Діалекти македонської мови

Карта македонських діалектів

Діале́кти македо́нської мови (мак. дијалекти на македонскиот јазик) — територіальні різновиди македонської мови, поширені в Вардарскій Македонії (в Північній Македонії і прилеглих до неї з заходу районах Албанії), в Піринській Македонії (на південному заході Болгарії) і в Егейській Македонії (на півночі Греції). Виділяються три основних діалектних райони: західномакедонський, східномакедонський та північномакедонський. Раніше диалектологи поділяли македонський діалектний ареал на дві частини — західну і східну . Разом з болгарськими і торлацькими, македонські діалекти утворюють болгарсько-македонський безперервний діалектний континуум.

У Болгарії носії македонських діалектів вважаються болгарами, в Греції — греками-«слов'янофонами» . У болгарській мовознавчій традиції літературна мова македонців розглядається як регіональна норма болгарської мови, а македонські діалекти найчастіше вважаються частиною болгарських діалектів. Македонський ареал, наприклад, показаний як частина болгарського мовного ареалу на діалектологічної карті, опублікованій Інститутом болгарської мови (болг. Институт за български език) в 2014 році. У Греції до 1980-х років македонські говірки перебували під забороною, в даний час ця заборона знята, проте, існування македонської мови та її діалектів офіційно не визнається .

Для македонських діалектів характерні відмінності на всіх рівнях мови — в фонетиці, просодії, морфології і синтаксисі. Значна частина розпізнавальних ознак сучасних македонських діалектів склалася вже до XIII століття, в їх числі як власне слов'янські, так і балканські мовні інновації .

Центральні говори західномакедонського діалекту є основою македонської літературної мови . Особлива літературна норма була створена в 1953 році на базі егейсько-македонських говорів в Греції. Для цієї мови (в класифікації О. Д. Дуліченко — мікромова) була розроблена граматика, на ньому видавалися періодика і книги, в даний час ця мова вийшла з ужитку.

Класифікація

Північний діалект

Ареал північного діалекту розміщений на півночі Північної Македонії в районі міста Тетово, гірського масиву Скопсько-Црна-Гора, трохи на північ від Скоп'є, в общинах Куманово, Светий Николе і Кратово, а також в околицях міста Крива Паланка. З західними і східними діалектами північний розділяє пучок з більш, ніж 45 фонетичних і структурно-граматичних ізоглос. Для говорів північній македонської діалектної групи характерний ряд мовних рис, які об'єднують їх з південними говорами торлакського діалекту і вкрай західними болгарськими говорами .

У складі північного діалекту виділяють наступні говори:

• західні говори:
  • ніжньоположські говори;
  • скопсько-црногорські говори;
  • горанські говори.
• північно-східні (кумановсько-кратовські) говори:
  • кумановські говори;
  • кратовські говори;
  • кривопаланецькі говори;
  • овчепольскі говори.

Горанські говори, поширені в південно-західних районах Косова і в прикордонних з ними районах Албанії — в регіоні Гора (на північних і західних схилах Шар-Планини), в традиціях македонської діалектології зараховуються до македонського діалектного ареалу (зокрема, таким дослідником македонської мови, як Божидар Відоєскі). У той же час подібна точка зору скептично сприймається сербськими і хорватськими діалектологами, зокрема, критикується сербським лінгвістом П. Івічем і хорватським лінгвістом Д. Брозовічем. Як і інші слов'янські говори Косова, горанські говори на діалектологічної карті П. Івіча включені в ареал призренсько-південноморавського діалекту торлакського діалекту.

У класифікації, що базується на працях Б. Відоєскі і Б. Конескі (опублікована у виданні «The Slavonic Languages», 1993), ніжнеположські (тетовські), скопсько-црногорські і горанські говори віднесені до західномакедонської діалектної групі, а східні (кумановсько-крівопаланецькі) говори віднесені до східномакедонської діалектної групі .

Болгарські діалектологи включають північномакедонські говори до складу периферійного ареалу північно-західних західноболгарської діалектної групи, при цьому в горанських говорах, які визначаються як змішані, відзначається поєднання рис периферійних ареалів північно-західної і південно-західної підргруп західноболгарських говорів.

Західний діалект

Говори західномакедонського діалекту відносяться до найбільш специфічних македонських говорів. Виділяються центральні говори на південь від Скоп'є, в яких відзначається зміна праслов'янської носової *ǫ в /a/ і в водночас широко представлені багато типово західномакедонських діалектних особливостей. На захід і південь від центральних виділяються периферійні говори: говори охридсько-преспанського регіону і говори околиць Дебару на заході, говори околиць Гостивару на північному заході, а також ряд архаїчних острівних говорів уздовж кордону з албанським мовним ареалом і анклави македонських говорів на території самої Албанії. Західну і східну групи розділяє пучок з більш, ніж 35 ізоглос, що проходить по долинах річок Пчиня, Вардар і Црна.

До західномакедонських відносять такі говори:

• центральні говори:
  • поречські говори;
  • кичевські говори;
  • прилепські говори;
  • бітольські говори;
  • велеські говори.
• західні говори:
  • верхнеполозькі (гостиварські) говори]];
  • охридські говори;
  • струзькі говори;
  • дебарські говори;
  • реканськ говори;
  • малореканські (галічнікські) говори;
  • дрімкольсько-голобрдовські говори;
  • вевчансько-радождські говори.
• південні (південно-західні) говори:
  • преспанські говори:
    • ніжньопреспанські говори;
    • верхньопреспанські говори.
  • корчанські говори;
  • костурські говори;
  • нестрамські говори;
  • лерінські говори.

У виданні «The Slavonic Languages» (1993) представлений наступний варіант класифікації західномакедонської діалектної групи, заснований на роботах Б. Відоєскі і Б. Конескі :

• охридсько-преспанські говори:
  • ніжньопреспанські говори;
  • охридсько-стружські говори;
  • вевчансько-радождські говори.
• дебарські говори:
  • дрімкольсько-голобрдовські говори;
  • дебарські говори;
  • реканські говори;
  • малореканські (галічнікські) говори.
• горанські говори.
• скопсько-црногорські говори.
• полозькі говори:
  • верхньополозькі (гостіварські) говори;
  • ніжньополозькі (тетовські) говори.
• центральні (західно-центральні) говори.
• костурсько-корчанські говори:
  • нестрамські говори;
  • корчанські говори;
  • костурські говори.

Болгарські діалектологи включають центральні (велесько-прилепсько-бітольські) говори до складу так званих а-говорів (центрального ареалу) південно-західної підгрупи західноболгарської діалектної групи. Решта західномакедонських говорів відносять до периферійного південно-західного ареалу (до не-а-говорів). До складу периферійного ареалу включаються також кукушсько-воденські і гевгелійські говори, які часто розглядаються як говори східномакедонського ареалу. У лерінських говорах відзначається широке поширення діалектних рис центральних південно-західних говорів, а в корчанських — діалектних рис західнорупских говорів східноболгарської діалектної групи. Деякі говори західномакедонського ареалу (преспанські і корчансько-костурсько-лерінські) можуть розглядатися як перехідні між західною і східною діалектними групами .

Східний діалект

Територія східної (південно-східної) діалектної групи розміщена на схід від західних говорві і на південь від лінії Скоп'є — Светі-Николе — Злетово, вона розділена між трьома державами — Болгарією, Грецією і Півнчною Македонією. У Пирінській Македонії в Болгарії поширені малешевьско-пиінські говори, в Егейській Македонії в Греції — солунсько-воденські говори, в Північній Македонії — штипсько-струміцькі і інші говори .

В цілому до числа східомакедонських говорів відносять:

• тіквешсько-маріовські говори;
• штипсько-струміцькі говори;
• малешевсько-пирінські говори;
• солунсько-воденські говори.

Згідно варіанту класифікації македонських діалектів, представленому в роботах Б. Відоєскі і Б. Конескі, до східномакедонських відносять також кумановсько-кратовські (кумановськл-кривопаланецькі) говори, які часто розглядаються як північномакедонські, і драмсько-серські (серсько-неврокопські) говори, які часто розглядаються як західнорупські східноболгарські говори :

• кумановсько-кратовські (кумановськл-кривопаланецькі) говори;
• штипсько-струміцькі говори;
• тіквешсько-маріовські говори;
• малешевсько-пирінські говори;
• солунсько-воденські (нижньвардарські) говори;
• драмсько-серські (серсько-неврокопські) говори.

Згідно діалектологічної карті болгарської мови, малешевсько-пирінському ареалу приблизно відповідає ареал благоєвградських говорів, штипсько-струміцькому ареалу — ареал штипсько-радовішськіх говорів, тіквешсько-маріовському ареалу — ареали маріовських і неготінських говорів. Всі зазначені говори включаються до складу а-говорів південно-західної підгрупи західноболгарської діалектної групи. Солунсько-воденському ареалу відповідають ареали гевгелійських і кукушсько-воденських не-а-говорів південно-західної підгрупи і ареал західнорупських східноболгарських солунських говорів.

Тіквешсько-маріовські говори східномакедонського ареалу іноді включають в перехідну смугу говорів, розміщених між західним і східним діалектними ареалами .

Діалектні відмінності

Фонетика

Голосні

Рефлекси Ѫ в болгаро-македонському діалектному ареалі

Система вокалізму центральних говорів характеризується наявністю п'яти фонем /a/, /e/, /i/, /o/, /u/. Для інших македонських говорів, виключаючи малореканські, реканські, дрімкольсько-голобрдовські, вевчансько-радождські, нестрамські, корчанські і частину ніжнепреспанських, також характерна наявність голосної / ə /. Фонема / å / або / ɔ / зустрічається в говорах, в яких відсутня / ə /, крім малореканських і корчанських. Фонема / ä / відзначається в вокалічних системах вевчансько-радождських і корчанських говорів, а також в системі вокалізму говорів сіл Сухо та Висока поблизу Салонік. Фонема / ü / характерна для корчанських говорів. Складова сонорна / r̥ / поширена в македонських говорах ширше, ніж / l̥ /, остання зустрічається тільки в малореканських говорах .

У більшості македонських говорів на місці праслов'янської *ě відзначається голосна / e /, в ряді східномакедонських говорів * ě розвинулася в / a / в позиції після африкати / с / — cal «цілий» (в східних говорах), cel (в західних). В говорах східної частини Піринської Македонії і східної частини Егейської Македонії рефлексом *ě під наголосом є голосні / a / або / ä /. При цьому в східно-егейських говорах відсутній будь-який вплив на реалізацію рефлексу *ě , а в східно-піринських говорах / a / можлива тільки, якщо в наступному складі присутня голосна заднього ряду, перед складом з голосною переднього ряду рефлексом *ě є голосна / e /: b'ala «біла» — b'ali «білі» (в серсько-драмських говорах),b'äla — b'äli(в солунських говорах), але b'ala — beli (в неврокопських говорах). Особливий тип реалізації давньої *ě як / ɪ̯ä / під наголосом відзначається в корчанських говорах .

За наявності рефлексів редукованих голосних, складових сонорних, а також носової *ǫ сучасні македонські говірки поділяються на 6 груп :

• Північна (тетовські, скопсько-црногорські і кумановсько-кратовські говори);
• Периферійна (гостіварські, охридсько-преспанські, костурсько-корчанські і солунсько-воденські говори);
• Західно-центральна;
• Східно-центральна (тіквешсько-маріовські, штипсько-струміцькі і малешевсько-піринські говори);
• Дебарська;
• Серсько-неврокопська.

Рефлекси праслов'янських фонем на прикладах слів сон «сон», ден «день», крв «кров», волк «вовк», пат «дорога, шлях»:

групи говорів	праслов'янські фонеми та їх рефлекси
	ǔ	ǐ	r̥	l̥	ǫ
північна	sən	dən	krv	vuk	put
східно-центральна	son	den	krv	vək	pat
західно-центральна	son	den	krv	volk	pat
дебарська	son	den	korv	volk	pot
периферійна	son	den	kərv	vəlk	pət
серсько-неврокопська	sən	den	kərv	vəlk	pət

Особливі рефлекси представлені в деяких говорах дебарської групи (реканських і дрімкольсько-голобрдовських), в яких відповідно фонемі / o / виступають голосні / o /, / å / або / ɔ /. Для малореканських говорів характерні наступні рефлекси складових сонорних і носової *ǫ : krv , vlk , pot . Для горанских: krv , vuk , pət , при цьому на місці *l̥ в залежності від діалекту того чи іншого села, або в залежності від тієї чи іншої групи лексем можуть зустрічатися також lə , əl , əv , ov , ou̯ . Рефлекси *ǔ і ǐ в говорах Гори — голосні e і o відповідно ( den , son ).

Фонема / ə / в неврокопських говорах реалізується як / å /, в корчанських говорах і говорах сіл, розташованих на північ від Костура, — як / a /. У костурсько-корчанському ареалі збереглися носові голосні (поєднання чистих голосних і носових сонорних): zəmb «зуб» (в костурських), zåmb (в нестрамських), zamb (в корчанських). Для вевчансько-радождських говорів характерні наступні рефлекси складових сонорних і носового *ǫ : påt , kärv , volk (але kälk «стегно»), історично / å / — після губно-губних приголосних, в інших позиціях — / ä /, в обох випадках під наголосом. У ніжньопреспанських: påt , krv , våk , але pålno «повне». У говорах сіл Сухо і Висока на місці носового *ǫ відзначається поєднання ən : pənt’ .

Приголосні

Поширення приголосної /ќ/

Поширення приголосної /ѓ/

В області консонантизму в македонському мовному ареалі відзначаються такі діалектні відмінності, як наявність / відсутність фонеми / х / і (в інтервокальній позиції) фонеми / v /. Ці мовні явища поділяють західний і східний діалектні регіони: на заході / x / (за винятком тетовських, горанських і корчанських говорів) і / v / (за винятком малореканських говорів і частини говорів костурсько-корчанського регіону) відсутні, на сході ці приголосні зберігаються: glava «голова» — [gla], glavi «голови» — [glaj]. У східному діалекті виняток становлять тіквешсько-маріовські і кумановсько-кратовські говори, в яких немає приголосної фонеми / x /.

Східний діалектний регіон виділяється також тим, що на початку слова перед рефлексами праслов'янської носової голосної *ǫ розвинулася протетична приголосна / v /, в західному регіоні в цій же позиції відзначається протетична /j/: vaglen «вугілля» — jaglen.

Крім того, македонська діалектна територія поділяється на кілька ареалів в залежності від розвитку древніх поєднань *tj , *kt , *dj . В північних і центральних діалектах на місці зазначених сполучень сформувалися приголосні /ќ / і /ѓ /. В периферійних південних, західних і східних — сформувалися поєднання / št /, / žd / або / šč /, / žǯ /, / š'č’ /, /ž'ǯ’/ .

Просодія

В говорах західного діалектного регіону сформувалася фонетична система з фіксованим наголосом, що падає на третій від кінця слова склад — в говорах Північної Македонії, і на передостанній склад — в говорах, головним чином, Албанії та Греції. Для східних говірок характерні різні типи нефіксованого наголосу. У тіквешсько-маріовських говорах наголос рухомий, але обмежується третім або передостаннім від кінця слова складом. У солунсько-воденських говорах наголос прив'язан до певної морфеми слова і змінюється в парадигмі цього слова, обмежуючись при цьому двома останніми складами (при цьому наголос ніколи не падає на кінцевий відкритий склад іменників). У кумановсько-кратовських і штипсько-струміцьких говорах наголос падає на певну морфему і змінюється в парадигмі без обмежень, за винятком кінцевого відкритого складу іменників. В малешевсько-піринських, неврокопських і драмсько-серських говорах наголос вільний і не закріплений за певною морфемою. В солунсько-воденських, неврокопських і драмсько-серських говорах вільний динамічний характер наголосу викликав редукцію ненаголошених / a /, / e /, / о /, які перейшли в цій позиції в голосні [ə], [i], [u] .

Морфологія і синтаксис

В області морфології і синтаксису відзначаються такі протиставлення західного і східного діалектних регіонів :

• Наявність на заході членної морфеми артикля чоловічого роду в формі однини -ot , на сході — наявність морфеми -o ;
• Наявність на заході потрійного постпозитивного означеного артикля і відсутність його на сході;
• На заході — синтетична форма займенники 1-ї особи множини в давальному відмінку — nam , на сході — аналітична форма — na nas ;
• На заході — поширення особового займенника чоловічого роду в 3-й особі однини в називному відмінку toj «він», на сході — поширення особистого займенника on , форма on відома також на заході (в північно-західних говорах), а форма toj  — на сході (в драмсько-серських і неврокопських говорах);
• На заході — форма особового займенника жіночого роду в 3-й особі однини знахідного відмінка — je (в тетовських і горанских говорах — ga ), на сході — форма ja (до лінії Велес — Прилеп — Бітола);
• На заході — форма особового займенника жіночого роду в 3-й особі однини давального відмінка — je , на сході — форма i ;
• На заході — форма особового займенника в 3-м особі множини знахідного відмінка — i , на сході — форма gi , крім говірок східного діалектного ареалу дана форма зустрічається також в північно-західних говорах;
• На заході (а також в тіквешсько-маріовських говорах) — у більшості односкладових іменників чоловічого роду в множині відзначається варіант закінчення -ovi , -oj , на сході — варіант закінчення — -ove ;
• На заході (а також в північно-східних говорах) — наявність непрямих відмінків іменників, що позначають осіб або особові імена, на сході — відсутність непрямих відмінків;
• На заході — непослідовне вживання форми рахункової множини, на сході (а також в північно-західних говорах) — послідовне вживання даної форми;
• Наявність в західному діалектному ареалі закінчення -t в 3-й особі однини дієслів теперішнього часу, в східному ареалі (а також в північно-західних говорах) — відсутність флексії -t в формах дієслів 3-ї особи однини теперішнього часу;
• Наявність в західному діалектному ареалі словоформи суплетивного дієслова sum «бути» в 3-особі множини теперішнього часу — se , в східному ареалі і в північно-західних говорах цій формі протистоїть форма sa ;
• На заході — утворення деяких дієслівних форм з l  — формою смислового дієслова без допоміжного дієслова sum в 3-м особі однини і множини, на сході — допоміжне дієслово sum не опускається;
• На заході — наявність дієслівних форм з допоміжним дієсловом ima / nema «мати» / «не мати», на сході — відсутність таких форм;
• На заході — аорист дієслів недосконалого виду є застарілою і виходить з ужитку формою, на сході — аорист дієслів недосконалого виду активно використовується;
• На заході — наявність клітик на початку пропозиції (прокліза коротких форм особових займенників), на сході — відсутність клітик особових займенників на початку пропозиції.

Часто ті чи інші морфологічні і синтаксичні риси заходу чи сходу охоплюють всю північну македонську діалектну територію. Таким чином, північний діалект по ряду одних морфологічних і синтаксичних явищ зближується з західним діалектом, по ряду інших — зі східним .

Джерела

• Friedman V. A. The Slavonic Languages. — London, New York : Routledge, 1993. — 249—305 p. — ISBN 0-415-04755-2.
• Божидар Видоески. Македонски јазик. — 1960—1961. — Т. XI—XII.
• Усикова Р. П. Языки мира. Славянские языки. — Academia, 2005. — С. 102—139. — ISBN 5-87444-216-2.

Посилання

• Стойков С. (2002). Българска диалектология. II. Териториални диалекти. Б. Географско разпределение на българските диалекти. Българските диалекти във Вардарска и Егейска Македония (болг.). София: Книги за Македония. Архів оригіналу за 22 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 15 травня 2019)
• Дигитални ресурси на македонските дијалекти (мак.). Македонска академија на науките и уметностите, Истражувачки центар за ареална лингвистика «Божидар Видоески». Архів оригіналу за 28 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 15 травня 2019)
• Аудио материјали од македонските дијалекти. Од колекцијата на Божидар Видоески — Фонотека на Центарот за ареална лингвистика при МАНУ (мак.). Македонска академија на науките и уметностите, Истражувачки центар за ареална лингвистика «Божидар Видоески». Архів оригіналу за 18 грудня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 15 травня 2019)
• Дигитална мапа на македонски дијалекти (мак.). Македонска академија на науките и уметностите, Истражувачки центар за ареална лингвистика «Божидар Видоески». Архів оригіналу за 28 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 15 травня 2019)