Лерос Гео Багратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лерос Гео Багратович
Лерос Гео Багратович (2020).jpg
Ім'я при народженні Курехян Геворг Багратович
Народився 24 квітня 1989(1989-04-24)[1] (32 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність режисер, політик
Alma mater Академія адвокатури України
Посада Народний депутат України[1]
Сайт geoleros.com
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 1 вересня 2020
Позафракційний 1 вересня 2020

Гео Багратович Лерос (нар. 24 квітня 1989[2], Київ) — український режисер, арткуратор[3], народний депутат[4]. Позаштатний радник Президента України Зеленського з 24 червня 2019 до 20 березня 2020 року[5][6][7].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України.

Засновник артпроєкту Art United Us[8][9] і громадської організації «Сіті-Арт». Був волонтером благодійного фонду «Сестри перемоги». Радник Міністра інформаційної політики України[10][11] та радник Київського міського голови з питань культури (на громадських засадах)[12]. Автор документального фільму про реформу поліції. В рамках проєктів City-Art та Art United Us, ініціатором яких був Гео Лерос, було створено близько 70 муралів в Україні. Був куратором проєкту «More than us» від Міністерства інформаційної політики, а саме привіз митців, які намалювали 8 муралів на станції метро Осокорки у Києві. Для цього з державного бюджету було виділено 3,6 млн гривень, але виявилось, що закордонні митці малювали їх безкоштовно. У Міністерстві інфорполітики роз'яснили, що гроші з виділеного кошторису зокрема пішли на проживання (з активним відпочинком) та перельоти художників преміумкласом. Зі свого боку Гео Лерос ствердив, що кінцева вартість артпроєкту взагалі перевищила бюджет на пів мільйона гривень.[13]

Автор першої української книги про вуличне мистецтво Kyiv Street Art[14]. Режисер короткометражного фільму A lifetime older, заснованого на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. Режисер відеокліпів для українських артистів.

Володар премії Best short film Міжнародного фестивалю в Калькутті за фільм A lifetime older[15], володар премії «Чудовий короткий документальний фільм» (англ. Excellent Short Documentary) Міжнародного кінофестивалю в Сан-Франциско[16].

9 вересня став жертвою нападу в залі Верховної Ради, після критики провалу операції по затриманню "вагнерівців".

Політика[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року, обраний народним депутатом України від партії Слуга народу (№ 23 у списку)[17]. Безпартійний[18].

Заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року)[19], голова підкомітету з питань культурної політики.

Став головною дієвою особою першої бійки у Верховній раді 9-го скликання між депутатами однієї фракції[20] — Слуга народу, причиною чому, на думку Ірини Верещук, є «своєрідне почуття гумору» Лероса, що нецензурно виражається навіть у сесійній залі Верховної ради[21]. За такі висловлювання депутата, за Верещук вступився нардеп Бужанський, котрий потяг Гео за колону зали з вимогами вибачень[22]. Лерос заявив, що нікого не ображав, і попросив Верещук вказати йому на можливі образи[23].

13 січня 2020 року увійшов до складу Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[24].

Виключення зі Слуги народу[ред. | ред. код]

1 вересня 2020 року Лерос виступив з трибуни Верховної Ради й розкритикував Президента Зеленського, звинувативши його у «злитті зі старою системою», кумівстві і «здачі країни в оренду олігархам».[25] У своїй промові він використав ті ж порівняння про «мікроб і бактерій», які Зеленський вжив на з'їзді партії 30 серпня, описуючи так неназваних депутатів, що «забули, як вони сюди потрапили і для чого»[26][27].

Того ж дня депутати «Слуги народу» зібрали підписи й виключили Лероса зі складу фракції[28]. Таким чином, він не позбувся депутатського мандату, а став позафракційним і має право вступити в іншу фракцію чи групу[27].

Плівки Лероса[ред. | ред. код]

Плівки Лероса — це серія провокативних записів за участі політиків, опублікованих Гео Леросом на власному YouTube-каналі.

Плівки Єрмака[ред. | ред. код]

29 березня 2020 року депутат зі Слуги народу Гео Лерос опублікував кілька фрагментів відеозаписів, зроблених прихованою камерою, на яких кілька людей ведуть розмови пов'язані з призначеннями на різні посади і один з них був схожий на брата Єрмака — Дениса. На думку Лероса, Андрій Єрмак за посередництва брата продає державні посади. Лерос надіслав відповідне звернення до НАБУ[29], а ДБР відкрила справу проти нього одразу за чотирма статтями КК[30][31]. Захищати Лероса взялася юридична компанія «Міллер»[32].

Андрій Єрмак пов'язав появу записів за день до найважливіших голосувань в парламенті зі спробою зриву співпраці України з МВФ та підведення країни до межі дефолту. За його словами, «і всередині країни, і за її межами є величезна кількість людей, які хочуть вдарити по Офісу президента»[33][34], в той час як Денис назвав записи нарізками, вирваними з контексту, а скандал — цілеспрямованою атакою на його брата, який заважає деяким олігархам[35].

Президент України Володимир Зеленський заявив, що плівки за участю брата керівника ОП — «марна справа», тому що Єрмак «не взяв грошей». Зеленський додав, що не уявляє, «що б Єрмак собі б зробив, якби його брат десь щось узяв».[36][37]

23 квітня САП перекваліфікувала справу зі «зловживання впливом» на «шахрайство» і передала до Національної поліції[38]. Після публікації цих «плівок» правоохоронні органи відкрили 5 кримінальних проваджень.[32]

14 липня 2020 року Служба безпеки України за підозрою в шахрайстві затримала Дмитра Штанька. Саме він не тільки фігурував на скандальних записах разом з братом глави Офісу президента, але очевидно, сам здійснював ці записи. Штанько затримали при отриманні 100 тисяч доларів хабаря в рамках справи про шахрайство. Як стверджують в СБУ, Штанько був посередником і взяв гроші «за сприяння у вирішенні питання з правоохоронними органами по поверненню вилученого майна».[39] Однак вже в кінці місяця він вийшов під заставу 630 тисяч гривень.[40]

15 вересня Денис Єрмак подав позов до Печерського районного суду м. Києва на Лероса про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії.[41]

Плівки Тищенка[ред. | ред. код]

2 жовтня 2020 Лерос оприлюднив фрагменти розмов, які він приписує Денису Комарницькому і Миколі Тищенку.[42][43] На цих записах ніби то Комарницький розповідав Тищенку, як тікав від обшуків у справі про розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського моста. На думку Лероса, президент Володимир Зеленський і голова його офісу Андрій Єрмак покривають корупційну діяльність Комарницького у Києві.[44] 7 жовтня опублікована друга частина записів, в якій наче б то ті самі люди обговорюють напад на Лероса.[44]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/21186
  2. Лерос Гео Багратович. Офіційний портал Верховної Ради України
  3. Куратор київських муралів: «Стіни — це зброя у вихованні людей» dw.com (25.05.2016)
  4. Гео Лерос: досьє на скандального нардепа. Парламент.UA (uk). Процитовано 2020-12-08. 
  5. Указ Президента України від 24 червня 2019 року № 431/2019 «Про призначення Г.Лероса Радником Президента України»
  6. Зеленський призначив своїм радником Гео Лероса УНН (24 червня 2019)
  7. Зеленський звільнив Лероса, який виступив проти Єрмака
  8. До Дня Незалежності Київ прикрасять новим муралом Gazeta.ua (23 червня 2016)
  9. У київському метро з'явився новий потяг-мурал hromadske.ua (23 серпня 2016)
  10. Стець співпрацюватиме з муралістом. Обіцяють проект в АТО life.pravda.com.ua (29 липня 2016)
  11. Міністерство інформаційної політики України. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  12. 34 радника Кличка. Повний список Українські новини (19 жовтня 2018)
  13. Ірина, Автор: Стасюк (2019-01-14). Гео Лерос опублікував список витрат, які пішли на створення муралів на «Осокорках». Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-02. 
  14. Режисер Гео Лерос випускає нову книгу про київський стріт-арт Telegraf.Design (26 вересня 2018)
  15. Monthly Selection — September 2018 CICFF (October 6, 2018) (англ.)
  16. Excellent Short Documentary: A Lifetime Older (Ukraine) Список переможців на фестивалі в Сан-Франциско (англ.)
  17. У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 Українська правда (9 червня 2019)
  18. Центральна виборча комісія
  19. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  20. За словами Гончаренка, депутатам від «Європейської солідарності» довелося розбороняти учасників бійки
  21. У Верховній Раді побилися «слуги народу» Бужанський та Лерос — нардеп (фото, відео)
  22. Гео Лерос проти Бужанського: «слуги народу» побилися через депутатку
  23. Коли не вистачає аргументів, до#бись до орфографії. «Тупою вівцею» і не пахло, — Лерос про конфлікт з однопартійцем Бужанським
  24. Указ Президента України від 13 січня 2020 року № 3/2020 «Питання Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»»
  25. «Вы своими микробами и бактериями лжи заразили всю страну»: Лерос ответил Зеленскому на высказывание о скандальных депутатах. tk.media (російською). 1 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020. 
  26. Зеленський назвав скандальних «слуг народу» мікробами. glavcom.ua. Главком. 31 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020. 
  27. а б Гео Лероса вигнали з фракції "Слуга народу". Перед тим він назвав Зеленського "пустим місцем". bbc.com. BBC News Україна. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020. 
  28. Гео Лероса виключили з фракції "Слуга народу". РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-09-01. 
  29. Гео Лерос звернувся в НАБУ через відео з Єрмаком і опублікував продовження "злиття". 24 канал. Процитовано 2020-03-30. 
  30. ДБР взялося за нардепа, що показав "викривальне" відео про брата Єрмака. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 1 листопада 2020. 
  31. ДБР відкрило провадження щодо депутата, який звинуватив голову ОП у корупції. radiosvoboda.org. 30 березня 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  32. а б Після публікації плівок Єрмака відкрито вже 5 справ: лише одна – за корупцію. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 1 листопада 2020. 
  33. Єрмак: Лерос є інструментом, плівки – це спланована операція. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  34. Андрій Єрмак: «Не треба щоразу підкреслювати червоних ліній. Вони всередині прошиті на підкірці. І у Президента, і у мене». LB.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  35. Брат Ермака утверждает, что занимался поиском проектов и идей для государства как общественный деятель, а записи являются "нарезкой с вырванным контекстом". Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2020-11-09. 
  36. Зеленський про плівки Єрмака: Лерос – аферист. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  37. Зеленский: "дело Ермака" пустое, я знаю, кто делал эти записи и кто хотел шантажировать ими меня для увольнения Ермака. Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2020-11-09. 
  38. САП перекваліфікувала справу про "плівки Єрмака". РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-04-23. 
  39. СБУ затримала фігуранта “плівок Єрмака”: підозрюють у шахрайстві. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  40. Фігурант плівок Єрмака вийшов під заставу в 630 тисяч і розповів, де взяв гроші. OBOZREVATEL PLUS (uk). Процитовано 2020-11-09. 
  41. Єрмак та Тищенко подали до суду на Лероса. Українська правда (uk). Процитовано 2020-11-19. 
  42. Лерос продемонстрував записи розмов кума Єрмака зі смотрящим за Києвом. pravda.com.ua. Українська правда. 2 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 
  43. Ангеліна Шеремет (2 жовтня 2020). Гео Лерос опублікував плівки із розмовою Миколи Тищенка та Дениса Комарницького. babel.ua. Процитовано 19 листопада 2020. 
  44. а б Лерос показав другу частину записів розмов Тищенка і Комарницького. pravda.com.ua. Українська правда. 7 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Гео Лерос — людина із впливовими друзями, великими грошима і величезними амбіціями. Профайл депутата, який вирішив знищити Андрія Єрмака. babel.ua (uk). Процитовано 2020-11-19.