Лерос Гео Багратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лерос Гео Багратович
Лерос Гео Багратович (2020).jpg
Ім'я при народженні Курехян Геворг Багратович
Народився 24 квітня 1989(1989-04-24)[1] (31 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність режисер, політик
Alma mater Академія адвокатури України
Посада Народний депутат України[1]
Сторінка в Інтернеті geoleros.com
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 1 вересня 2020
Позафракційний 1 вересня 2020 —
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лерос.

Гео Багратович Лерос (нар. 24 квітня 1989[2], Київ) — український режисер, арткуратор[3], народний депутат[4]. Позаштатний радник Президента України Зеленського з 24 червня 2019 до 20 березня 2020 року[5][6][7].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України.

Засновник артпроєкту Art United Us[8][9] і громадської організації «Сіті-Арт». Був волонтером благодійного фонду «Сестри перемоги». Радник Міністра інформаційної політики України[10][11] та радник Київського міського голови з питань культури (на громадських засадах)[12]. Автор документального фільму про реформу поліції. В рамках проєктів City-Art та Art United Us, ініціатором яких був Гео Лерос, було створено близько 70 муралів в Україні. Був куратором проєкту «More than us» від Міністерства інформаційної політики, а саме привіз митців, які намалювали 8 муралів на станції метро Осокорки у Києві. Для цього з державного бюджету було виділено 3,6 млн гривень, але виявилось, що закордонні митці малювали їх безкоштовно. У Міністерстві інфорполітики роз'яснили, що гроші з виділеного кошторису зокрема пішли на проживання (з активним відпочинком) та перельоти художників преміумкласом. Зі свого боку Гео Лерос ствердив, що кінцева вартість артпроєкту взагалі перевищила бюджет на пів мільйона гривень.[13]

Автор першої української книги про вуличне мистецтво Kyiv Street Art[14]. Режисер короткометражного фільму A lifetime older, заснованого на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. Режисер відеокліпів для українських артистів.

Володар премії Best short film Міжнародного фестивалю в Калькутті за фільм A lifetime older[15], володар премії «Чудовий короткий документальний фільм» (англ. Excellent Short Documentary) Міжнародного кінофестивалю в Сан-Франциско[16].

Політика[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року, обраний народним депутатом України від партії Слуга народу (№ 23 у списку)[17]. Безпартійний[18].

Заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року)[19], голова підкомітету з питань культурної політики.

Став головною дієвою особою першої бійки у Верховній раді 9-го скликання між депутатами однієї фракції[20] — Слуга народу, причиною чому, на думку Ірини Верещук, є «своєрідне почуття гумору» Лероса, що нецензурно виражається навіть у сесійній залі Верховної ради[21]. За такі висловлювання депутата, за Верещук вступився нардеп Бужанський, котрий потяг Гео за колону зали з вимогами вибачень[22]. Лерос заявив, що нікого не ображав, і попросив Верещук вказати йому на можливі образи[23].

13 січня 2020 року увійшов до складу Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[24].

Виключення зі Слуги народу[ред. | ред. код]

1 вересня 2020 року Лерос виступив з трибуни Верховної Ради й розкритикував Президента Зеленського, звинувативши його у «злитті зі старою системою», кумівстві і «здачі країни в оренду олігархам».[25] У своїй промові він використав ті ж порівняння про «мікроб і бактерій», які Зеленський вжив на з'їзді партії 30 серпня, описуючи так неназваних депутатів, що «забули, як вони сюди потрапили і для чого»[26][27].

Того ж дня депутати «Слуги народу» зібрали підписи й виключили Лероса зі складу фракції[28]. Таким чином, він не позбувся депутатського мандату, а став позафракційним і має право вступити в іншу фракцію чи групу[27].

Плівки Лероса[ред. | ред. код]

Плівки Лероса — це серія провокативних записів за участі політиків, опублікованих Гео Леросом на власному YouTube-каналі.

Плівки Єрмака[ред. | ред. код]

29 березня 2020 року депутат зі Слуги народу Гео Лерос опублікував кілька фрагментів відеозаписів, зроблених прихованою камерою, на яких кілька людей ведуть розмови пов'язані з призначеннями на різні посади і один з них був схожий на брата Єрмака — Дениса. На думку Лероса, Андрій Єрмак за посередництва брата продає державні посади. Лерос надіслав відповідне звернення до НАБУ[29], а ДБР відкрила справу проти нього одразу за чотирма статтями КК[30][31]. Захищати Лероса взялася юридична компанія «Міллер»[32].

Андрій Єрмак пов'язав появу записів за день до найважливіших голосувань в парламенті зі спробою зриву співпраці України з МВФ та підведення країни до межі дефолту. За його словами, «і всередині країни, і за її межами є величезна кількість людей, які хочуть вдарити по Офісу президента»[33][34], в той час як Денис назвав записи нарізками, вирваними з контексту, а скандал — цілеспрямованою атакою на його брата, який заважає деяким олігархам[35].

Президент України Володимир Зеленський заявив, що плівки за участю брата керівника ОП — «марна справа», тому що Єрмак «не взяв грошей». Зеленський додав, що не уявляє, «що б Єрмак собі б зробив, якби його брат десь щось узяв».[36][37]

23 квітня САП перекваліфікувала справу зі «зловживання впливом» на «шахрайство» і передала до Національної поліції[38]. Після публікації цих «плівок» правоохоронні органи відкрили 5 кримінальних проваджень.[32]

14 липня 2020 року Служба безпеки України за підозрою в шахрайстві затримала Дмитра Штанька. Саме він не тільки фігурував на скандальних записах разом з братом глави Офісу президента, але очевидно, сам здійснював ці записи. Штанько затримали при отриманні 100 тисяч доларів хабаря в рамках справи про шахрайство. Як стверджують в СБУ, Штанько був посередником і взяв гроші «за сприяння у вирішенні питання з правоохоронними органами по поверненню вилученого майна».[39] Однак вже в кінці місяця він вийшов під заставу 630 тисяч гривень.[40]

15 вересня Денис Єрмак подав позов до Печерського районного суду м. Києва на Лероса про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії.[41]

Плівки Тищенка[ред. | ред. код]

2 жовтня 2020 Лерос оприлюднив фрагменти розмов, які він приписує Денису Комарницькому і Миколі Тищенку.[42][43] На цих записах ніби то Комарницький розповідав Тищенку, як тікав від обшуків у справі про розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського моста. На думку Лероса, президент Володимир Зеленський і голова його офісу Андрій Єрмак покривають корупційну діяльність Комарницького у Києві.[44] 7 жовтня опублікована друга частина записів, в якій наче б то ті самі люди обговорюють напад на Лероса.[45]

Примітки[ред. | ред. код]

Гео Лерос
у соціальних мережах
Facebook icon 2013.svg Гео Лерос на сайті Facebook
  1. ↑ а б https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/21186
  2. ↑ Лерос Гео Багратович. Офіційний портал Верховної Ради України
  3. ↑ Куратор київських муралів: «Стіни — це зброя у вихованні людей» dw.com (25.05.2016)
  4. ↑ Гео Лерос: досьє на скандального нардепа. Парламент.UA (uk). Процитовано 2020-12-08. 
  5. ↑ Указ Президента України від 24 червня 2019 року № 431/2019 «Про призначення Г.Лероса Радником Президента України»
  6. ↑ Зеленський призначив своїм радником Гео Лероса УНН (24 червня 2019)
  7. ↑ Зеленський звільнив Лероса, який виступив проти Єрмака
  8. ↑ До Дня Незалежності Київ прикрасять новим муралом Gazeta.ua (23 червня 2016)
  9. ↑ У київському метро з'явився новий потяг-мурал hromadske.ua (23 серпня 2016)
  10. ↑ Стець співпрацюватиме з муралістом. Обіцяють проект в АТО life.pravda.com.ua (29 липня 2016)
  11. ↑ Міністерство інформаційної політики України. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  12. ↑ 34 радника Кличка. Повний список Українські новини (19 жовтня 2018)
  13. ↑ Ірина, Автор: Стасюк (2019-01-14). Гео Лерос опублікував список витрат, які пішли на створення муралів на «Осокорках». Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-02. 
  14. ↑ Режисер Гео Лерос випускає нову книгу про київський стріт-арт Telegraf.Design (26 вересня 2018)
  15. ↑ Monthly Selection — September 2018 CICFF (October 6, 2018) (англ.)
  16. ↑ Excellent Short Documentary: A Lifetime Older (Ukraine) Список переможців на фестивалі в Сан-Франциско (англ.)
  17. ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 Українська правда (9 червня 2019)
  18. ↑ Центральна виборча комісія
  19. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  20. ↑ За словами Гончаренка, депутатам від «Європейської солідарності» довелося розбороняти учасників бійки
  21. ↑ У Верховній Раді побилися «слуги народу» Бужанський та Лерос — нардеп (фото, відео)
  22. ↑ Гео Лерос проти Бужанського: «слуги народу» побилися через депутатку
  23. ↑ Коли не вистачає аргументів, до#бись до орфографії. «Тупою вівцею» і не пахло, — Лерос про конфлікт з однопартійцем Бужанським
  24. ↑ Указ Президента України від 13 січня 2020 року № 3/2020 «Питання Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»»
  25. ↑ «Вы своими микробами и бактериями лжи заразили всю страну»: Лерос ответил Зеленскому на высказывание о скандальных депутатах. tk.media (російською). 1 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020. 
  26. ↑ Зеленський назвав скандальних «слуг народу» мікробами. glavcom.ua. Главком. 31 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020. 
  27. ↑ а б Гео Лероса вигнали з фракції "Слуга народу". Перед тим він назвав Зеленського "пустим місцем". bbc.com. BBC News Україна. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020. 
  28. ↑ Гео Лероса виключили з фракції "Слуга народу". РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-01. 
  29. ↑ Гео Лерос звернувся в НАБУ через відео з Єрмаком і опублікував продовження "злиття". 24 Канал. Процитовано 2020-03-30. 
  30. ↑ ДБР взялося за нардепа, що показав "викривальне" відео про брата Єрмака. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 1 листопада 2020. 
  31. ↑ ДБР відкрило провадження щодо депутата, який звинуватив голову ОП у корупції. radiosvoboda.org. 30 березня 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  32. ↑ а б Після публікації плівок Єрмака відкрито вже 5 справ: лише одна – за корупцію. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 1 листопада 2020. 
  33. ↑ Єрмак: Лерос є інструментом, плівки – це спланована операція. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  34. ↑ Андрій Єрмак: «Не треба щоразу підкреслювати червоних ліній. Вони всередині прошиті на підкірці. І у Президента, і у мене». LB.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  35. ↑ Брат Ермака утверждает, что занимался поиском проектов и идей для государства как общественный деятель, а записи являются "нарезкой с вырванным контекстом". Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2020-11-09. 
  36. ↑ Зеленський про плівки Єрмака: Лерос – аферист. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  37. ↑ Зеленский: "дело Ермака" пустое, я знаю, кто делал эти записи и кто хотел шантажировать ими меня для увольнения Ермака. Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2020-11-09. 
  38. ↑ САП перекваліфікувала справу про "плівки Єрмака". РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-04-23. 
  39. ↑ СБУ затримала фігуранта “плівок Єрмака”: підозрюють у шахрайстві. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  40. ↑ Фігурант плівок Єрмака вийшов під заставу в 630 тисяч і розповів, де взяв гроші. OBOZREVATEL PLUS (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  41. ↑ Єрмак та Тищенко подали до суду на Лероса. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-19. 
  42. ↑ Лерос продемонстрував записи розмов кума Єрмака зі смотрящим за Києвом. pravda.com.ua. Українська правда. 2 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 
  43. ↑ Ангеліна Шеремет (2 жовтня 2020). Гео Лерос опублікував плівки із розмовою Миколи Тищенка та Дениса Комарницького. babel.ua. Процитовано 19 листопада 2020. 
  44. ↑ Лерос показав другу частину записів розмов Тищенка і Комарницького. pravda.com.ua. Українська правда. 7 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 
  45. ↑ Лерос показав другу частину записів розмов Тищенка і Комарницького. pravda.com.ua. Українська правда. 7 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лерос Гео Багратович
  1. ↑ Гео Лерос — людина із впливовими друзями, великими грошима і величезними амбіціями. Профайл депутата, який вирішив знищити Андрія Єрмака. babel.ua (uk). Процитовано 2020-11-19. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лерос_Гео_Багратович&oldid=30627959