Дзвінкий ретрофлексний африкат
| Дзвінкий ретрофлексний африкат | |||
|---|---|---|---|
| ɖ͡ʐ | |||
| d͡ʐ | |||
| Номер МФА | 106 (137) | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) |
ɖ͡ʐ | ||
| Юнікод (hex) | U+0256 U+0361 U+0290 | ||
| X-SAMPA |
dz` | ||
| Кіршенбаум |
dz. | ||
| |||
| Звучання | |||
|
| |||
.svg)
Дзвінкий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɖ͡ʐ⟩ (спрощено — ⟨dʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/[1].
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного африката — /d͡ʒ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.
Назва[ред. | ред. код]
- Дзвінка ретрофлексна африката
- Дзвінкий ретрофлексний африкат (англ. Voiced retroflex affricate)
- Дзвінкий ретрофлексний африкат-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant affricate)
- Дзвінкий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний
Властивості[ред. | ред. код]
Властивості дзвінкого ретрофлексного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Кховар | ݮنݮیر | [ɖ͡ʐanɖ͡ʐer] | лічба | Див. білоруська фонетика | |
| китайська (У) | 长 | [ɖ͡ʐa] | довгий | ||
| польська[2][3] | dżem | [ɖ͡ʐɛm] | джем | Див. польська фонетика | |
| російська[3][4] | джем | [ɖ͡ʐɛm] | джем | Два окремі звуки [d][ʐ]. Див. російська фонетика | |
| сербська | џем | [ɖ͡ʐê̞m] | джем | Див. сербська фонетика | |
| словацька[5] | džús | [ɖ͡ʐuːs] | сік | Див. словацька фонетика | |
| українська | джерело | [ɖ͡ʐɛrɛˈlɔ] | — | Див. українська фонетика | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ а б Hamann (2004:65)
- ↑ Lightner (1972:67)
- ↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)
Джерела[ред. | ред. код]
- Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 21 березня 2016
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 червня 2022
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Lightner, Theodore M. (1972), Problems in the Theory of Phonology, I: Russian phonology and Turkish phonology, Edmonton: Linguistic Research, inc
- Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 21 березня 2016
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
