Бачина
село Бачина | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Самбірський район | ||||
Тер. громада | Старосамбірська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46080150030045425 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 343 | ||||
Площа | 2,252 км² | ||||
Густота населення | 152,31 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 82080 | ||||
Телефонний код | +380 3238 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°27′42″ пн. ш. 23°2′6″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 23.03500° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
339 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Бачина́ — село міського типу в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 343 особи. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.
В історичних джерелах село Бачина згадується вже з 13 століття. Перекази стверджують, що в давні часи, на горі, званій Замчище, стояв замок, укріплення якого були земляні. У Бачині несла свою службу сторожа, яка наглядала за основною дорогою (звідси, можливо, і походить назва села — від слова «бачити») і, у разі потреби, відповідними сигналами попереджувала жителів замку про небезпеку.
За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі були корчма і по 1 лану (коло 25 га) оброблюваної землі у власності Петра Федоріва, Василя Котеля і Луки Юрковича[1].
У другій половині 17 століття у повіті Старого Міста (тепер — Старий Самбір) було тільки декілька сіл, у котрих шляхта становила окрему громаду, а начальником був префект. До таких належала і Бачина.
Село було вільним. Громада обирала із мужів раду на чолі з префектом, яка керувала всіма справами. У своїй власності громада мала 450 га лісу, 50 га поля, яке наділялось працьовитим малоземельним селянам. У селі була каса взаємодопомоги.
На території села був пивзавод. З 1902 року, коли була прокладена залізниця, селяни мали право продавати гравій зі станції Созань — Бачина. Раніше тут випалювали вапно, варили сіль.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 364 | 99.45% |
російська | 2 | 0.55% |
Усього | 366 | 100% |
Дерев'яна церква Святої Трійці була побудована у 1868 році на місці старої дерев'яної церкви, яка існувала щонайменше вже у 1830 році. У 1954—1988 роках церква стояла зачиненою.
- Савицький Роман Януарійович — український самодіяльний композитор.
- Каспер Несецький в своєму гербівнику вказує на походження прізвища руських шляхтичів Бачинських (польських Бачиньских) гербу Сас від назви села під Самбором.[3]
- Неподалік від села розташований лісовий заказник ДП"Бачинський сільський заказчик" «Бачина».
-
пам'ятник біля колишньої пивоварні
-
Краєвид з Бачинської Гори
-
Пам'ятник роду Бачинських
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 34. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …[недоступне посилання] — T. 1 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.— S. 26 (пол.)
- Dmytro Blazejowskyj (1995). Historical Šematism of the Eparchy of Peremyšl Including The Apostolic Administration of Lemkivščyna (1828—1939). Історичний шематизм Перемиської єпархії включаючи Апостольські адміністрації Лемківщини (1828—1939). Львів, Каменяр сс.1008
- Погода в селі Бачина [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://sts-mrada.gov.ua/ [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |