Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
| Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник | |
|---|---|
 | |
| 44°44′56″ пн. ш. 33°52′54″ сх. д. / 44.748807° пн. ш. 33.881789° сх. д. | |
| Тип | музей природна територія особливої охорони Росіїd і культурна спадщина |
| Склад | Ханський палац, Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського, Чуфут-Кале, Мангуп, Ескі-Кермен, Тепе-Кермен, Качі-Кальон, Сюйренська фортеця, Бакла, Киз-Куле, Киз-Кермен, Шулдан, Чилтер-Мармара і Дюрбе в селі Айвове |
| Розташування | вул. Річна 133, Бахчисарай, АР Крим 98405 Україна |
| Адреса | 298405[1] ул. Речная 133, г. Бахчисарай, Крым, 298405 |
| Засновано | 1990 (1917) |
| Фонд | 50000 |
| Директор | Науменко Валерій Євгенійович |
| Сайт | bikz.org |
  Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник у Вікісховищі | |
Бахчисара́йський істо́рико-археологі́чний музе́й — український музей, заснований у 1955 році в Криму на базі двох музеїв: палацу-музею та археологічного музею «печерних міст».
Датою заснування музею вважається 4 жовтня (за старим стилем), 17 жовтня (за новим) 1917 року (наказ № 57 Таврійського губернського комісара Тимчасового Російського уряду). На посаду директора було призначено Усеїна Боданінського — відомого кримськотатарського просвітителя. Відкритий для відвідування в 1917 р. Бахчисарайський музей тюрксько-татарської культури існував коштом міської управи та на пожертви.
Фонди налічують близько 50000 одиниць зберігання. Музей має археологічний та історичний відділи.
В археологічному відділі зібрані археологічні колекції, які відображають історію місцевих племен і народів, що населяли гірську частину Криму з часів кам'яної доби до татарської навали 13 століття.
Матеріали історичного відділу відбивають боротьбу українського народу з Кримським ханством за визволення північного Причорномор'я і Криму з-під турецько-татарського гніту. В експозицію включено художніх картини і скульптури майстрів 18—19 ст., полотна сучасних російських і українських художників, колекції зброї, монет, старовинних печаток, етнографічні матеріали та ін.
Музей проводить наукову і культурно-освітню роботу.
- Історичний відділ
- Етнографічний відділ
- Відділ археології
- Відділ «печерних» міст
- Відділ археології середньовічного міста
- Художній музей
- Дім-музей Ісмаїла Гаспринського
- Відділ фондів і реставрації
- Відділ екскурсійного обслуговування
- Відділ охорони культурної спадщини
- Історико-меморіальний музей «Поле Альмінської битви»
- Історико-археологічний музей «Салачик»
- Музей духовної культури «Ескі-Юрт»
- Науменко Валерій Євгенійович (до 2014)
- Аблялімова Ельміра Наріманівна (2014)
- Мартинюк Вадим (з 2014)[2]
-
Двір ханського палацу -
Графський (світський) корпус -
Двомовна українсько-кримськотатарська табличка при вході в Ханський палац в Бахчисараї -
Сади і паркові споруди
_%E2%80%94_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%97_%D2%90%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%B2_%E2%80%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%83_1532%E2%80%941783_%D1%80.jpg)
_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81.jpg)
- ↑ Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации
- ↑ Смена директора Бахчисарайского заповедника: политическая и национальная подоплека?. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
- Офіційний сайт заповідника [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- 95 років Бахчисарайському палацу-музею [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- БАХЧИСАРА́ЙСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |