку
  20. ↑ Коли не вистачає аргументів, до#бись до орфографії. "Тупою вівцею" і не пахло, - Лерос про конфлікт з однопартійцем Бужанським
  21. ↑ Указ Президента України від 13 січня 2020 року № 3/2020 «Питання Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»»
  22. ↑ Гео Лерос звернувся в НАБУ через відео з Єрмаком і опублікував продовження "злиття". 24 Канал. Процитовано 2020-03-30. 

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лерос_Гео_Багратович&oldid=28306488